З початком епідемії екологи фіксували позитивний вплив карантину на навколишнє середовище
Зупинялися виробництва, припинялися авіарейси і транспортне сполучення між містами, що допомагало повітрю очиститися. Але водночас екологи забили на сполох. Адже через страх вірусу люди знову перейшли на все одноразове. «Запорозька Січ» дізнавалася, які наслідки це явище може мати, та як захистити себе від вірусу і не нашкодити екології.
Міфічний прояв турботи та страх заразитися
Більшість людей прагнуть жити без відходів, тож докладають хоч якісь мінімальні зусилля, щоб мінімізувати пластик у своєму житті. Деякі – роблять екосвідомі кроки на шляху до зменшення використання одноразових речей та тих, що забруднюють атмосферу. Наприклад, відмовляються від звичних нам «кульочків», скуповуються у власні мішечки, носять тканинні сумки тощо. Але зараз під час карантину жити без пластику стало майже неможливо. Продукти в супермаркетах обгортають в поліетилен або харчову плівку, таким чином намагаючись вдаватись до профілактичних засобів.
Співзасновниця громадського проєкту «Україна без сміття» Ольга Чернявська ділиться своїми негативними враженнями щодо того, як зараз намагаються вберегти нас від захворювання, упаковуючи харчові продукти в пластик.
«Те, що люди хоч трохи усвідомлюють, що вони зберуть від природи – це вже круто. Мені подобається, що більшість дійсно починають користуватися багаторазовими речами. Але те, що зараз відбувається у супермаркетах в цілях профілактики інфекційних захворювань, а саме пакування продуктів в поліетилен – це жах. Немає жодного наукового підтвердження того, що це дійсно треба робити, щоб вберегти нас від інфекції. Мені здається, що це якась піар-кампанія «турботи». Я вважаю це все протилежним поняттям до турботи про нас, – ділиться думками екологиня. – Є деякі люди, що взагалі не цікавляться темою екології, і вони схильні вважати, що це (пакування продуктів у поліетилен або харчову плівку, – прим. авт.) дійсно крута профілактика. Ніхто не замислюється про те, що весь цей пластик потім лежатиме в землі, і дай Боже, щоб він доїхав до полігону. А не лежав десь у річці, озері, лісі, або просто вздовж дороги. І це все сміття залишиться на поверхні на багато років».
Викинуті одноразові маски потрапляють на звалище, з часом під впливом сонячних променів або опадів вони розкладаються на мікропластик. Далі це все потрапляє в ґрунт і воду, яку ми п’ємо, або в морепродукти, які ми їмо. Саме так і відбувається колообіг пластику в природі.
Згідно з дослідженням Науково-сервісної компанії «ОТАВА», хімічний аналіз зразка поліетиленової плівки довів, що таке пакування може зробити небезпечним для здоров`я навіть найякісніший та найкорисніший продукт.
Про те, що фасування продуктів у супермаркетах – неефективний профілактичний засіб, говорять і в Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА). Поки немає жодних даних про передачу вірусу через фрукти й овочі, однак їх все одно радять ретельно мити. Це підтвердили й у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України у листі-роз’ясненні на прохання ЄБА.
Водночас під час транспортування або зберігання одноразових речей на їхніх поверхнях можуть залишатися віруси й бактерії. А наукові дослідження говорять про те, що саме на пластику коронавірус може залишатися до 7 днів і зберігатися довше, ніж, наприклад, на картонній поверхні.
Про негативний вплив пандемії на навколишнє середовище вже говорять екологи організації «OceansAsia», яка розслідує злочини проти дикої природи. Біля узбережжя Гонконгу вони знайшли величезну кількість масок, які потрапили в океан.
Попри масове споживання пластику та збільшення кількості медичних відходів екоактивісти кажуть про позитивний вплив карантину на свідомість людей. У вільному доступі стали курси із сортування сміття, поводження з небезпечними відходами, покращення стану води та інші. Тож тепер люди можуть присвятити свій вільний час саморозвитку й навчанню.
Альтернативи одноразовому
Під час прогулянок в посадці у приватному секторі Запоріжжя екологиня Ольга Чернявська зі своєю дитиною постійно помічає використані одноразові маски та рукавички, які безвідповідально викинули їхні господарі. Всі ці відходи вже ніхто не прибере, і вони залишаться в лісі назавжди.
Одноразові маски екологиня пропонує замінити на респіратори та інші багаторазові тканинні маски. Адже, за словами Ольги, вони вже знадобляться нам надовго, адже, на превеликий жаль, це не остання пандемія на нашій планеті. Багаторазові маски можна попрати, попрасувати й використати повторно. Нітрилові рукавички слід замінити на латексні. Але щодо них Ольга відгукується негативно, адже взагалі не бачить сенсу використовувати рукавички. «Спочатку ми потримаємося за поручні, дверні ручки, а потім тими самими рукавичками – свої телефони, які триматимемо біля обличчя. Тож руки можна хоча б одразу помити, або продезінфікувати, а з рукавичками це буде складніше виконати», – коментує екологиня.
