16 листопада 1933 року доменна піч №1 заводу «Запоріжсталь» видала першу плавку чавуну – це і був історичний відлік життя металургійного підприємства, яке стало найбільшим в Україні.

Урочистий захід, де зібралися ветерани та діючі працівники комбінату, відбувся у Палаці культури «Металургів». Привітати «запоріжсталівців» зі святом прийшли міський голова Володимир Буряк, перший заступник голови Запорізької обласної ради Єгор Семенков та представники профспілкових організацій.

Та спершу запоріжсталевці вшанували хвилиною мовчання пам’ять багаторічного керівника комбінату, Героя України Віталія Антоновича Сацького, внесок якого в розвиток «Запоріжсталі» неможливо переоцінити. Завдяки йому воно продовжує розвиватись і далі.

– Нам є чим пишатися в цьому році, – сказав генеральний директор ПАТ «Запоріжсталь» Ростислав Шурма. – Ми побудували унікальну доменну піч, якій немає аналогів в Україні. Ми побили рекорд підприємства з виплавки чавуну, який тримався з 1979 року. Все це стало можливим завдяки нашому колективу. Упевнений, що 85-й рік існування підприємства також буде успішним, – підкреслив Ростислав Шурма.

Мер Запоріжжя, Володимир Буряк, сказав:

– День народження «Запоріжсталі» – подія не лише для «запоріжсталівців», а й для усього міста. Історія Запоріжжя і «Запоріжсталі» нерозривно пов’язані. Адже саме створення промислового майданчика стало поштовхом для розвитку нашого міста. Упевнений, що сьогодні у Запоріжжя і «Запоріжсталі» є майбутнє, – зазначив Володимир Буряк.

Кращим працівникам підприємства міський голова вручив Почесні грамоти виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Запрошені ветерани комбінату раділи не лише річниці, але й можливості зустріти давніх друзів. Приміром, Олег Михайлович Клєвцов на комбінаті пропрацював з 1987 до 2012 року. Спершу головним механіком, потім заступником технічного директора очолював  служби з будівництва. Його, як і інших запоріжсталевців, звичайно, вражають останні події, пов’язані з будівництвом на комбінаті. Він має надію, що комбінат колись розпрощається і з мартенами. Олег Михайлович розповів, що він та інші ветерани нещодавно побували на доменній печі №3, і вона їх надзвичайно вразила, як і масштаби інших перетворень. Ветеран вважає, що комбінат не загубиться серед світової промисловості і має велике майбутнє. А Ростислав Шурма досягне того, що на комбінаті буде побудовано конвекторне виробництво з прокатними модулями.

– Це буде вершина тієї мрії, про яку ми говорили ще з Віталієм Антоновичем Сацьким, – підсумував ветеран.