Ось уже вісім років в Україні проводиться зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО). Воно являє собою тести, які проходять українські випускники, щоб визначити рівень володіння предметами зі шкільної програми і підтвердити його офіційним сертифікатом. Бали, набрані під час тестування, стають вирішальними при вступі до вузу. ЗНО стало однією з найбільш значущих реформ в українській системі освіти останнього десятиліття. Впровадження тестування дозволило знизити  рівень зловживань на місцях – у школах і вищих навчальних закладах.

Підробити сертифікат неможливо, оскільки тестування проводиться на державному рівні: випускник проходить його в незнайомому місці під контролем незнайомих же вчителів, що виключає можливість маніпуляцій з результатами. Адміністрації вишів позбулися серйозного важеля впливу на списки абітурієнтів – багато предметів, за якими раніше проводилися іспити, тепер винесені на ЗНО. Крім того, оцінювання вдалося зробити дійсно об’єктивним, а випускникам не доводиться по кілька разів здавати один і той же предмет, як це було раніше: наприклад, у вигляді випускного іспиту в школі і двох вступних у різні університети або інститути.

баллы

Серед особливостей ЗНО-2016 слід зазначити такі:

  • Для вступу до вищого навчального закладу абітурієнти могли подати сертифікати ЗНО лише 2016 року.
  • Кожен учасник ЗНО мав право скласти тести не більш як із чотирьох навчальних предметів, при цьому в 2016 році не передбачалося складання тестів поглибленого рівня.
  • Переклад завдань сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2016 року з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії здійснювалось кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською та угорською мовами.
  • Для усіх випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2016 року результати зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури зараховувалися як оцінки за державну підсумкову атестацію, що визначалися на основі кількості балів, набраних за виконання завдань лише з української мови. Як оцінки за державну підсумкову атестацію зараховувалися й результати зовнішнього незалежного оцінювання з математики або історії України (період ХХ – початок ХХІ століття).
  • Для визначення результатів ЗНО-2016 з кожного предмета комісією експертів визначається «пороговий бал», тобто та кількість тестових балів, яку може набрати мінімально підготовлений абітурієнт. Учасники тестування, які не подолали «поріг», не зможуть використати результат ЗНО з цього предмета для вступу до вишів. Усі абітурієнти, результати яких будуть не нижчими від «порогового бала», отримають оцінку за шкалою 100 – 200 балів та матимуть право брати участь в конкурсному відборі при вступі на навчання.

Зараз на інформаційних сторінках учасників тестування на Регіональних Центрів оцінювання якості освіти учасники зовнішнього незалежного оцінювання вже можуть роздрукувати Інформаційну картку, де зазначені результати тестування з усіх предметів, з яких абітурієнти подолали пороговий бал.

Статистичні дані про перебіг ЗНО-2016, що опубліковані на сайті Дніпропетровського регіонального центру оцінювання якості освіти

5 травня  було проведено ЗНО з української мови і літератури, для участі у якому зареєстровано 33587 осіб (21579 – з Дніпропетровської області та 12008 – із Запорізької). Явка склала близько 95% (не з’явилися на тестування загалом 1832 особи, з яких 1147 – із Дніпропетровської та 685 – із Запорізької області). Через наявність мобільних телефонів та технічних пристроїв дочасно припинили роботу над тестами 8 абітурієнтів, з них 5 – у Дніпропетровській області та 3 – у Запорізькій).

11 травня  проведено ЗНО з математики, для участі у якому зареєструвалися 18752 особи (12788 – із Дніпропетровської області та 5964 – із Запорізької). Явка склала близько 93% (не з’явилися на тестування загалом 1345 осіб, із яких 848 – із Дніпропетровської та 497 – із Запорізької області). Через наявність мобільних телефонів та інших технічних пристроїв дочасно припинили роботу над тестами 12 абітурієнтів, із них 8 – у Дніпропетровській області та 4 – у Запорізькій).

13 травня було  проведено ЗНО з історії України, для участі у якому зареєструвалися 23256 осіб (14600 – із Дніпропетровської області та 8656 – із Запорізької). Явка склала близько 93% (не з’явилися на тестування загалом 1672 особи, із яких 1041 – із Дніпропетровської та 631 – із Запорізької області). Дочасно припинили роботу над тестами 19 абітурієнтів, із них 14 – у Дніпропетровській області та 5 – у Запорізькій).

