У світі є багато професій, та одні з найцінніших – ті, що рятують наші життя
2500 запоріжців пов’язали своє життя із цілодобовим порятунком співвітчизників, і серед них 300 жінок.
Мова йде про Державну службу з надзвичайних ситуацій (ДСНС). В Олександрівському районі Запоріжжя розташований оперативно-координаційний центр, де цілодобово чергують жінки-диспетчери, які приймають всі дзвінки від населення на «101». Це перші люди, які вас почують і вчасно нададуть допомогу. А ще жінки тут працюють психологами, юристами, є бухгалтери, інспектори, кадровики, працівники канцелярії, учбового пункту та пресслужби.
Напередодні 8 березня ми побували в диспетчерській центру і познайомились з однією із працівниць.
Перші, хто отримують виклик
Як розповіла Олена, їй за лічені секунди потрібно чітко зрозуміти, де і що трапилося, адже це може бути не лише пожежа, а й інша допомога населенню, чи порятунок на воді, чи знешкодження вибухонебезпечних предметів, чи допомога тваринам, які опинились у пастці – все це обов’язки рятувальників. Тож завдання диспетчера – правильно організувати цю допомогу. Адже в кожному районі Запоріжжя є своя пожежна частина, оперативна команда, яка прибуде на місце події швидше за інших.
А ще слід швидко зорієнтуватися, скільки потрібно відправити на виклик машин. Коли є підвищений номер виклику (наприклад, пожежа відбувається у багатоповерхівці), то і кількість машин та оснащення вже буде іншою. Наприклад, є автодрабина, яка дістає тільки до 3 поверху, а є й така, що сягне 9-го. Або автомобілі першої допомоги, які виїжджають на ДТП. Вони мають спецобладнання, і рятувальники можуть на місці розрізати метал і дістати затиснуту в авто людину.
Але всі попередні дії координує диспетчер, тому на ньому велика відповідальність за долі людей, що потрапили в біду. А для цього треба добре знати карту міста і назву всіх вулиць. До того ж, не так давно відбулося їхнє масове перейменування, і люди по телефону називають як старі, так і нові адреси. А з огляду на те, що в оперативно-координаційний центр дзвінки про допомогу надходять з усієї Запорізької області, це, звичайно ж, ускладнює завдання. Є одні й ті ж назви вулиць, які знаходяться в Мелітополі, Бердянську чи Запоріжжі.
– Можна відправити машину, а заявленої адреси там немає. Ми телефонуємо заявникам, а це, виявляється, в Бердянську, – говорить Олена Кістріна.
Спілкування із самогубцями
Диспетчер – звичайно, не психолог, але у Олени вже 16-річний досвід. І коли на «101» телефонує людина, вона вже розуміє її стан. Доводиться рятувати і неадекватних, психічно хворих людей. Із такими потрібно вести довгу розмову по телефону, умовляючи утриматися від суїциду. Бувають і сімейні драми, зради і спроби зістрибнути з моста – диспетчерам багато доводиться спілкуватися з людьми через це. Тому в штаті ДСНС є навіть професійні психологи, на яких і лягає ця робота.
Часто дзвонять люди, які хочуть накласти на себе руки. Скажімо, стоїть самогубець на мосту, даху будинку, балконі чи вікні і дзвонить – якщо він це робить, значить все ж, сумнівається, і йому потрібна психологічна допомога, людину ще можна врятувати. А якщо вона твердо вирішила накласти на себе руки, то дзвонити вже нікуди не буде, а просто стрибне вниз. А дзвінок на «101» – це крик про допомогу! І якщо її надати правильно, то чоловіка чи жінку врятують.
Часто буває так, що диспетчери починають розмовляти з цією людиною, утримуючи її від останнього кроку, а психолог тим часом їде до неї. Були випадки, коли диспетчер утримував людину на телефоні не один десяток хвилин, а рятувальники в цей час потихеньку підкрадалися до неї і знімали самогубця з того ж моста Преображенського.
