У п`ятницю, 13 жовтня, гурт «Бумбокс» презентував у Запоріжжі міни-альбом «Голий Король». Спочатку фронтмен колективу Андрій Хливнюк поспілкувався з журналістами, а потім відіграв концерт у Будинку культури «Дніпроспецсталь».
Все це проходить в рамках турне на підтримку нового альбому, яке охопить не тільки Україну (16 міст), але і Європу, Сполучені Штати та частину Канади.
– У платівку «Голий Король» увійшло 6 пісень, одна з них, «Вечір в Ріо», написана мною для O.Torvald у 2014 році і виходить тільки зараз. Ця пісня – чудовий спогад про мою роботу саундпродюсером з цим гуртом, – розповів Андрій Хливнюк на пресс-конференции напередодні концерту. – Композиція «Болєльщік» на вірші не тільки мої, а й Артема Поліжака. Частину концертів нам вдалося від`їздити, частина ще попереду. Деякі виступи перенеслись, але вони обов`язково відбудуться.
– З яких причин відмінялись концерти?
– Переносилися концерти, і декілька відмінилися. На мою думку, зависока була ціна на квитки. Наприклад, перенісся концерт в Одесі через жахливу трагедію (пожежа в дитячому таборі «Вікторія», яка забрала життя трьох дітей, – авт.). Тоді не можна було грати. Ми перенесли концерт, хоча був скандал. Навіть відерце бруду ми отримали на голову. Траур, на жаль, не завадив пройти матчу Чорноморець-Шахтар, і багатьом іншим фестивалям, які не давали мені спати в ту ніч в Одесі. Все це прикро, але відповідальність треба перш за все брати на себе. Робити, як потрібно тобі особисто, а не чекати адекватних дій від когось іншого.
– Як проходить тур? Чи дарять прихильники якісь незвичні подарунки?
– Ми возимо український прапор у цьому турі. На першому концерті ветерани АТО нам принесли жовто-блакитний стяг на розпис, але врешті-решт самі на ньому розписались. Він накопичує автографи різних людей, і став прапором нашої команди.
Прихильники нам знову дарять торти з логотипом команди (посміхається, – авт.).
– Які пісні краще сприймають глядачі?
– Я думав, що буде суперхітом платівки пісня «Колишня» або «Болєльщик», але виявилося, що пісня «Сталеві квіти» найбільш прохана і прослуховувана. Її просять у кожному місті. В інтернеті її прослуховують найбільше. Швидше за все ми екранізуємо цю пісню також. Але вже не за планом. Збиралися зняти кліп на «Болєльщика», бо хочеться веселих пісень також. Але потім, я думаю, і до «Сталевих квітів» дійте черга.
– На пісню «Голий король» ви зняли два варіанти кліпу. Який ролик краще беруть телеканали?
– Мене вже давно не обходить: візьмуть канали чи радіостанції у ротацію ту чи іншу пісню, чи не візьмуть. Всі ці роки ми працювали для того, щоб бути незалежними від редакційних колегій мас-медіа. Не те, щоб не прислухатись до них… Ми не були і не є поп-музикою, виключно залежною. Наша творчість – це, перш за все, діалог із собою і зі слухачем, якого ми вважаємо собі рівним, навіть більш розумним за себе. Тому у мене не виникає питань: чи зрозуміє глядач? У мене виникає питання: чи я здатен сказати щось таке, що буде цікаве і мені, і глядачеві.
«Голий король» – пісня не про людей при владі. Ця пісня про мене і вас. Кожен з нас король і кожен голий. У той день, коли ти станеш королем, зрозумій: ти голий. Ось в чому меседж пісні. Це не про славу і гроші, не про владу. Не шукай собі місію. Бери сам на себе відповідальність за свої вчинки, за те, що ти прагнеш, чого хочеш досягти.
Це не тільки про тих, хто при владі. Але і про них також, безумовно. Думаю, вперше я написав пісню-діалог. Діалог з країною. Це серйозна річ, за формою – класичний хіп-хоп, зіграний наживо.
