З кожним роком якість води катастрофічно знижується як у Дніпрі, так і в Азовському морі
Санітарно-хімічні та мікробіологічні показники останнім часом все частіше показують відхилення від норми. У воді виявляють велику кількість різноманітних отруйних сполук різної природи, фосфати, пестициди, залишки медичних препаратів… Гине риба, вода «цвіте», медузи розповсюджуються не лише в Азовському морі, а вже і в Дніпрі. Все це є індикатором екологічного стану та рівня природної рівноваги у водних екосистемах регіону. Діяльність людей впливає на стан водних басейнів напряму.
Фосфати – причина «цвітіння води»
Екологи вже давно б’ють на сполох: щорічно в басейн Дніпра потрапляють мільйони тонн шкідливих речовин, через що зацвітає вода, зменшується кількість риби, збіднюється рослинний світ. І все це при тому, що Дніпро – основна водойма України, яка «напоює» 15 областей нашої держави. 70% українців забезпечуються питною водою саме з Дніпра, з них 85% «п’ють» поверхневі води.
Починаючи з вересня 2019 року співробітники кафедри загальної та прикладної екології і зоології Запорізького національного університету вивчають токсичність води нижньої частини Дніпровського та верхів’я Каховського водосховищ за допомогою біотестування на ракоподібних (дафніях) Daphniamagna. Науковці зазначають, що влітку упродовж 2 тижнів і більше в континентальних водоймах відбувається масове розмноження фітопланктону, що супроводжується зміною забарвлення води. Не є винятком з цього питання й водосховища дніпровського каскаду, а саме Дніпровське та Каховське водосховища. В останні роки вода в цих водосховищах ще з кінця липня та початку серпня набуває насиченого зеленого кольору. Причина цього – масове розмноження синьо-зелених водоростей (ціанобактерій) – «цвітіння води». Взагалі, цвітіння води – це звичайне природне явище. Але при масовому розвитку ціанобактерій деградує біотичний комплекс самоочищення водойм, спостерігаються масові замори риб, з’являється неприємний запах, і в воді зростає концентрація особливо небезпечних природних отрут (токсинів).
– Масове розмноження ціанобактерій починається в застійних зонах водойм при температурі води 18-25°С. Вважається, що в цих умовах ціанобактерії продукують найбільшу кількість різноманітних отруйних сполук різної природи. На теперішній час відомо близько 40 видів токсигенних ціанобактерій. Отже, «цвітіння води» в Дніпрі викликане безконтрольним використанням українцями мийних засобів, що містять фосфати (солі фосфорних кислот) або фосфонати (ефіри і солі фосфонових кислот). Це сполуки фосфору, які провокують алергічні, шкірні, кардіологічні й навіть онкологічні захворювання, проте є складовими добрив для рослин, – зробили висновки дослідники.
Вони наголошують: фосфати та фосфонати сприяють швидкому росту синьо-зелених водоростей (ціанобактерій), що активно поглинають кисень та призводять до вимирання риби й інших живих організмів, порушуючи при цьому природну екосистему.
Вченими встановлено, що 1 г фосфатів сприяє розмноженню від 5 до 10 кг синьо-зелених водоростей. Найбільшими «постачальниками» фосфатів і фосфонатів (до 70%) у природні водойми є люди. Їхній внесок у забруднення води сполуками фосфору становить понад 20%. І на 3 місці – аграрні господарства (близько 5%).
80% всіх захворювань на планеті пов’язані із вживанням неякісної питної води. Отже, очищення стічних вод та заборона використання фосфатних мийних засобів в Україні є першочерговими загальнодержавними задачами.
У Дніпрі завелися медузи
У нинішньому році не тільки курорти на Азовському морі заполонили медузи, ці істоти з’явилися і в прісній воді річки Дніпро.
Про це написав на своїй сторінці у Facebook екснардеп, колишній в.о. голови Державної екологічної інспекції України Єгор Фірсов.
