10 грудня набуде чинності Закон України «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України», який влітку прийняла Верховна Рада

Проте більшість статей закону, заборона на розповсюдження пакетів і покарання за порушення почнуть діяти з 1 січня 2022 року. В чому ж суть нововведень?

Тонкі пакети лише для упаковки риби та м’яса

Автори закону посилаються на досвід ЄС, де відмовляються від пластикових пакетів, стимулюють до переробки та просувають біорозкладні пакети.

Щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів, у ЄС цей показник наближається в середньому до 90 пакетів.

Заборона на розповсюдження пластикових пакетів в Україні почне діяти через рік. Під обмеження потрапили тонкі, надтонкі та оксорозкладні пластикові пакети.

Тонкі пакети, за законом, – це ті, що мають товщину до 50 мікрометрів. Розповсюджувати їх не можна буде в закладах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг. Причому і платно, і безплатно.

Виняток для зазначених закладів (окрім біорозкладних) лише один – йдеться про надтонкі пластикові пакети шириною до 225 мм, глибиною до 345 мм, довжиною до 450 мм.

Але лише якщо їх використовують як первинну упаковку для пакування чи транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипучих продуктів та льоду. В усіх інших випадках тонкі пластикові пакети слід вилучити.

Цупкіші пакети, як випливає з закону, не заборонили. Але їх не можна буде давати безплатно. Ціни на них не можуть бути нижчими за мінімальні, встановлені Кабміном. Уряд їх має встановити на такому рівні, щоб стимулювати не використовувати.

На кожному пластиковому пакеті має бути маркування. Заборонено маркувати пластикові пакети словами «біо», «біопакет», «біорозкладний», якщо вони не відповідають необхідним вимогам.

Біорозкладний – це пластиковий пакет, що розкладається за участю мікроорганізмів на елементи природного походження. Такі пакети мають відповідати національним або європейським стандартам щодо утилізації – шляхом компостування або біорозкладання.

На порушників чекають штрафи

Якщо заклади торгівлі, харчування та послуг упіймали на платному чи безоплатному розповсюдженні пластикових пакетів, їм доведеться заплатити від 8,5 тис. до 17 тис. грн. За повторне порушення протягом 3 місяців – від 17 тис. до 34 тис. грн.

Якщо ж на безплатному розповсюдженні пластикових пакетів упіймають інший суб’єкт господарювання, штраф буде від 1,7 тис. до 3,4 тис. грн.

Хто це все контролюватиме? У пояснювальній записці вказано, що контролювати виконання закону про обмеження використання поліетилену має центральний орган влади, що займається захистом прав споживачів. Ідеться про обласні управління Держпродспоживслужби. Водночас у законі не уточнюється, чи цим займатиметься окрема структура при Держпродспоживслужбі і чи створять у майбутньому окремий контролюючий орган.

Яка альтернатива пакетам?

На заміну пластиковим пакетам на ринку має з’явитися багато альтернатив: багаторазові, біорозкладні, паперові, пакети з опалого листя. До речі, багато великих супермаркетів ще до ухвалення нових норм почали просувати багаторазові сумки і мішечки.

Можливо, зараз це когось лякає. Але багато країн обрали саме такий шлях. Вже 33 країни світу повністю заборонили використання та обіг деяких поліетиленових пакетів. Ще 53 країни ввели часткову заборону або податок.

Ціль нового закону – покращити екологічну ситуацію і наблизити Україну до європейських стандартів, йдеться в пояснювальній записці до проєкту.

До слова, в Україні є потужності для виробництва біорозкладних пакетів, але на них поки що немає попиту. Встановлення заборони на розповсюдження звичайних пластикових пакетів, окрім надзвичайно позитивного впливу на стан довкілля, буде стимулювати попит на виробництво біорозкладних пакетів, що здешевить їх для споживача.

Щороку у світі виробляється 80 млн тонн поліетилену, який йде на випуск пакетів та іншого пакування. Він розкладається у природі сотні років. Експерти вважають, що пакети з органічних матеріалів можуть бути шансом на порятунок планети від сміття.

Як це відбувається в інших країнах?

Європейські країни йдуть до заборони пластику поступово. Ще у грудні 2018 року Європейський Союз погодив заборону на використання одноразового пластику – ватних паличок, пакетів, соломинок для напоїв, тарілок та столового приладдя. Однак європейські країни на рівні держави запроваджують свої обмеження.

До прикладу, пропонувати одноразові пластикові пакети на касах в супермаркетах заборонили у Франції та Німеччині. А в німецькому містечку Тюбінген ввели податок на використання одноразового посуду – чашок для кави, коробок для піци.

У 2019 році Молдова заборонила використання пластикових торбинок у магазинах. Торік про заборону одноразових пластикових пакетів заявили у Китаї, В’єтнамі, Греції, Болгарії, Румунії, Тунісі, Італії, Ізраїлі, Данії, Ірландії, Португалії, Хорватії, Угорщині, Словаччині, Чехії, Австрії, Швейцарії, Іспанії, Латвії, Естонії, Колумбії і Тайвані.

Читайте також: Водний світ Азова змінюється на очах