У наш час, коли навіть 5-річна дитина вміє користуватися смартфоном та заходити в інтернет, є сенс все ж таки розібратися, як безпечно це робити
У вирі великої кількості інформації, фейків, пасток аферистів та шахрайських схем є небезпека загубитися в цьому масиві та перестати відрізняти брехню від правди. «Запорозька Січ» поспілкувалася з 4 освітянками й дізналася, як їм вдається впроваджувати медіаграмотність у звичайні предмети.
Почати з «коріння»
Вміння бути свідомими в інтернет-просторі потрібно вже змалечку. Батьки дають телефони дітям, аби ті не відвертали їх від справ. Зрештою, перегляд мультфільмів може завести в інтернет, соціальні мережі, де як на дітей, так і на дорослих, чатує багато пасток. Як показує практика, у більшості батьків немає часу розповідати дітям, що можна робити в інтернеті, а що – ні. Тому дитина або підліток починають вивчати все самостійно. Ось тут і настає той момент, коли можна отримати багато неперевіреної та небезпечної інформації. Саме тому важливо вчасно розповісти школярам, як фільтрувати та аналізувати інтернет контент.
Допомагає освітянам втілити в життя таку мету проєкт «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність». Завдяки йому викладачі та вчителі опановують навички з медіаграмотності, навчаються використовувати різні інтерактивні та онлайн-інструменти, аби потім поділитися цими знаннями на своїх заняттях.
Мета проєкту – допомогти українським школярам набути навичок критичного сприйняття інформації (КСІ) й усвідомити цінність високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.
Вчителька української мови та літератури ЗОШ № 20 екологічного профілю Світлана Богдзієвич після долучення до проєкту сама почала проводити тренінги з медіаграмотності для колег. Її мотивацією стати учасницею проєкту з медіаграмотності було прагнення до пошуку нових форм навчання здобувачів освіти. До того ж саме у цей час пані Світлана вже підвищувала кваліфікацію на базі ЗНУ, і вже мала уявлення про те, що може дати цей проєкт школі.
– Здобувачам освіти цікаво працювати з матеріалами в межах проєкту. Зокрема, їм дуже подобається створювати в соцмережах акаунти персонажів літературних творів. І це не розваги, а справжня робота з інформацією. Адже щоб заповнити таку сторінку, треба знання тексту і вміння вибрати з нього необхідне. Щоправда, створюємо ми їх обов’язково на папері, щоб не засмічувати соцмережі. Також вчимося виявляти мову ворожнечі в текстах, розрізняти факти та судження. Цікавих вправ удосталь, і головне, що всі вони про формування критичного мислення, яке так потрібно в часи інформаційного навантаження. Важливим є те, що ми з учнями зовсім не відходимо від освітньої програми МОН, набуваючи необхідних навичок та вмінь, – розповідає Світлана Богдзієвич.
Як розповіла вчителька мистецтва колегіуму «Елінт» Галина Сергієнко, на доданок до основних тренінгів, восени того ж 2019 року вчителів запорізьких шкіл знов збирала на творче спілкування регіональна координаторка Олександра Усенко. А в жовтні вони стали учасниками освітнього симпозіуму в Києві. Там вчителі мали можливість не тільки обмінятися досвідом, а й презентувати свої власні напрацювання, поділитися ідеями та пропозиціями з колегами з усієї України.
За словами пані Галини, нові методики докорінно змінили інформативну наповненість уроків, бо базуються на знанні психології сучасних підлітків.
– По-перше, усталена десятиліттями структура уроку уходить в минуле, зараз все більше використовую нові форми уроків, нестандартні та незвичні, що сприймається учнями дуже позитивно. Діти стали більш ініціативними, їм стало цікавіше робити творчі завдання, вони пропонують свої власні ідеї та сміливо втілюють їх. Така зацікавленість підвищує рівень знань та успішність. Я більше уваги приділяю формуванню навичок критичного сприйняття інформації. І діти вже не вірять на слово, вчаться шукати першоджерела. Я частіше чую, коли вони обговорюють якісь питання: «Це не є фактом» чи «Де ти знайшов цю інформацію і наскільки можна довіряти цьому джерелу?». І це радує, – ділиться Галина Сергієнко.