3 червня проведено ЗНО з російської мови, для участі у якому зареєстровано 544 особи (346 – з Дніпропетровської області та 198 – із Запорізької). Явка склала близько 73% (не з’явилися на тестування загалом 157 осіб, з яких 118 – із Дніпропетровської та 39 – із Запорізької області). Порушень з боку учасників не зафіксовано.

6 червня проведено ЗНО з іспанської мови. Для участі у тестуванні зареєстровано 8 осіб (5 – з Дніпропетровської області та 3 – із Запорізької). Явка склала 100 %. Жодних порушень з боку учасників не зафіксовано.

7 червня проведено ЗНО з англійської мови. Для участі у тестуванні зареєстровано 11209 осіб (7449 – із Дніпропетровської області та 3760 – із Запорізької). Не з’явилися на тестування 886 осіб (549 – із Дніпропетровської та 337 – із Запорізької області). Явка склала 92 %. Чотирьох абітурієнтів було видалено за порушення Порядку проведення ЗНО.

8 червня проведено ЗНО з німецької мови. Для участі у тестуванні зареєстровано 344 особи (187– із Дніпропетровської області та 157 – із Запорізької). Не з’явилися на тестування 52 особи (31 – із Дніпропетровської та 21 – із Запорізької області). Явка склала 85%.

9 червня проведено ЗНО з французької мови. Для участі у тестуванні зареєстровано 99 осіб (67 – із Дніпропетровської області та 32 – із Запорізької). Не з’явилися на тестування 14 осіб (9 – із Дніпропетровської та 5 – із Запорізької області). Явка склала 85 %. Жодних порушень з боку учасників не зафіксовано.

10 червня проведено ЗНО з біології, для участі у якому зареєстровано 10 тисяч 90 осіб (6416 – із Дніпропетровської області та 3674 – із Запорізької). Явка склала 89% (не з’явилися на тестування загалом 1065 осіб, з яких 636 – із Дніпропетровської та 429 – із Запорізької області). Через наявність мобільних телефонів та інших технічних пристроїв припинили роботу над тестами 4 абітурієнти , із них 3 – у Дніпропетровській області та 1 – у Запорізькій.

13 червня проведено ЗНО з фізики. Для участі у тестуванні зареєстровано 4621 особа (3095 – з Дніпропетровської області та 1526 – із Запорізької). Не з’явилися на тестування 564 особи (344 – із Дніпропетровської та 220 – із Запорізької області). Явка склала 87 %.

15 червня  було проведено ЗНО з географії, для участі у якому зареєстровано 7344 особи (4892 – з Дніпропетровської області та 2452 – із Запорізької). Явка склала близько 86% (не з’явилися на тестування загалом 1004 особи, з яких 632 – з Дніпропетровської та 342 – із Запорізької області). Зафіксовано 2 порушення процедури тестування учасниками ЗНО.

17 червня  було проведено ЗНО з хімії. Для участі у тестуванні зареєстровано 3602 особи (2309 – із Дніпропетровської області та 1293 – із Запорізької). Не з’явилися на тестування 383 особи (227 – із Дніпропетровської та 156 – із Запорізької області). Явка склала 89%. Жодних порушень з боку учасників не зафіксовано.

Враження абітурієнтів від  ЗНО-2016

Влад Балута, випускник  ЗОШ № 12:

– Найголовніше у період підготовки до ЗНО – це впевненість у своїх силах: адже, коли готуєшся до ЗНО, то ти його неодмінно зможеш подолати. Перше тестування з української мови та літератури не викликало у мене хвилювання, бо я був переконаний, що моя сумлінна підготовка допоможе скласти цей тест. А ось тести з історії України та біології змусили похвилюватися, бо, незважаючи на підготовку неможливо передбачити, які питання будуть на тестуванні. Майбутнім випускникам хочу побажати, щоб вони завчасно починали готуватися до складання ЗНО: добре вчили те, що дають у школі, готувалися не лише з репетиторами, але й самостійно – все це  дасть можливість набрати необхідні бали та вступити до омріяного вищого навчального закладу.

Сергій Ступак, випускник гімназії № 71:

– Моя підготовка до ЗНО розпочалася з початком навчального року, тому складання тестування не було таким вже й складним, а тому не було і хвилювання. В цілому, питання з тестів (а я складав українську мову і літературу, історію України, англійську мову) виявилися нескладними, тим паче, що у мене вже був досвід складання американського аналога ЗНО (АСТ). На відміну від американського тестування, що передбачало застосування учнем логіки, критичного мислення та загального кругозору, наше ЗНО – це стандартизовані питання за шкільною програмою. Виняток – завдання за текстом та написання власного висловлювання під час написання тесту з української мови та літератури та англійської мови.

