Річка Дніпро – основна водойма України, яка «напоює» 15 областей нашої держави
70% українців забезпечуються питною водою саме з Дніпра, з них 85% «п’ють» поверхневі води. Та самі ж люди й забруднюють ріку, хоча вважають, що «нічого такого» не роблять.
Увага на Дніпро!
Екологи вже давно б’ють на сполох: щорічно в басейн Дніпра потрапляють мільйони тонн шкідливих речовин, через що у Дніпрі зацвітає вода, зменшується кількість риби, збіднюється рослинний світ.
З вересня 2019 року співробітники кафедри загальної та прикладної екології і зоології Запорізького національного університету вивчають токсичність води нижньої частини Дніпровського та верхів’я Каховського водосховищ за допомогою біотестування на ракоподібних (дафніях) Daphnia magna. Професор, доктор біологічних наук Олександр Рильський та доцент, кандидат біологічних наук Костянтин Домбровський вважають, що дослідження пов’язані із цвітінням води, є об’єктивним індикатором екологічного стану та рівня природної рівноваги у водних екосистемах регіону.
Науковці поділилися своїми висновками проведеної роботи із читачами «ЗС».
80% всіх захворювань на планеті пов’язані із вживанням неякісної питної води. Отже очищення стічних вод та заборона використання фосфатних миючих засобів в Україні є першочерговими загальнодержавними задачами.
Якість води – це якість здоров’я
Всім відомо, що у літній період в континентальних водоймах відбувається масове розмноження фітоплактону, що супроводжується зміною забарвлення води. Не є винятком з цього питання й водосховища дніпровського каскаду, а саме Дніпровське та Каховське водосховища. В останні роки вода в них ще з кінця липня та початку серпня набуває насиченого зеленого кольору. Причина цього – масове розмноження синьо-зелених водоростей (ціанобактерій), або «цвітіння води». Взагалі, цвітіння води – це звичайне природне явище. Але при масовому розвитку ціанобактерій деградує біотичний комплекс самоочищення водойм, спостерігаються масові замори риб, з’являється неприємний запах, і у воді зростає концентрація особливо небезпечних природних отрут (токсинів).
Масове розмноження ціанобактерій починається в застійних зонах водойм при температурі води 18-25°С, лужній реакції води, підвищеній концентрації мікроелементів, високому вмісті у воді органічних та неорганічних сполук фосфору при низькому співвідношенні кількості азоту та фосфору (N/P < 25). Вважається, що в цих умовах ціанобактерії продукують найбільшу кількість різноманітних отруйних сполук різної природи. На теперішній час відомо близько 40 видів токсигенних ціанобактерій, у тому числі Microcystis, Anabaena, Nodularia, Nostoc, Aphanizomenon, Oscillatoria, Cylindrospermopsis.
Цвітіння води водосховищ Дніпра викликане безконтрольним використанням українцями миючих засобів, що містять фосфати (солі фосфорних кислот) або фосфонати (ефіри і солі фосфонових кислот). Це сполуки фосфору, які провокують алергічні, шкірні, кардіологічні й навіть онкологічні захворювання, проте є складовими добрив для рослин.
Таким чином, фосфати та фосфонати сприяють швидкому росту синьо-зелених водоростей (ціанобактерій), які активно поглинають кисень та призводять до вимирання риби й інших живих організмів, порушуючи при цьому природну екосистему. Вченими встановлено, що 1 г фосфатів сприяє розмноженню від 5 до 10 кг синьо-зелених водоростей.
Найбільшими «постачальниками» фосфатів і фосфонатів (до 70%) у природні водойми є пересічні українці, що, переважно, не звертають уваги на склад миючих засобів, які щодня використовують.
Друге місце посідають підприємства різних галузей промисловості, зокрема автомийки. Їхній внесок у забруднення води сполуками фосфору становить понад 20%. І на третьому місці – аграрні господарства (близько 5%).
Наприклад, на території Запорізької області в більшості населених пунктів проблема очищення стічних вод вирішена лише частково, а в таких селищах, як Розівка, Приазовське, Велика Білозірка очисних споруд взагалі немає або вони потребують капітальної реконструкції. Очисні фільтри систем водоочищення здатні вилучати зі стічних вод не більше 30% фосфорних сполук. Таким чином, точно з’ясувати, скільки фосфатів потрапляє у Дніпро, неможливо. У 2012 році екологи називали лише приблизний фосфатний «внесок» мешканців Запоріжжя – це 274 т на рік.
Максимальна кількість синьо-зелених водоростей у дніпровських водосховищах спостерігається в липні-серпні. Товщина поверхневого шару цих рослин коливається від декількох міліметрів до 15 см. Сезонна «атака» синьо-зелених водоростей нищівна для риби та інших живих організмів Дніпра.
Думка
Іхтіолог Запорізької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок Олександр Марченко відзначає, що з Дніпра зникло багато видів риб. Комфортно себе почувають лише прісноводні сімейства коропових, які звикли до застійної води.
– Біорізноманіття Дніпра впало до критичної позначки. Причин багато. Від базової, яка полягає в тому, що з повноцінної річки Дніпро у ХХ столітті перетворився в каскад штучних водойм, до зростання використання фосфатних миючих засобів та браконьєрства. Двічі на рік ми проводимо заходи по очищенню річкового дна. І кожен раз витягуємо на поверхню до 1,5 тонни сміття: побутовий пластик, пляшки, бляшанки, автомобільні колеса, сітки з гниючою рибою. Тож рятування Дніпра кожен повинен почати з себе. А вже на наступному етапі потрібно говорити про роль бізнесу і держави, – зазначає він.
Малі річки теж треба рятувати
Програма ревіталізації малих річок та інших водойм Запоріжжя була розроблена управлінням з питань екологічної безпеки за дорученням міського голови Володимира Буряка. Відповідне рішення прийняли на сесії депутати Запорізької міської ради 29 серпня 2018 року
Як написано в документі, прийняття програми обумовлено несприятливою ситуацією, що склалася в гідрологічному режимі, санітарному стані і ландшафтній структурі басейнів малих річок. Програма спрямована на вирішення проблеми відновлення водних екосистем річок Мокра Московка, Суха Московка, Верхня, Середня і Нижня Хортиця, Кабиця.
Програма фундаментальна, розрахована на 10 років. Її реалізація потребує значних коштів, тому до її фінансування, окрім місцевого бюджету, планується також залучити кошти державного бюджету та гранти.
Зазначається, що для початку треба визначити масиви поверхневих вод в Запоріжжі, а також провести дослідження екологічного стану малих річок. Це завдання покладено на Гідрометцентр. Як розповіли «ЗС» в управлінні з питань екологічної безпеки, на жаль, Запорізький Гідрометцентр займається лише річками Приазов’я, малими річками безпосередньо міста Запоріжжя займається Дніпропетровський Гідрометцентр, який поки що до роботи не приступав.
В програмі заплановано розробку заходів щодо відновлення і підтримання гідрорежиму і санітарного стану малих річок. На 2021-2022 роки заплановано складання паспорту малих річок. Роботи з розчищення русел річок від сміття, повалених дерев і зайвої рослинності заплановані щорічно.
Читайте також: Що відбувається з цінами на ринках та в магазинах Запорізької області
