Не так давно у нашому місті пройшла акція “Зустрінемось у Львові”. Під час її проведення представники міської влади та турбізнесу Львова так запрошували до себе, що я з подругами не втрималася і поїхала на тиждень. Про що анітрохи не пошкодувала. Де ще можна отримати всі європейські задоволення за наші гроші (й ціни), та ще й без оформлення закордонних документів? “Тільки у Львові”, як у пісні співається.
До того ж керівник відділу промоції міста Львівської міськради Галина Малець та керівник муніципального закладу “Центр туристичної інформації” Олена Голишева поділилися такою кількістю інформації на тему: “Як зробити місто привабливим для туристів”, яку ані за які гроші не отримаєш.
Міська влада Львова створила окремий відділ промоції міста. Там працюють три спеціалісти, і вони просувають імідж свого міста як туристичного центру всіма засобами. Зокрема, так, як ми бачили на нашій площі Фестивальній – проведенням промо-акцій в інших містах.
До речі, сама ратуша – також туристичний об’єкт. За підйом пішки на вежу цієї офіційної споруди беруть 5 грн., а задоволення отримуєш на всі 20, коли здіймаєшся гвинтовими сходами на височінь двох дев’ятиповерхівок. І коли вже здається, край, скінчилися і сили, і дихання, потрапляєш на дах, звідкіля відкривається такий краєвид, що дух перехоплює. На жаль, у нашому місті жодної оглядової площадки немає (а можна було б зробити – на даху одного з будинків на пл. Фестивальній або на готелі “Шератон”), а Львів має ще й Високий замок.
Також просто у ратуші (міській раді) діє неприбутковий комунальний заклад “Центр туристичної інформації” – для туристів, які прибули самостійно, не в складі груп. Як розповіла його керівник Олена Голишева, центр створено за підтримки Євросоюзу 2 вересня 2009 року, а з початку минулого року він став фінансуватися з міського бюджету. Про наявність центру сигналізує великий прапор, який важко не помітити на площі Ринок, куди стікаються всі туристи.
Тут працюють три дівчини, закохані в своє місто, і їхня головна мета – зробити перебування у Львові для туриста якомога доступнішим. Тобто дешевшим (хоч як би це не звучало дисонансом із словом “турбізнес”). Тут вас зрозуміють (російську, польську та англійську дівчата знають просто так, а вже італійська, німецька, французька вважаються “іноземними”). Тут вам дадуть безкоштовну карту міста, опис популярних екскурсій для самостійних прогулянок. Сюди звертаються туристи з Польщі та Австрії навіть із проханням знайти могилу предків, що загинули в Першу Світову війну, чи церкву, де вінчалися пращури.
– Ми не відмовляємо, шукаємо навіть в інших областях (хоча ми – міська структура), лише не даємо гарантій, що виконаємо всі прохання. Головне – ми не надаємо платних послуг, всю інформацію люди отримуються безкоштовно, – підкреслила керівник муніципального закладу “Центр туристичної інформації” Олена Голишева. – Основні наші відвідувачі – молоді люди віком до 30 років, чутливі до цін; відвідувачі 35–50 років середнього статку; від 50 років, які чутливі до цін, а також іноземці від 50 років, відносно чутливі до цін.
Українці старшого віку приїздять до Львова, щоб відвідати місця своєї молодості, де, можливо, вчилися, працювали колись. Для багатьох іноземців це, так би мовити, ностальгійний туризм – до куточка, де збереглася романтика кінця 19 – початку 20 сторіччя.
Усі наші відвідувачі отримують карту-схему з основними туристичними атракціями. Даємо також брошуру з описами музеїв, карту із заходами, які будуть відбуватися протягом місяця. Друковані матеріали із картами-схемами міста надають спонсори, зацікавлені в туристах (ресторани, кав’ярні). Друкуються вони й за міський кошт. Якщо турист приїздить на один день, маємо роздруківку подій на один день – музеї, концерти, цирк, футбол. Допомагаємо обрати екскурсії, які можна здійснити швидко і цікаво. Наприклад, екскурсія “Нічна варта Львова”. Влітку вона починається о 22.00 и триває до 24.00. Туристів веде нічний бургомістр, який тримає в руці ліхтар і показує цікавинки, яких не видно вдень. Пропонуємо також самостійні екскурсії – надаємо туристу опис цікавих місць знайомою йому мовою, він мандрує і читає пояснення.
За минулий рік до нас звернулися 17927 туристів з 70 країн світу. Українців серед них було 7697, із Запоріжжя – 111 осіб (наше місто на 10 місці в рейтингу центру).
До речі, ми не живемо надіями на “Євро”. Ми працюємо з усіма туристами, які хочуть більше знати про наше місто.
Щоб фестивалити щотижня
А ще Львів – це креативні до неможливості фестивалі, які проводять кілька організацій. Ми завітали до компанії “Дік Арт”, яка, за словами її директора Ігоря Сидора, проводить більше десятка фестивалів:
– Це – головним чином фестивалі гастрономічного плану. Рік починаємо зі “Свята пампуха” на Різдво. Величезну кількість туристів збирає свято шоколаду, яке традиційно проводиться вже п’ять років до Дня закоханих.
Цього року вперше провели невеличке Великоднє свято “Львівські писанки” – запросили дітей із притулків та дитбудинків до центру міста розписувати великі писанки (їх потім повісили на дерева на пл. Данили Галицького, засновника міста). Поставили столи, роздали дітям та всім бажаючим заготовки, фарби, пензлі. Потім дітей пригостили чаєм із солодощами. Побачили, що свято сподобалося, будемо його й надалі проводити. Меценатом заходу стала система автозаправок. А велике весняне дійство – гаївки – традиційно проходить у Шевченківському гаю після релігійних свят Великодня. З піснями, танцями, наїдками, сувенірами.
Влітку проходить популярний “Етновир” з обов’язковим гала-концертом на День Незалежності. Ми навіть заманили до себе виїзні заходи фестивалю “Країна мрій” Олега Скрипки.
Величезною популярністю користується фестиваль “На каву до Львова”. Зараз впроваджуємо свято сиру та вина (цього року – в другій половині жовтня).
Є справжні святкові “візитівки” Львова: “День батяра” (на Першотравень, із лозунгом “Батяри всіх країн, єднайтеся!”), “На каву до Львова”, “Етновир” і свято шоколаду. Я сподіваюсь, що таким стане і “Львів на тарілці”, який ми провели вперше і в якому взяли участь найвідоміші ресторани міста. Його ідея – презентувати львівську кухню жителям міста та туристам.
Як розповіла керівник відділу промоції міста Львівської міськради Галина Малець, ініціаторами фестивалів стають громадські організації, комерційні структури (ресторани, кафе), ініціативні групи. Вже так склалося, що перший фестиваль допомагає проводити (в тому числі й фінансово) міська влада. А другий фестиваль, якщо він сподобався і “вижив”, вже підтримують спонсори та меценати. Комерційні структури охоче підтримують свята, розуміють, що вкладають гроші в свою рекламу. Так і складається, що скоро кожні вихідні у Львові буде проходити якийсь фестиваль або свято.
Фото автора