Ольга рекомендує ставити собі одне запитання після використання одноразової маски: а що з нею буде потім? «В Запоріжжі та інших містах, не кажучи вже про маленькі селища, я не розумію, що взагалі робити з використаними масками. У Києві їх можна хоча б принести на станцію «Україна без сміття» на високотемпературне спалювання», – розмірковує екологиня Ольга Філь.
Утилізація масок та рукавичок
Засновниця організації «Україна без сміття» Євгенія Аратовська радить збирати свої використані маски і рукавички у щільні пакети із зіп-смужкою: «Якщо у вас такого немає — ідеально підійде порожній пакет з-під корму для тварин. Зберігайте на балконі, на сонці, де вірус (якщо він там був) за кілька днів або тижнів все одно зникне. Коли карантин закінчиться, несіть цей пакет до нас на відповідальну утилізацію».
Одноразові маски та рукавички не належать до небезпечних медичних відходів, тому й не піддаються утилізації. Тож повністю перейти на багаторазове використання таких речей складно, країна повинна утилізувати ці відходи.
Медичні відходи з лікарень належать до небезпечних. Їх повинні забирати й утилізувати спеціальні компанії, у яких є відповідна ліцензія і необхідне обладнання для нейтралізації небезпечних речовин, розповідає співзасновниця «Україна без сміття» Ольга Чернявська:
«Ми ще самі не зовсім розуміємо, що робити в такому випадку. Масками користуються представники лікарень, тому вони дійсно мають збиратися і відправлятися на утилізацію до підприємства, з яким уклали угоду. Але це не завжди так відбувається, адже дуже мало, хто витрачає на це гроші. Тому що це не є безкоштовно ані для державного підприємства, ані для нас, «Україна без сміття». Не всі мають можливість витрачати гроші на таку платну утилізацію».
Асоціація «Український екологічний альянс» наголошує на тому, що правильна утилізація використаних масок може врятувати життя. «Щоб зупинити розповсюдження вірусу, необхідно чітко дотримуватись правил не лише особистої гігієни, а й утилізації захисних масок та рукавичок», – коментують в асоціації.
Чому так важливо правильно утилізовувати маски, а не викидати їх у загальний кошик зі сміттям.
Згідно із наказом МОЗ «Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами», використані дезінфекційні засоби належать до небезпечної категорії відходів і повинні бути утилізовані спеціалізованими підприємствами. Але під час пандемії такі відходи утворюються не лише в лікарнях, а й майже в кожній оселі. Йдеться, у тому числі, про маски для обличчя, рукавички, місткості з-під антисептиків. І зараз використані маски потрапляють у звичайні сміттєві баки і змішуються разом з іншими відходами, де з космічною швидкістю продовжують розповсюджувати віруси. Чи варто нагадувати, що, збираючи такі відходи, працівники компаній-перевізників побутових відходів наражаються на дуже великі ризики.
Отже, як вірус продовжує жити після подорожі до сміттєвого баку:
- якщо ми просто викидаємо маску у змішані відходи, вірус переходить, наприклад, на скло і може «жити» там аж до 5 днів. Далі ця скляна пляшка потрапляє на сортувальну лінію, де вручну відсортовується, і, хоча, працівники й використовують спецформу, все ж збільшення небезпечного сміття у сортувальних пунктах підвищує ризик можливого зараження.
- інший варіант – пляшка може бути вилучена з урни людьми, які збирають скляну тару для передачі в пункти прийому сміття. І таким чином вірус перебирається з урни у життєдайне для нього середовище з живими організмами, де розвивається і розповсюджується вже серед людей.
На превеликий жаль, ситуація із потраплянням медичних відходів у звичайні побутові – не нова, але через епідемію COVID-19 кількість використаних одноразових засобів захисту від населення збільшується в геометричній прогресії, що посилює та актуалізує цю дірку в системі.
Як варіант, можна встановити урни із позначками «використані маски й рукавички» біля аптек, магазинів. За словами екологині Ольги Чернявської, в Європі з утилізацією небезпечних медичних відходів трішки простіше, ніж в Україні. Там всюди для цього стоять спеціальні контейнери, навіть у звичайних торговельних центрах. Туди люди приносять протерміновані ліки, ртутні лампи та термометри. І все це залишається у вільному доступі для населення.
«Вся ця ситуація вкотре демонструє, наскільки нинішня система управління відходами в Україні квола та далека від взірцевої. Не створені алгоритми дій у надзвичайній ситуації, не дотримуються норми утримання санітарних полігонів, громадяни не поінформовані про порядок дій у подібних умовах тощо. Працівники галузі щодня наражаються на небезпеку через відсутність належної інфраструктури управління відходами, яка досі не створюється внаслідок затягування із реалізацією «Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року», починаючи вже з неприйняття Верховною Радою відповідного законодавства, а з ними й критично важливих для нашого здоров’я та довкілля рішень. Попри все ми сподіваємося на вчасну реакцію усіх ланок влади, адже це сьогодні не просто пріоритет номер 1, це може врятувати багато життів», – підсумували в асоціації «Український екологічний альянс».
Читайте також: В Україні рівень води у річках впав до історічного мінімуму: чим це загрожує жителям
