Нестача позитивних емоцій, стреси та багато інших факторів можуть призвести до порушення засипання

Своєю чергою це може призвести до хронічного безсоння, яке позначиться на всьому вашому організмі. Пропонуємо вам дізнатись, як подбати про свій здоровий сон.

Що за звір «безсоння»?

Весь день на роботі ви мрієте про те, як увечері ляжете спати вчасно і зможете чудово виспатись. І ось – довгоочікуваний вечір. Здається, варто торкнутися головою подушки, і ви моментально заснете. Однак натомість ніяк не вдається розслабитись, ви годинами ворушитесь, рахуєте слонів, намагаючись заснути. В результаті лише під ранок ви на пару годин забуваєтесь неспокійним сном, і знову встаєте з відчуттям, ніби не лягали. Якщо такий стан повторюється систематично, схоже у вас безсоння. Або, говорячи науковою мовою, «інсомнія» – розлад сну: занадто коротка його тривалість, погана якість чи поєднання обох факторів. При цьому зовсім не важливо, скільки годин ви спите. Кожен організм індивідуальний, комусь вистачає 6 годин, щоб почуватись бадьорим і сповненим сил, а хтось не відсипається і за 8 годин.

Хороше рішення у такій ситуації – денний сон, якщо він не погіршує якість вашого нічного відпочинку. Якщо ви не виспалися, і у вас є можливість подрімати вдень, це допоможе набратися бадьорості. Важливо при цьому стежити, щоб денний відпочинок не був надто тривалим, бо це може призвести до порушення режиму.

Основною ознакою безсоння вважається суб’єктивне відчуття недостатнього чи неякісного сну. Ще одна важлива ознака – проблеми із засинанням, ранні пробудження чи неспокійний сон у сприятливих умовах. Тобто якщо ви не спите, тому що не можете відірватися від серіалу, через шум у сусідів або яскраве світло вуличного ліхтаря – це не безсоння.
Найнеприємніша характеристика безсоння – негативні наслідки для організму. Інсомнія дуже сильно впливає на самопочуття, продуктивність роботи та настрій. Наслідками проблем зі сном можуть стати:

  • Стрес. При недосипанні підвищується рівень гормону стресу кортизолу. Через це людина стає дратівливою та знервованою.
  • Зовнішній вигляд. Нестача сну згубно впливає на стан та колір шкіри. Також не сприяють привабливості почервонілі очі, які ще й припухли.
  • Зайва вага. Річ не тільки у тім, що «вчасно не ліг спати – наївся шкідливої їжі». Після безсонної ночі організм намагається хоч якось відновити сили, тому потребує більш калорійної їжі. Переїдання – відданий супутник безсоння. Крім того, деякі гормони просто не виробляються, якщо ви не спите, а це дуже впливає на обмін речовин.
  • Порушення роботи мозку. Нестача сну заважає ясно мислити, концентрувати увагу, вирішувати навіть найпростіші завдання.
  • Старіння. Сон необхідний для регенерації клітин, відновлювальних процесів. Якщо цього немає, системи організму зношуються набагато швидше.

А ще безсоння помітно підвищує ризик розвитку інфаркту та інсульту, порушує процес формування кісткової тканини та переробки інформації. На такому несприятливому тлі можуть розвиватися різні захворювання.

Спи, моя радосте, засни

По-перше, слід налагодити та дотримуватися режиму. Відсипатись після трудових буднів у вихідні фахівці не радять. Стратегія «вставати серед тижня о 6 і потім 2 дні спати до полудня» провальна: швидше за все, у такому разі ви почуватиметесь розбитими, як у будні, так і у вихідні. Намагайтеся лягати спати і вставати однаково у всі дні.

Другим важливим фактором є ранній відхід до сну. Незважаючи на те, що для повноцінного відпочинку кожному потрібна різна кількість годин, при цьому для всіх сон до опівночі якісніший. У цей час мозок активно виробляє мелатонін та активізує процеси регенерації в організмі.

