Новий рік – це яскраве свято, на яке майже всі чекають протягом усього року

Проте із часом святкування, як і сама підготовка до заходу, змінюється. «Запорозька Січ» вирішила порівняти святкові тенденції радянських часів та сучасності

Покупка ялинок

Почнемо з того, що власне святкування Нового року в СРСР дозволили тільки в повоєнний час, у 1947 році, саме тоді ж 1 січня був зроблений вихідним днем. Вже через кілька років установка новорічного атрибута у будинку стала традицією.

За тих часів живі ялинки діставали хто де, бо лише у великих містах місцями існували ялинкові базари. Проте, водночас нормальним було і просто поїхати в ліс і зрубати ялинку, яку часто вибирали ще восени або навіть влітку. Особливо, коли люди жили на окраїнах міст або у селі.  Також, у свій час були популярні невеликі штучні ялинки з пластмаси.

Зараз же лісові господарства Запорізької та інших областей щороку заготовляють тисячі сертифікованих ялинок для продажу. У кожному районі міста відкриті спеціальні ялинкові базари, де продавці мають усі ліцензії та продають дерева з маркувальними знаками. Великого розповсюдження зазнали і штучні ялинки, якість виконання яких значно покращилась. 

У минулі роки люди ставили ялинку у відро або на підставку, частіше за все зроблену власноруч. Не можна сказати, що тенденція сильно змінилася. Зазвичай зараз або користуються тими ж методами. Хоча є й креативні засоби встановлення ялинки – її вішають на стіну або навіть на стелю.

Новорічний стіл і дефіцит

До створення новорічного столу радянські громадяни починали готуватися заздалегідь, за кілька місяців. Дефіцит був тотальний! Горошок, ковбаса, м’ясо, майонез, цукерки, шампанське – у магазинах цього не було. Тому бігати по магазинах і знайомих, «дістаючи» все необхідне, доводилося усім членам родини.

Продуктова класика для створення радянського новорічного столу мала якийсь такий вигляд – болгарський зелений горошок, прибалтійські шпроти, сирокопчена ковбаса, абхазькі мандарини, майонез, шоколадні цукерки та шампанське.

Ще правилом хорошого столу вважалася наявність на столі покупних тістечок і тортів – найчастіше вони поступалися за якістю домашнім (готувалися на маргарині, були политі жирним маслянистим кремом), але цінувалася не якість, а статус речі – «покупний» торт, видобутий в чергах, вважався дорогим і важкодоступним частуванням. Та що там торти – навіть за хлібом напередодні Нового року вишукувалися здоровенні черги!

За сирокопченою ковбасою теж доводилося побігати по магазинах – така ковбаса цінувалася тим, що в неї було практично неможливо напхати паперу, що робило її гарним м’ясним продуктом. Ковбасу купували як у вигляді делікатесу на святковий стіл, так і у вигляді подарунка – прийти в гості з палицею сирокопченої ковбаси та шампанським вважалося шиком.

Що в підсумку вдавав із себе радянський новорічний стіл? Якщо ви встигли відстояти кілька черг і заздалегідь подбали про придбання потрібних консервів, то ваш новорічний стіл міг бути приблизно таким – салат олів’є, холодець, оселедець під шубою, салат «Мімоза», нарізка з 2-3 видів ковбаси, бутерброди зі шпротами (якщо стіл «багатий», то і з ікрою), консервовані овочі з банок (які  самі ж готували влітку). На десерт – торт, мандарини і цукерки, з алкоголю – радянське шампанське, горілка, коньяк і вино. Могла бути і гаряча страва – найчастіше печена в духовці курка з картоплею.

Що ж ми маємо сьогодні. Зазвичай люди масово починають робити покупки десь за 2-3 тижні до святкування. Проте і в день свята магазини переповнені відвідувачами, які намагаються докупити необхідне до столу.

Дефіциту продуктів, на щастя, вже немає. Хоча деякі магазини і підіймають ціни, але разом з тим оголошують різні акції, знижки. Вибір продуктів дуже багатий, адже представлені товари на будь-який смак і з різких куточків світу – Америки, Європи, Азії та ті, які зроблені безпосередньо в Україні. У продажу є як звичайні харчі, так і чимало продуктів дорогого сегменту на кшталт екзотичних фруктів, хамону, делікатесних морепродуктів чи вишуканого французького шампанського або коньяку.

Варто зазначити, що більшість новорічних «радянських» страв готують і зараз. Так на Новий рік продовжують робити олів’є, холодець, «шубу» тощо. З’являються і нові салати, оскільки все залежить від фантазії домогосподарок та фінансових можливостей сім’ї. Адже в те ж олів’є зараз можна додавати морепродукти, авокадо та червону ікру.

Гості і подарунки

На Новий рік в СРСР було заведено ходити в гості – до чого теж починали готуватися заздалегідь. В гостях потрібно було обов’язково показати себе з кращого боку – вдягали найкращі наряди, які зазвичай покупали спеціально до Нового року. Також в передноворічні дні перукарні працювали в особливо посиленому режимі. Чоловіки записувалися на стрижки, жінки – на модну тоді завивку.

Піклувалися і про презенти для гостювань. Пані Ольга поділилася, що хорошим подарунком вважалося частування до столу – покупний торт, набір тістечок, або ковбаса, салати. Також можна було принести коробку цукерок (на той момент вони були у дефіциті).

Десь у 70-ті роки з’явилася традиція зустрічати Новий рік біля телевізора – на той час вони вже досить масово поширилися, стали з’являтися передачі на кшталт «Блакитного вогника», а у 1970 році тодішній генсек Брежнєв вперше зачитав новорічне звернення.

На сьогодні традиція ходити у гості залишилася. Зазвичай у сьогоденні ходять у гості з пляшкою алкоголю, смаколиками та іншими подарунками. Адже прийти до друзів або родичів із порожніми руками – некрасиво.

І, звичайно, куди ж в новорічну ніч без телевізора – святкові концерти і традиційне привітання президента. Але, на щастя, зараз з’явилося чимало нових традицій: Новий рік можна зустріти з друзями у Карпатах, у Львові, Києві чи на базі відпочинку біля моря або Дніпра. Можна відгуляти свято у ресторані, караоке-барі чи навіть у лазні – були б гроші та бажання «запалити». Також стали доступні новорічні подорожі до Європи чи іноземні курорти – раніше про таке більшість радянських людей навіть мріяти не могла.

Читайте також: 6 рецептів оригінальних новорічних страв