– Ви кажете, що намагалися здобути незалежності. Вам це вдалося?
– В якомусь сенсі, так. Якби я був залежний, я би говорив зараз, що граю тільки для людей, і музика поза політикою. Якби я залежав від гонорарів, різних ЗМІ, я би носив більше рожевого та відростив би собі волосся.
Гребенщіков і «Бумбокс» – різні планети
– Складається вражання, що ви нагадуєте творчий шлях Бориса Гребенщикова, це шлях до елітарності…
– Мій близький друг, клавішник однієї відомої команди, нещодавно зробив аранжування до концерту та їздив диригентом з БГ. В тому числі вони грали концерт для Далай Лами. Якщо це ядро елітарності, і 45 років існування команди, і шалена знаність людей, які розуміють ту мову, якою співає цей автор і виконавець, то, в принципі, так, я прагну цього. Але не будемо порівнювати БГ і «Бумбокс». Це дві різні планети, навіть галактики. На якісь речі ми дивимось однаково. Це людина старша, набагато мудріша, з колосальним музичним і студійним досвідом. Я не хотів би таких порівнянь. Давайте будемо шукати більш прості аналоги.
– Наприклад?
– Можливо, з моїми однолітками, які шукають та грають таку музику, як мікс блюзу, реггі та хіп-хопу. З тими, для кого 90-ті роки, як рок-музика не були еталоном, а були частиною творчого шляху. З тими, хто так не перенавантажує гітари. Їх багато. Нас порівнюють з Incubus. Я фанат цієї американської команди. Кажуть, що ми у них запозичуємо стилістику. Можливо, я більше рівнявся на Кріса Корнелла (американський гітарист, композитор і вокаліст ), ніж на БГ.
– Ви називаєте себе турозалежним, бо гастролі вам необхідні, як натхнення для творчості. Цей тур вас вже надихнув на написання нових пісень?
– Дякуючи тим, хто нагорі, у мене натхнення є, і його вистачить ще на багато років. Зараз планую дуже цікаві музичні штуки і з колегами, і окремо. Але в цьому турі ми говоримо про «Голого короля». Не забігайте наперед. Ще як мінімум 2-3 відео знімемо. Хоча, саме в турі цікаво готувати матеріал для наступних платівок. В тебе є час подумати.
– Ваші улюблені місця відпочинку, крім Тайланда?
– Я люблю європейські країни. Мені подобається Рив’єра, хоча я не завжди можу собі це дозволити. Багато хто з чиновників отримує зарплатню таку ж, як і я, і менше, але можуть собі дозволити там відпочивати (посміхається,- авт.).
Хочеться подорожувати і бачити світ. Дякуючи Богові, я обрав професію, чи вона обрала мене, яка дозволяє мені бачити світ і потім повертатися в ті міста і місця, де мені сподобалось. На сьогоднішній день це дуже різні країни. Але я ще не був у Латинській Америці, не був в Австралії, Японії. Хотів би туди поїхати і з концертами, і в якості туриста.
Почався концерт «Бубокса» з пісні, яка дала назву альбому. Судячи з реакції публіки, нові композиції сподобалися запорізьким глядачам. Потім Андрій Хливнюк перейшов до перевірених часом хітів. Зал співав разом з «Бумбоксом» «Вахтери», «Наодинці», «Поліна», «Вона носила квіти в волоссі». Найбільш активні шанувальники танцювали в проходах.
Соліст гурту відразу заявив, що в нього чудовий настрій і нехай шкодують ті, хто не прийшов на концерт. Хливнюк звернув увагу, що в залі багато вільних місць. Але це не вплинуло на його настрій. А, можливо, і вплинуло – він був в ударі! Андрій спілкувався з глядачами, розповідав анекдоти та веселі історії.
— Це мабуть найкращій концерт туру, дякую! — заявив лідер «Бумбокса», завершуючи свій виступ.
Але запоріжці не відпускали виконавця. На біс «Бумбокс» виконав «Люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо». Фінальну пісню зал слухав, стоячи.