Пані Галина полюбляє вигадувати творчі завдання на уроках мистецтва, які дають можливість дітям виказати власні нестандартні думки та проявити власну творчість та креатив.
– Ми багато малюємо, особливо учням подобається моя авторська вправа «Метаморфози шедеврів або Зміни техніку». Ми беремо сюжети відомих робіт Поля ван Гога, Поля Гогена, Поля Сезанна, Марії Приймаченко, Огюста Родена, Піта Мондріана, інших живописців і відтворюємо ці картини, але в іншій техніці! Це дуже цікава робота, бо вона пробуджує фантазію, розвиває вміння побачити в традиційному щось нове та незвичне, вчить звертати увагу на деталі. Ну і, звичайно, це чудова можливість поспілкуватися на тему оригіналів, копій та підробок творів мистецтва, – розповідає вчителька.
Вчителька історії Запорізького навчально-виховного комплексу № 67 Юлія Соболенко розуміє, наскільки важливо розвивати в сучасних учнях критичне мислення, вміння аналізувати історичні факти та події, протистояти маніпуляціям, відрізняти факти від суджень. А вчителі саме й виконують одне з головних завдань сучасної школи – готують дітей до життя у світі дорослих, до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа.
– Наші уроки історії стали більш практичними. Мої учні за 2 роки участі у проєкті навчилися самостійно та ефективно шукати інформацію, перевіряти та працювати з першоджерелами, протидіяти стереотипам та дискримінації, застосовувати журналістські стандарти при створенні власних медіапродуктів. Також наші учні навчилися працювати в багатьох комп’ютерних програмах, втілювати свої ідеї за допомогою онлайн-інструментів, навчилися аналізувати карикатури, плакати, фотозображення історичних постатей та подій, – поділилася своїми впровадженнями Юлія Соболенко.
Вона також планує провести міні тренінги для колег, щоб нагадати їм, як перевіряти різні види інформації, як протидіяти маніпуляціям та пропаганді.
Медіаграмотність: застосовувати не можна відмовитись
Окрім учителів, в проєкті «Вивчай та розрізняй» беруть участь і представники закладів вищої освіти, інститутів післядипломної педагогічної освіти. Їхня мета – підготувати майбутніх вчителів до інтеграції медіаграмотності в шкільні уроки.
За словами Ірини Бакаленко, викладачки філологічного факультету ЗНУ, результатом участі у проєкті стала розроблена та сертифікована навчальна програма. Вона дозволяє впроваджувати спеціальні підходи та практичні матеріали із розвитку навичок інфомедійної грамотності у процесі підготовки майбутніх учителів-словесників. За словами пані Ірини, відтепер на заняттях вона впроваджує інноваційні технології: інтерактивні, проєктні, інформаційно-комунікаційні, ігрові технології та використовує різноманітні вправи на розвиток критичного мислення, формування візуальної, інформаційної та інфомедійної грамотності. В результаті інтеграція інфомедійної грамотності у процес викладання підвищила зацікавленість студентів у вивченні курсу та сприятиме формуванню педагогічної майстерності майбутніх учителів-словесників Нової української школи.
Крім того, пані Ірина нещодавно разом з колегами отримали грант від проєкту на проведення різних онлайн-заходів для поширення медіаграмотності серед старшокласників та вчителів 2 громад Запорізької області.
А завершенням проєкту стане форум «Медіаграмотність: застосовувати не можна відмовитись». Вже наприкінці січня на ньому нагородять переможців конкурсів.
Участь у проєкті «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність» дала поштовх запорізьким вчителям та викладачам змінювати застарілу систему навчання та впроваджувати нові методики. Адже сучасні проблеми вимагають сучасних рішень.
У Запорізькій області в проєкті беруть участь понад 250 освітян з 29 шкіл, Запорізького національного університету, Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького.
Читайте також: У запорізьких школах відновили очне навчання
