Проблема утилізації різних відходів не зводиться лише до заборони викидати сміття у невстановлених місцях
Хоча це питання найгостріше. Пропонуємо подивитися, як багато часу знадобиться для того, щоб сміття розклалося природним шляхом та стало частиною навколишнього середовища
Харчові відходи
До цієї категорії належать відходи, що швидше за все розкладаються. Залишки харчових продуктів перегнивають під впливом мікроорганізмів протягом 1 місяця. Винятком є апельсинова шкірка: на її переробку навколишньому середовищу потрібно набагато більше часу – від 4 до 6 місяців.
Папір та друкована продукція
Звичайний папір і картон розкладаються за 1-2 місяці, а ось книгам або друкованій продукції може знадобитися до 2 років. Найдовше триває процес переробки красивих глянцевих журналів: на їхнє знищення природа витратить близько 5 років.
Одяг та взуття
Залишки одягу з бавовни, льону, бамбукового волокна або віскози повністю переробляться під дією вологи і мікроорганізмів за 3 роки. При цьому вовняні вироби менш стійкі, і для їхнього розкладання знадобиться не більше 1 року. А ось для того, щоб переробити одяг з синтетичних матеріалів і старе взуття, потрібно близько 50 років.
Деревина і дошки
Викинута на смітник деревина розкладається близько 3-10 років, а ось покриті лакофарбовими матеріалами дерев’яні вироби можуть гнити до 13 років.
Жувальна гумка
Кинута на землю жувальна гумка зникне лише через 30 років. Причому в цей оптимістичний термін укладаються тільки території з теплим тропічним кліматом, де процеси розкладання тривають цілий рік.
Відпрацьовані елементи живлення
Батарейки та акумулятори для побутових приладів розкладаються у природі близько 100 років.
Поліетиленові пакети
Як швидко вони увійшли в наше повсякденне життя, зробивши його більш комфортним і легким. А між іншим термін розкладання поліетиленового пакета не йде в жодне порівняння з його недовгим терміном служби: на це буде потрібно від 30 до 200 років.
Оскільки людство використовує пластикові пакети трохи більше 50 років, термін їхнього розкладання встановлюється лише експериментальним шляхом і, як правило, дані дуже різняться.
Нещодавно на березі пляжу в Великобританії знайшли упаковку від батончика Mars 1986 року випуску, і вона мала вигляд, як нова.
Пластикові пляшки
Ще один бич сучасної цивілізації. Головна проблема утилізації пластику полягає в тому, що в кілька разів дешевше виробити нову партію пляшок, чим займатися їхньою переробкою. А ось розкладаються пластикові пляшки від 450 до 1 тис. років, в залежності від клімату і складу пластику.
Алюмінієві банки
Алюміній – дешевий і доступний матеріал, який використовується у тому числі і при виготовленні одноразового посуду для напоїв. На жаль, алюмінієві банки надовго залишаться частиною навколишнього середовища: на їхнє зникнення знадобиться від 80 до 500 років.
Залізні банки
Для того, щоб консервні банки, які відслужили своє, повністю розклалися, потрібно близько 10 років.
Гумові покришки
Відпрацьовані покришки є невід’ємною частиною життя будь-якого автомобіліста. На те, щоб переробити цей вид відходів, у природи йде до 100 років.
Губки для посуду
Ця зручна побутова річ є в кожному будинку. Але за зручності ми платимо дуже високу ціну: поролонові губки розкладаються близько 200 років.
Скло
Незважаючи на те, що скляні речі виготовляють з природного матеріалу, термін його розкладання в природі може перевищувати 1 тис. років. При цьому фахівці вважають, що скло до кінця не розкладається.
Багато що з того, що ми викидаємо на смітник, може отримати друге життя. Уникайте товарів, які не піддаються переробці, сортуйте та здавайте на переробку інші, споживайте свідомо. Нехай за 400 років наші нащадки знайдуть від нас подарунок у вигляді чистого моря, а не скупчення пакетів.
Як рахують період розкладу пластику
Зі 100-відсотковою точністю не можна сказати, скільки буде розкладатися в природі поліетилен або поліпропілен, але можемо визначити приблизні цифри. На швидкість розкладання впливає багато факторів: тип полімеру, температура, наявність мікроорганізмів, вологи і прямих сонячних променів.
Вчені беруть за основу правило Вант-Гоффа: при підвищенні температури на 10°С швидкість хімічних процесів збільшиться у 2-4 рази. Якщо ми нагріємо пластик з 25 до 45°С, то збільшимо швидкість його розкладання в 4-16 разів. Щоб розрахувати швидкість точніше, потрібно застосувати рівняння Арреніуса.
Далі ми знаємо, що основний механізм руйнування поліолефінів (поліетилену і поліпропілену) в природі – окислення киснем. Тому якщо помістити плівку в закриту посудину, закачати туди кисень і нагріти до 80-90°С, то ми отримаємо майже те ж саме розкладання, що і в природі, тільки швидше приблизно в 2-4 тис. разів. Такі наукові експерименти з термічного окислення полімерів застосовуються десь з 1970-х років. Залежно від виду поліетилену, отримують різні цифри щодо строків його деструкції, зазвичай від 100 до 400 років.
Захисні маски перетворилися на екологічну загрозу
Медичні маски та рукавички, які тепер обов’язково носити у громадських місцях по всьому світу, аби захиститися від коронавірусу, перетворилися на справжню екологічну загрозу
Проблема номер один полягає в тому, що медичну маску складно утилізувати. Вона складається з 3 елементів: захисної тканини, металевого дроту, який затискається на носі і допомагає зберігати стійкість маски, і лямок з прогумованого матеріалу, які чіпляються за вуха. Тому спекатися її, поклавши просто в спеціальну коробку для відходів, як скляну пляшку чи батарейку, не виходить.
Таким чином, маски опиняються на полігонах побутового сміття, звідки потрапляють у дику природу та водойми. Там вони приречені розкладатися протягом кількох століть, адже захисна частина маски зроблена із пластику поліпропілену. Під час розпаду поліпропілен повільно отруює під собою землю та підземні води.
Читайте також: У Запоріжжі з’являться сотні нових дерев