Також важливо позбутися стресу. Для цього підійдуть медитація чи народні засоби. Фахівці радять пити ввечері чай із ромашки чи м’яти. Також існують легкі рецепти заспокійливих настоянок. Наприклад: 4 ст. ложки пустирнику залити склянкою окропу та 2 години настояти у термосі. Пийте за пів години до їжі тричі на день по 1/3 склянки. На ніч рекомендується снодійний напій: візьміть по 1 ч. ложці коренів валеріани та шишок хмелю, залити склянкою окропу і настояти протягом 1 години. Потім додати ложку меду та випити перед сном як чай.

Лягати спати голодним – неправильно! Але і наїдатися на ніч до відвалу – прямий шлях до безсоння. Їжте на вечерю продукти, багатими на калій та магній – вони відомі «заспокоювачі» нервової системи. Ці мікроелементи містять: горіхи, мед, вівсянка, гречка, морква, капуста, банани, курага, м’ясо курки та індички.

Окрім внутрішніх засобів, перед сном корисно провести час на свіжому повітрі – півгодинна прогулянка може відновити тонус.

Гарному сну сприяє комфорт у спальні. Для цього потрібно купити щільні штори, щоб світло з вулиці не заважало відпочинку, вибрати зручний матрац і створити оптимальний рівень вологості в кімнаті.

Ще одним фактором, що допомагає заснути, є процес пробудження. Фахівці радять поставити приємну мелодію на будильник, щоб вранці організм не відчував стрес.

І, звичайно, за годину до сну залиште в стороні ваші гаджети, щоб мозок готувався до спокійного сну.

Якщо ви страждаєте на відсутність сну регулярно – зверніться до терапевта. Лікар допоможе встановити причину безсоння та випише таблетки. Але ніколи не приймайте снодійне за порадою друзів чи знайомих: препарати підбираються індивідуально. Крім того, деякі з них викликають звикання.

Бажаємо вам відсьогодні добре спати та заряджатись енергією!

Чи знали ви, що..

Є особливі люди, яким не потрібно багато спати. І таких чимало серед всесвітньо відомих політиків, митців, винахідників

Наполеон спав 4 години. Найчастіше з 12 до 2 години ночі та з 5 до 7 години ранку. Він вважав, що чоловіки сплять 4 години, жінки – 5, а 6 годин сплять ідіоти.

Маргарет Тетчер спала не більше 5 годин на добу. Вона вважала, що краще поспати на 1,5 години менше, але мати пристойну зачіску.

Вінстон Черчилль спав близько 4 години вночі і годину вдень. Вночі він зазвичай спав з 3 до 7 години.

Леонардо да Вінчі вважав, що вранці зростає продуктивність у 6-10 разів. Він виробив свій режим: спав 15 хвилин, потім 4 години працював і так постійно. У нього всі сни були короткочасними.

Сальвадор Далі, можна сказати, взагалі не спав. Він ставив на підлогу металеву тацю, а в пальцях затискав ложку. Як тільки він починав спати, ложка падала і будила його.

Дехто вважає, що Бальзак спав мало. Насправді він просто не спав уночі. Він лягав спати о 5 чи 6 годині вечора і спав до першої години ночі. Йому так було комфортно, а вночі він вважав за краще творити.

Римський політик та полководець Гай Юлій Цезар, за спогадами сучасників, Цезар спав близько 3 годин на добу. При цьому він не робив собі привілеїв – під час військових походів Юлій Цезар спав разом зі своїми солдатами, просто на землі просто неба.

Бенджамін Франклін дотримувався суворого порядку дня, в якому сну відводилося не більше 4 годин.

Томас Джефферсон спав лише 2 години на добу. При цьому з його листування можна дійти невтішного висновку, що жодного режиму політик не дотримувався.

Читайте також: Що підготував запоріжцям коридор затемнень