Марія Хольман, випускниця ЗОШ № 72:

– Найскладнішим було перше тестування: не дивлячись на те, що багато хто з нас був на пробних ЗНО, йдучи на тестування з української мови та літератури, ми відчували великий страх чогось невідомого. Найбільш емоційно складним моментом всього тестування, напевно, був саме час «до ЗНО»: напруга не спадала ні на секунду. А коли почали запускати в пункт тестування, у хлопців і дівчат взагалі почалась паніка. Тоді це здавалося катастрофічним і неймовірно страшним, а зараз я згадую про все з посмішкою. Значною проблемою, яка викликала велику кількість помилок у абітурієнтів, була їх неуважність. Хочу побажати наступному поколінню абітурієнтів бути уважними і терплячими. Важливо запам’ятати: перш за все треба усвідомити і зрозуміти для себе матеріал, а не автоматично заучувати або розраховувати на допомогу шпаргалок – це марно, а у випадку зі шпаргалками дуже небезпечно. Найбільший урок, який я винесла для себе за весь час тестування: не треба нічого ніколи боятися, а треба вірити у свої сили.

Ванік Степанян, випускник ЗОШ № 72:

– У цілому мої враження від ЗНО позитивні. На першому ЗНО з української мови та літератури трохи хвилювався, але після перших десяти хвилин напруження поступово почало спадати. Організація тестування мені дуже сподобалась: людей в класі небагато, усі тихо писали роботи, ніхто нікому не заважав. З кожним наступним ЗНО (з математики, біології, хімії) хвилювання поступово зникало. Учням, які будуть писати ЗНО наступного року, хотів би порадити почати готуватися до тестування заздалегідь, звертати увагу на особливості предмету, уважно читати завдання тестів та не поспішати давати відповіді.

Марина Нечитайло, випускниця гімназії № 71

– ЗНО для мене завжди було найстрашнішим і вирішальним кроком у моєму житті. Я думала, що від нього буде залежати весь мій подальший шлях. Так я собі уявляла цей іспит до тих пір, поки мій викладач не сказав, що ЗНО – це маленьке життєве випробування і його треба просто «пережити». Ці слова вселили в мене віру і надію. Перше ЗНО за традицією було з української мови та літератури: перші сльози та страхи з’явилися ще по дорозі до пункту тестування. Перед входом в аудиторію мене моторошно трусило і я постійно трималася своїх однокласників, в очах яких теж читався переляк. Ось ми зайшли і сіли на свої місця, нам зачитали правила поведінки і настає момент «Х» – саме тестування. Мене, як і багатьох, чекав приємний сюрприз: ЗНО було не таким вже й складним. Уже «бувалі», на наступне тестування ми прийшли без страху, але тести з математики були зовсім не з легких. Цього разу мені не дуже пощастило: напружена атмосфера в аудиторії та інструктори, які постійно квапили, – у підсумку чотири неправильно занесених відповіді і мінус 5 тестових балів. Тестування з англійської мови теж було не без «сюрпризів»: несподівано складне п’яте завдання, але приємний бонус – легка тема для власного висловлювання. Майбутнім абітурієнтам хочу побажати: готуйтеся, ставте цілі і досягайте їх, чим старанніше і серйозніше ви поставитеся до процесу підготовки, тим вищими будуть результати!

Марія, випускниця минулих років:

– Я – випускниця минулих років, і тому досить складно було готуватися до тестування, адже треба було дуже багато всього згадати (правила з української мови, формули з хімії, рішення задач з біології), а деякі теми і по-новому вивчити. Готувалася я з репетиторами, які багато чому мене навчили, давали цінні поради та всіляко підтримували перед тестуванням. Незважаючи на невелику кількість занять, я намагалася не розчарувати своїх учителів. Ось настав той день, коли мені потрібно було здавати іспит: я страшенно хвилювалася, але хвилювання зникло в аудиторії, а моє налаштування на предмет дало можливість відповісти на питання сертифікаційної роботи. Хочу побажати майбутнім абітурієнтам не хвилюватись, бути впевненими у своїх силах, сумлінно готуватися і не боятися ніяких перешкод – саме тоді і можна буде досягти гарних результатів.