Якими тільки епітетами не нагородили нинішню зиму! І аномально холодна, і неймовірно тепла. Але, за об’єктивними даними гідрометеослужби України, все навпаки – сніжна й холодна зима – це нормально.
Аномальною була посуха восени та в грудні, тоді ж було й ненормально тепло. Такої аномально сухої осені й початку зими не було вже 50 років. Та температурний максимум, який в грудні 2008 року був 14,7 градуса, минулого року не побито. Втім, рівень води на Закарпатті у грудні впав до історичних мінімумів, а грунтові води понизилися від 2,5 до 4 метрів. У сільських криницях зникла вода, не було врожаю грибів та ягід у лісах.
А от від нормальної зими зі снігом ми просто відвикли. Прем’єр-міністр Микола Азаров у нещодавньому виступі на відкритті засідання уряду підкреслив: “Сніг – це не стихійне лихо, а звичайні опади, які обов’язково бувають взимку”.
Ситуація для України стала під час нинішніх морозів критичною більше через тривоги за наступний врожай, зношеність комунальних мереж та житлових споруд, побоювань щодо поставок газу. Ситуація в українському ЖКГ характеризується підвищеною увагою можновладців та ЗМІ до проблеми виживання – холодніше стало в домівках, школах, лікарнях. Зима увійшла у свої права і випробувала на міцність не лише мережі, але й мудрість чиновників усіх рангів, а також терпіння і життєздатність простих українців. На жаль, від морозів у нас вже загинуло 130 людей (для порівняння: в усіх інших країнах Європи сума померлих від холоду – 250 осіб). Цифра – не на нашу користь, незважаючи на відкриття тисяч пунктів обігріву.
У Гідрометцентрі України наполягають, що глобальне потепління зменшило морози навіть цієї зими. Начальник Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда пропонує порівняти температурні показники у різні роки:
– Мінімальна температура повітря з 1 по 3 лютого у західних, північних, центральних областях України становила мінус 30-34 градуси, а в степовій частині Криму – мінус 36 градусів. У південних регіонах і на сході вона не була нижчою за мінус 30. Це зовсім не рекорди в Україні, оскільки мінімальні значення температури повітря в зимовий період в Україні значно нижчі й сягають переважно 38-42 градусів практично скрізь, за винятком Закарпаття та півдня Криму. Тобто нічого надзвичайного, рекордного в Україні не трапилося. Та й тривалість цього періоду була надзвичайно малою – чотири дні. Наприклад, у 2006 році в Україні відзначалися значно нижчі температури, і навіть був зафіксований абсолютний мінімум для всієї території України за всю історію метеорологічних спостережень – мінус 42 градуси в Луганську. І тривалість того періоду була майже два місяці (січень-лютий). Таким чином, і за тривалістю це абсолютно не є чимось екстраординарним.
8 лютого ми чекаємо на наступне зниження температури, яке не досягатиме попередніх значень, які відзначалися протягом 1–3 лютого. Найнижча температура на сході може становити мінус 22–28 градусів. На іншій території вона буде вищою на 4–5 градусів. Протягом 9–11 лютого такий температурний режим збережеться. А з 12 лютого слід чекати дуже суттєвого послаблення морозів – вночі до 4–10 градусів морозу, вдень навіть близько нуля.
До речі, і об’єктивних прогнозів на врожай ще немає. Прогнози врожайності, згідно з науковими рекомендаціями, складаються після проходження більшості критичних періодів розвитку озимих – у травні. Поки що можна говорити тільки про те, що несприятливі погодні умови восени, дуже посушливі, призвели до пізнього посіву більш як на половині площі озимих культур. Таким чином, приблизно на 40 відсотках площ озимі ввійшли в зиму в надзвичайно ослабленому стані. Похолодання, яке відбулося в кінці січня – на початку лютого, призвело до зниження мінімальної температури ґрунту до критичного і нижче критичного рівня. Отже, було щонайменше два несприятливі періоди у стані озимих культур. Звичайно, вони зроблять свій внесок у майбутню врожайність і валовий збір. Кількісно оцінити, на жаль, сьогодні дуже складно. Але вже однозначно зрозуміло, що навесні на значних площах здійснюватиметься пересів культур, і це, в першу чергу, може стосуватись посівів ріпаку, озимого ячменю і частково пшениці.
Яку весну та літо прогнозує Гідрометцентр українцям?
– У зв’язку із тими кліматичними змінами, які вже відбулися, прихід весни в Україну відбувається раніше, ніж це було колись (десь від 10 днів до двох тижнів). Тобто перехід середньої температури через нуль градусів здійснюється раніше. Але після цього дуже часто температура не зростає швидко протягом весняного періоду, і створюється враження, що весна наступає повільно, не інтенсивно. Оскільки прогноз на той період скласти неможливо, то можна говорити лише про тенденції.
Загалом весна в Україну приходить на початку березня і в середині березня досягає північних регіонів України – це норма. Літо прогнозувати зараз взагалі не можна. Але, виходячи з аналізу статистичних даних останніх 20-30 років і загальної тенденції “ходу” температури в літній період за ці десятиліття, то майже зі стовідсотковою впевненістю можна говорити про літню температуру, яка буде вищою за норму, тобто за середнє багаторічне значення. Це значить, що буде достатньо велика кількість спекотливих днів. Але ця аномалія може бути різною. Це може бути вище за норму на 2–3 градуси, а може бути вище за норму на 4–6 градусів. Літо однозначно буде теплим і часто спекотливим, але чи це буде аномалія, спрогнозувати на сьогодні також ніхто не зможе.
Клімат України суттєво змінився. І особливо відчутні зміни холодного періоду року – середня температура холодного періоду зросла майже на 2 градуси за останні 25 років. Влітку це зростання менше.
У Запорізькому обласному центрі гідрометеорології спеціалісти погодилися, що цьогорічну зиму аномальною називати не варто. Але вона ще не закінчилася…
Фото Володимира ШЕРЕМЕТА