Готується розробка регіонального плану дій з адаптації до зміни клімату
У Луганську відбувся міжрегіональний навчальний семінар на тему: “Сприяння розробці ефективного національного та регіональних планів дій з адаптації до зміни клімату”. Запорізьку область на заході представляв заступник начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області Федір Лихасенко. Також учасниками семінару стали представники державних адміністрацій, обласних держуправлінь охорони навколишнього природного середовища, обласних управлінь водного господарства, земельних ресурсів та лісового господарства, обласних гідрометеорологічних організацій Запорізької, Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей.
Захід проведено з метою напрацювання пропозицій до Національного плану з урахуванням регіональних особливостей та рекомендацій для місцевих органів влади щодо регіональних планів дій з адаптації до зміни клімату.
У рамках семінару учасникам було представлено досвід країн Європейського Союзу, зокрема, Німеччини щодо адаптації до змін клімату.
Також були обговорені питання наслідків зміни клімату, які спостерігаються по областях, загрози та ризики для населення.
Одним з головних проявів регіональних кліматичних змін на тлі глобальних процесів потепління є істотне підвищення температури повітря, зміна термічного режиму та структури опадів, збільшення кількості стихійних метеорологічних явищ і екстремальних погодних умов, збитків, які вони зумовлюють різним галузям економіки та населенню країни. Нагадаємо, що в Україні 2010 рік був визнаний рекордним за кількістю стихійних погодних явищ за останні 10 років. Це, на думку працівників гідрометцентру, підтверджує тенденції світового глобального потепління.
– Ми отримали важливу інформацію, яка стане в нагоді при розробці регіонального плану дій з адаптації до зміни клімату. Важливо, що Національний план адаптації до зміни клімату буде розроблятися саме на базі наших планів, що дозволить врахувати всі особливості та потреби регіонів, – прокоментував заступник начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області Федір Лихасенко.
Найближчим часом в області буде проведено навчальний семінар для фахівців з районів, по завершенні якого буде почато розробку регіонального плану дій з адаптації до зміни клімату.
Екологічну загрозу дешевше попередити
– Приблизні прямі і непрямі витрати на медичну допомогу і втрата прибутків, що викликана певними хворобами, пов’язаними з навколишнім середовищем (тепловий удар та гіпотермія, серцеві та респіраторні захворювання, малярія, загибель людей через повені, шторми, тайфуни, урагани, рак шкіри, меланома та катаракта, обумовлені змінами товщини озонового шару, захворювання дихальних органів, нервової системи, нирок, психічних розладів, обумовлених спекою), часто дорівнюють або й перевищують витрати, необхідні для усунення самої екологічної загрози, – зазначила доктор медичних наук, завідуюча лабораторією гігієни атмосферного повітря та оцінок ризику ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва” Олена Турос. Ця думка співпадає з оцінкою міжнародних експертів ВМО, які порахували, що витрати на прогнозування і моніторинг небезпечних явищ погоди у 15 разів менші, ніж ті, що потребують ліквідації наслідків таких явищ.
Наслідки від змін клімату у секторах економіки
Енергетична інфраструктура України є дуже вразливою до зміни клімату. Понад 95 відсотків електростанцій вичерпали свій експлуатаційний ресурс. Є вірогідність того, що ефективність, зокрема, теплових електростанцій знижуватиметься по мірі того, як вода для охолодження ставатиме теплішою або її ставатиме менше. З підвищенням температури та змінами кількості опадів та об’єму води и річках виникне необхідність у ретельному моніторингу управління об’єктами з виробництва та постачання електроенергії.
Стара гірничодобувна інфраструктура навряд чи витримає передбачувані екстремальні події. Експлуатація відкритих шахт потерпатиме від особливого ризику прогнозованого збільшення сильних злив і несподіваних повеней. Підвищення рівня моря і, як наслідок, ерозія ґрунтів створюватимуть проблеми для берегової інфраструктури.
Сільське господарство та постачання продовольства: у цьому напрямку можливе зростання врожайності озимих культур. За оцінками, внаслідок зміни клімату врожаї пшениці до 2080 року зростуть на 30 відсотків. Однак це може компенсуватися більшою варіативністю та екстремальними подіями. Світові врожаї зернових культур у середньому зростають на 1,5 відсотка щороку, та в Україні вони знижуються. Існуюча різниця між потенційними і фактичними врожаями в Україні у 4,5 разу вища, ніж потенційне зростання виробництва внаслідок зміни клімату протягом періоду до 2050 року.
Водопостачання і повені: течії річок влітку значно зменшать, аж на 50 відсотків, що призведе до сильних посух. Водночас підвищиться ризик повеней, які в комбінації з високими температурами призведуть до спалахів інфекційних хвороб. В останні роки в районах повеней в Україні спостерігались випадки захворювання на лептоспіроз, холеру, гепатит А та сальмонельоз.
Підвищення рівня моря і ерозія узбережжя, у цьому відношенні можливе підвищення частоти коротких сильних злив та передбачуване підвищення рівня моря означають, що ерозія становитиме все більш нагальну проблему для українського узбережжя, особливо після 2050 року. Також зменшення стоку річок та нагрівання морської води може привести до масового розмноження токсичних синьо-зелених водоростей та зміни видового складу риби Чорного і Азовського морів.
По мірі того, як території Південної Європи ставатимуть більш спекотними і частіше потерпатимуть від дефіциту води, туристи можуть вирішити, що місця, які знаходяться далі на північ, включаючи Україну, є більш привабливими.
Екосистеми і біологічне різноманіття: передбачається, що зміна клімату посилить багато існуючих загроз для біологічного різноманіття та зрештою стане основною причиною зникнення біологічних видів у майбутньому. Флора і фауна Карпатських гір вже реагують на зміну клімату – дерева починають рости на більшій висоті, інші види піднімаються слідом за ними. Дефіцит води може призвести до скорочення площ лісів, що призведе до втрати родючості ґрунтами.
Здоров’я людей: підвищення температури і частіші періоди надзвичайної спеки призведуть до більшого числа захворювань і смертей, особливо літніх людей, від теплових ударів, серцево-судинних захворювань і захворювань дихальних шляхів. Такі зміни матимуть в Україні характер мультиплікатора, оскільки серцево-судинні захворювання є головною причиною смертності в країні (до 60 відсотків). Випадки діареї та інших бактеріальних захворювань будуть частішими по мірі підвищення температури та загострення проблеми якості води. Водночас тепліші зими означатимуть менше смертей від переохолодження.
Згубні кліматичні зміни можна пом’якшити шляхом застосування енергоефективних технологій (в Україні найбільша доля споживання енергії на одиницю ВВП серед країн Європи). Україна, зменшуючи вживання енергії, стане незалежною від зовнішніх джерел енергії, тобто зменшення використання енергії фактично призводить до економічного зростання.
За даними Міжнародного банку реконструкцій та розвитку, щорічний збиток від природних надзвичайних ситуацій тільки державного та регіонального рівня в Україні у 2000–2010 роках сягав майже 900 мільйонів доларів США. А за даними Міжнародного центру досліджень катастроф, Україна у 2006 році вперше стала одним зі світових лідерів за кількістю жертв від стихійних явищ. Згідно з рейтингом Міжнародного Центру дослідження катастроф (CREI) на восьме місце в цьому списку Україну вивела зима, коли від сильних морозів загинуло 803 людини і постраждало близько 60000, і на дев’яте в 2008 році – паводок, коли постраждало близько 225000 і загинуло 38 людей.