Найчастіше фізіологічні прояви панічної атаки нагадують нам реальний біль або захворювання
Що таке панічна атака? Це коли ми боїмось самого страху. Зі страхами, як і будь-якими іншими реакціями організму, боротись не потрібно. Взагалі не потрібно боротися з собою. Найкраще, що ми можемо зробити для себе, – це розібратися, як ми влаштовані, і змінити дбайливо те, що хочеться змінити.
Ознаки панічних атак
Панічні атаки – одна з «програм» організму, яка запускається в результаті появи тригера, тобто якоїсь ситуації. В основі програми завжди лежить один з основних страхів: страх самотності, смерті, травми, болю. Найчастіше фізіологічні прояви панічної атаки нагадують нам реальний біль або захворювання:
частішає серцебиття;
є біль і здавлювання в грудях;
складно дихати;
темніє в очах;
часто буває нудота;
підвищена пітливість;
переднепритомний стан.
Багато людей, як тільки бачать або відчувають ознаки панічної атаки, викликають швидку допомогу і здивовано чують від бригади: «З вами все в порядку». Якщо приватна швидка допомога до таких викликів відноситься цілком доброзичливо, адже виїзд оплачений, то бригади державної реагують іноді досить іронічно.
Щоб було добре зрозуміло, розкладемо програму «панічні атаки» на прості складові:
Досвід. Те, що відбувалося особисто з нами, з іншими людьми, або отримана нами реальна інформація або наші фантазії. Щось, що сформувало у нас установку, стереотип, судження. Наприклад, «літак може впасти», «в метро бувають терористичні акти», «вночі з людьми трапляються інсульти», «багато людей помирають на самоті» і так далі.
Тригер. Безпосередньо зіткнення з ситуацією, подією, словом, чином, які запускають сюжет з досвіду. Тригером може бути поїздка в метро, ??де душно і багато людей. Або новини про терористичний акт, пожежі, коронавірус. У випадку з метрополітеном знижується кількість кисню, що створює певні труднощі з диханням, і ці відчуття запускають реакції організму.
Думка. Отже, людині в метро або в літаку трохи важче дихати. Ці відчуття в тілі піднімають з пам’яті той самий досвід. В голові народжується думка: «Я в небезпеці». Починається паніка.
Емоція, стан. На четвертому етапі людина опиняється в повній владі емоції. Це і є ядро ??панічної атаки. Коли людина знаходиться в стресі, в тривозі, цей механізм запускається миттєво: метро = страх, літак = страх.
Іншими словами, що випробовується почуття, емоція або стан – це не страх конкретно поїздки, польоту або знаходження в певному місці. Це страх випробувати негативну емоцію, біль або померти. Така програма може запускатися не тільки в зв’язку з знаходженням в замкнутих просторах (метро, ??літак, будинок), як часто прийнято вважати. Вона включається на будь-яку небезпеку. А небезпека у кожного своя.
Приклади програм панічних атак можуть бути і такими: Захід – багато людей – небезпека – страх. Нова робота – нові завдання – новий рівень відповідальності – небезпека – страх
Проблеми в стосунках в родині – небезпека втрати відносин – страх.
Якщо вам здається, що панічна атака виникає на рівному місці, то це тільки здається. Наш організм ніколи не сигналізує нам просто так. Є реакція – значить є проблема на рівні мислення, і її треба вирішувати.
Зірки теж страждають
Принцеса Діана протягом багатьох років страждала від депресії та панічних атак. Після її загибелі один з охоронців розповів журналістам, що під час своєї першої поїздки в якості дружини Чарльза Діана постійно плакала і відчувала, за її словами, нудоту і озноб. Тоді ніхто не міг подумати, що це не банальний страх перед зустріччю з високопоставленими особами з іншої країни, а справжнісіньке захворювання. Пізніше панічні атаки почали відбуватися постійно, і лікарі прийшли до висновку, що неминаюча депресія в сукупності з розладом харчової поведінки і стали причиною почастішання нападів тривоги. За словами близьких принцеси, вона до кінця свого життя так і не змогла позбутися від панічних атак, які не давали їй спокійно жити.