А одного разу, коли приїхала психолог, чоловік вже сидів у кімнаті квартири на вікні. Сказав, не підходь, інакше стрибну. Так ось вона від дверей кімнати до вікна йшла до нього 2 години, весь час спілкуючись з чоловіком. Врешті-решт, той передумав.
Дзвінки від малечі та «різних осіб»
Доводиться спілкуватися і з дітками, які самі залишилися вдома, звичайно, бояться і дзвонять на «101» – з ними теж довго доводиться розмовляти. Про всяк випадок диспетчери дізнаються, що за дитина, яка у неї адреса, розуміючи, що все гаразд – просто дитині страшно одній залишатись вдома.
Був навіть випадок, коли компанія дорослих напідпитку намагалася замовити у рятувальників пісню, переплутавши номер «101» з радіостанцією «101-FM». Або просили відремонтувати телефон, мовляв, ви ж рятувальники, врятуйте мій телефон. І таких людей знаєте, скільки!
Буває, що шанувальники «зеленого змія» куплять в магазині горілку, а потім поліція не може їх зняти з даху цього ж самого магазину – звертаються до ДСНС. Люди напідпитку й самі інколи звалюються з 4-метрової висоти даху магазину прямо на асфальт і, наче й не було нічого, встають і йдуть собі далі. Як? Для пожежних це й досі залишається загадкою.
– Іноді приходиш додому, а чоловік каже: «А чого ти зі мною не розмовляєш?». А у мене вже просто немає сил – так наговоришся з людьми за добу, що на домашніх тебе вже просто не вистачає. Але нічого, я задоволена своєю роботою, – говорить диспетчер зі стажем.
Чому гинуть діти
Людей найчастіше доводиться рятувати під час пожеж. Їх виводять або вже виносять з палаючих приміщень та евакуюють. Звичайно, викликів через пожежі буває більше влітку, коли горять не тільки будинки, а й трава, очерет і т.ін.
– Найстрашніше, коли гинуть діти. Був випадок, коли в Кам’янсько-Дніпровському районі на пожежі згоріло одразу 3 дітей. Сім’я ця була неблагополучна, нагрівальні електроприлади не в належному стані, ось і сталася пожежа. Мама перед цим саме пішла з дому. Сусіди намагалися дістати дітлахів, але марно, – ділиться Олена.
А от зима цього року тепла, Дніпро практично не замерзав, тому і рибалок рятувати не довелося. Проте і тут в Запорізькому районі стався випадок, коли 3 5-річні дитини 8 лютого самі пішли на ставок, провалилися там під лід і потонули.
Порятунок тварин
Часто доводиться рятувати і тварин, яких люди кидають напризволяще, і ті опиняються в складних ситуаціях. Наприклад, чотириногі нерідко потрапляють в занедбані відкриті льохи, які запоріжці свого часу масово понаривали біля багатоповерхівок. Вибратися самостійно з 2-метрових ям менші брати вже не можуть. Чи, буває, застрягнуть в паркані.
А от в Хортицькому районі цього літа був випадок, коли біля школи в трубу металевих воріт якийсь негідник запхав кошенят. Школярі почули їхнє нявкання і викликали рятувальників, які обережно розрізали трубу та витягли 2-х кошенят. Люди одразу забрали їх до себе додому.
А загалом, котів і собак в таких випадках часто забирають волонтери. У Олени і у самої вдома є котик і маленька собачка – в родині дуже люблять тварин.
Коли родина збирається разом
– Коли вдається зібратися всією родиною, куди їдете? – запитую у Олени.
– Влітку – це дача в Григорівці, Панське озеро. А під час відпустки намагаємося вибратися з чоловіком та донькою на море. Але, в основному, звичайно ж, проводимо час на дачі, – говорить мама.
Слід зазначити, що у чоловіка Олени Кістріної теж постійні чергування на «Дніпроспецсталі», де він працює майстром, і спільні вихідні у них не так часто бувають. Але якщо вже трапляються, то проводять їх дружно всією сім’єю.
Читайте також:
