На кладовищі Леваневського 31 травня відкрили пам’ятник загиблому воїну-герою АТО Олександру Говорусі.
Народився Олександр 29 червня 1994 року. Навчався в СШ №110 м. Запоріжжя. Ріс звичайним хлопчиком, який завжди тішив своїх батьків. Закінчив ПТУ №29, де отримав спеціальність автослюсаря.
В 2014 році пішов на службу в армію по контракту. Він був бійцем 55-ої окремої артилерійської бригади – навідником. Разом з іншими військовослужбовцями Сашкові довелося захищати: Слов’янськ, Червоний лиман, Лисичанськ, Попасне та ін.
14 лютого 2015 року Олександр Говоруха був поранений при обстрілі «Градом», за двадцять хвилин до так званого «перемир’я». Рани були важкими, не сумісними з життям. Лікарям не вдалося його спасти. 16 лютого 20-річного бійця не стало.
На відкритті пам’ятника були присутні військові побратими героя.
«З перших днів служби Олександр проявляв себе героїчно – і поки ми були на мирній території в Херсонській області, і після виїзду 29 травня 2014 року в зону АТО під Слов’янськ. Сашко завжди знав, що він захищає всіх людей, які живуть на території незалежної України…Ми завжди будемо пам’ятати Сашка», – сказав військовослужбовець 55-ої бригади капітан Андрій Тимаков.
Зі словами співчуття, жалю та гордості за своїх героїв виступили: заступник обласного воєнного комісара полковник Михайло Логвінов, голова Фонду матерів загиблих дітей в мирний час Ганна Воробйова та дружина Героя України Богдана Завади, Тетяна.
Пам’ять загиблого вшанували хвилиною мовчання та воєнним салютом.
Батько Олександра, Микола Говоруха подякував усім присутнім за підтримку та теплі слова.
Олександр Говоруха був нагороджений трьома орденами: «За мужність ІІІ ступеню», «За вірність присязі», «За заслуги перед Запорізьким краєм ІІІ ступеню». Йому було присвоєно звання «Молодший сержант» – посмертно.
В школі, де навчався Олександр, було відкрито меморіальну дошку, а вулицю Радгоспну, де він народився назвали вулицею ім. Олександра Говорухи.
Тетяна Науменко, фото автора