Її син, принц Гаррі, також страждав від панічних атак. Це почалось з дня смерті його матері. Хлопчику було всього 12 років, коли загинула принцеса Діана, і впоратися з таким стресом самостійно він не зміг. З тих пір кожен раз, коли принц перебував у натовпі, у нього траплялися панічні атаки. «Уявіть собі: стою я в піджаку, краватці і з потом на лобі. Усвідомлення того, що з мене всі очей не зводять, робило тільки гірше», – поділився з журналістами Гаррі.
Змиритися з втратою він зміг тільки після служби в Афганістані, де панічні атаки в той же час тільки посилилися. Покінчити з проблемою принц зміг лише кілька років тому, відвідавши психотерапевта. Після цього Гаррі почав активно співпрацювати з британськими фондами, які допомагають людям з проблемами психіки.
Медики не втомлюються повторювати, що кожна людина індивідуальна: комусь вдається вилікуватися від панічного розладу за кілька років, а хтось проводить з цим все життя. Джонні Депп – в числі останніх. «Ненавиджу свою популярність, та й взагалі я – соціофоб. Параноїк, якщо хочете. З дитинства я постійно відчуваю тривогу з будь-якої, навіть незначної причини», – розповів якось актор в інтерв’ю.
За словами Джонні, його вибір ролей часто обумовлений якраз-таки бажанням приховати свою сутність від глядачів.
Що робити при панічних атаках
Існує безліч корисних порад, як впоратись з панічною атакою, коли вона вже трапилась:
Сказати собі, що всі прояви насправді не є небезпечними в даний конкретний момент. Швидке серцебиття, утруднене дихання, пітливість, головний біль, потемніння в очах – все це скоро пройде.
Максимально «заземлитись» – відчути свої стопи на підлозі, чіпати руками предмети, гладити тварин.
Глибоке дихання. Рівне, максимально довге. Порахуйте, скільки секунд триває видих, сфокусуйтеся на цьому, спробуйте видих робити довшим.
Якщо поруч є хтось, попросіть його розмовляти з вами. Якщо нікого поруч немає, зателефонуйте комусь близькому. Не обов’язково обговорювати свої відчуття, тема підходить будь-яка.
Випийте склянку води.
Озвучуйте все, що робите, навіть якщо ви зараз на самоті. Говоріть з собою. Співайте.
Якщо ви за кермом, зупиніть автомобіль.
Потирайте руки до тепла в долонях.
Говоріть собі: «Я керую своїм станом, зі мною все гаразд».
Скоро ви відчуєте полегшення. Обов’язково подякуйте себе, що впорались.
Однак крім «першої допомоги» варто зайнятись роботою з першопричинами панічних атак. Вони не такі безпечні, як може здатися. Під час панічних атак організм проявляє реакції не просто так, він дійсно перебуває в найсильнішому стресі. А це виснажує його.
Як повністю позбутись панічних атак
Якщо панічні атаки у вас бувають часто, важливо зробити наступне:
Головне, не боротись з процесом, бо активна протидія збільшує хвилювання.
Розібратись і добре зрозуміти, що саме відбувається з організмом.
Обов’язково зробити повне обстеження і переконатись, що це дійсно панічні атаки, а не симптоми захворювання. Наприклад, панічна атака і серцевий напад часто схожі за симптоматикою. Панічні атаки також можуть бути проявом респіраторних захворювань або нервових розладів.
Визначити свої тригери, які ініціюють події. Спостерігати, що саме передує панічним атакам. Психотерапевти рекомендують вести щоденник і записувати всі ваші думки, що стосуються цього питання. Знайшовши тригери, поверніться в свій досвід. Краще це робити в супроводі фахівця. Потрібно знайти і відпустити ті образи та інформацію, які запускають ваші програми панічних атак.
ВАЖЛИВО!
Бувають ситуації, при яких без допомоги фахівця не обійтись! Якщо вам не допомагає легке лікування (заспокійливі, аутотренінг), зверніться до лікаря-невролога або психотерапевта.