«Медуз вам у стрічку, що з’явилися в Дніпрі. Точніше, вперше їх помітили ще в серпні 2020 року. Вони прісноводні і з’являються в разі нагрівання води вище 25°С. Їхня поява свідчить про те, що Дніпро міліє і заростає. Прісноводні медузи мають жало, але використовують його, як правило, для лову їжі», – написав він.
Кандидат біологічних наук, співробітниця Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Юлія Куцоконь вважає появу медуз поганим симптомом, який означає, що якість води в Дніпрі катастрофічно погіршується.
За її словами, річкові медузи відрізняються від медуз, які живуть в морі. Зокрема, в Дніпрі живуть медузи краспедакуста, які зустрічаються в прісних водоймах по всьому світу.
«Медуза краспедакуста для Дніпра не є дивиною, медузоїдна стадія з’являється, коли вода прогрівається вище 25°С. І останнім часом це відбувається майже щороку, тому що літа спекотні. Ці медузи прісноводні і поширені на всіх материках, походження невідоме, швидше за все азійське. Переважно живуть у вигляді маленьких поліпів, у медузоїдній стадії – тільки коли спекотно», – пояснює вчена.
Фахівець підкреслила, що ці медузи безпечні для людини і ніякої загрози не несуть.
До речі, на думку вчених, що вивчають екологію водних басейнів, поява великої кількості медуз погано впливає на різноманіття фауни.
Медузи в Азовському морі, які представлені двома видами – корнерот і аврелія, або вухата медуза, крім органічного забруднення водойми, стають також потужними конкурентами цінних промислових риб.
Риба зникає
21 липня 2021 року біля Дніпровської ГЕС в Запоріжжі інспектори рибоохоронного патруля виявили факт масової загибелі товстолобика.
В Держпродспоживслужбі відзначали, що місцеві рибалки збирають мертву рибу з човнів. Також просили місцевих жителів не збирати загиблу рибу і не вживати її в їжу. Ще кілька днів поспіль мертва риба плавала по річці і її ніхто не прибирав.
За словами іхтіолога Запорізької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок Олександра Марченка, за останні роки з Дніпра зникло багато видів риб. Біорізноманіття Дніпра впало до критичної позначки. Комфортно себе почувають лише прісноводні риби сімейства коропових, які звикли до застійної води. Причин багато. Від базової, яка полягає в тому, що з повноцінної річки Дніпро у ХХ столітті перетворився на каскад штучних водойм, до зростання використання фосфатних мийних засобів, зниження екологічного контролю, браконьєрства тощо.
– Двічі на рік ми проводимо заходи з очищення річкового дна. І щоразу витягуємо на поверхню до 1,5 тонни сміття: побутовий пластик, пляшки, бляшанки, автомобільні колеса, сітки з гнилою рибою, – зазначає він.
В Дніпрі знайшли залишки антиковідніх ліків
У водних басейнах України – Дніпрі, Дністрі та Сіверському Дінці – виявлено наявність у воді залишків медичних препаратів, які застосовуються в лікуванні COVID-19. Про це в ефірі телеканалу «Дім» заявив заступник міністра екології та природних ресурсів Михайло Хорев.
Заступник міністра повідомив, що нещодавно було проведено первинний аналіз (скринінг) 3 головних річок – Дніпра, Дністра та Сіверського Дінця.
«Перевіряли воду на 3200 речовин – це цільовий скринінг, тобто коли у вас є конкретний перелік і ви шукаєте щось певне. А також вода досліджувалася на 64 тис. речовин – це просто припущення, що вони можуть бути чи ні. Згідно з результатами, дійсно, забруднювальні речовини є. Звідки беруться? Ми з вами вживаємо якісь фармпрепарати, пігулки, уколи, це все виводитися з організму і рано чи пізно потрапляє у водний об’єкт», – пояснив Хорев.
Читайте також: Запоріжців закликають не провокувати пожежі в екосистемах
