Всім відомо, якого числа настає черговий Старий новий рік – у ніч із 13 на 14 січня. А чи знаєте ви, чому Старий Новий рік так називається і звідки пішла така незвичайна традиція двічі відзначати одне і те ж саме свято? Неначе одного разу мало, і слід надійно закріпити прихід Нового року, щоб уже напевно!
Таке стилістично прикольне поняття і поєднання слів із протилежним значенням як «Старий Новий рік» виникло через розбіжність на 13 днів між двома календарями – Юліанським і Григоріанським. Рік-то новий, але за старим стилем – от і вийшов старий новий рік.
У 1918 році за радянських часів після впровадження нового літочислення в календарі раптом зник цілий шматок часу, і після 31 січня відразу настало 14 лютого! Старий Новий рік як свято налічує без малого ось уже 100 років. А приємна традиція зустрічати Старий Новий Рік за юліанським календарем не застаріла завдяки тому, що православна церква досі відзначає його за старим стилем, тобто 14 січня.
Але це ще не всі цікаві факти про Старий Новий рік. Виявляється, різниця між застарілим юліанським і нинішнім григоріанським календарями поступово зростає, і у далекому 2100-му році вона становитиме вже 14 днів. Тож, якщо традиція святкувати Старий Новий рік збережеться, наші нащадки відзначатимуть його вже у ніч з 14 на 15 січня.
Попри те, що Старий Новий рік не є державним святом і офіційним вихідним днем, люди у багатьох країнах продовжують давню і добру традицію святкування Старого Нового року.
Окрім України, Старий Новий рік активно святкують у багатьох пострадянських країнах: Росії, Білорусі, Молдавії, Грузії, Вірменії, Казахстані, Азербайджані, Узбекистані, в країнах Балтії. Також ця традиція прижилася в ближньому і не дуже зарубіжжі: Сербії, Чорногорії, Македонії, Швейцарії, Абхазії, Румунії, Греції тощо.
Старий Новий рік: традиції та обряди
На Старий Новий Рік було прийнято пригощати всіх, хто завітав увечері до оселі господарів з піснями, танцями і виставами, щедрувальників і посівальників.
З ранку люди виходили спалювати символічні снопи «дідухи» і стрибати через вогнище – ці обряди допомагали очищенню від нечистої сили. Потім можна було ходити по домівках і «посівати» зерном на Новий рік, бажаючи господарям щастя, здоров’я, врожаю і благополуччя. Це зерно не викидали, а дбайливо збирали і змішували із зерном для посіву.
На Старий Новий рік було прийнято ходити одне до одного миритися, улагоджувати сварки і конфлікти, просити вибачення. Крім того, Старий Новий Рік – улюблена пора для замовлянь і ворожінь. На Старий Новий рік наші бабусі ворожили на наречених, гроші, майбутнє, достаток, красу й інші бажання.
Народні прикмети на Старий Новий рік
У слов’янській традиції збереглося безліч забобонів і прикмет, пов’язаних зі Старим Новим Роком. Наприклад, першим до хати обов’язково має увійти чоловік – це до благополуччя в новому році. Не можна позичати – це до бідності. Також по погоді на Старий Новий рік судили про врожайність на весь наступний рік.
Про погоду і врожай:
якщо на Старий Новий рік стоїть тепла погода ? до дощового теплого літа;
світить сонце на Старий Новий рік ? до врожаю фруктів і ягід;
на Старий Новий рік падає м’який сніг ? до гарного врожаю;
якщо іній рясно вкриє дерева, можна чекати на врожай меду і зерна;
ожеледь ? вродять плоди та овочі;
якщо в ніч на Старий Новий рік вітер з півдня ? рік буде спекотним і благополучним, із заходу ? до достатку молока і риби, зі сходу ? до врожаю фруктів.
Про благополуччя:
на Старий Новий рік слід вдягти новий одяг, щоб рік був вдалим;
якщо ніч після Старого Нового року тиха і ясна, рік буде гарним для людей і для худоби;
з якого боку на Старий Новий рік небо більше вкрито хмарами, звідти щастя чекати;
не можна позичати під Новий рік, щоб весь рік не ходити в боргах;
погана прикмета, якщо першою в хату зайде жінка, стара, вдова, хвора людина або каліка.
Щедрування
Щедрівки, як і колядки, величають господаря, господиню та їхню родину, зичать достатку, багатого врожаю, приплдоду худоби, доброго роїння бджіл.
Щедрують із вечора до півночі в переддень Святого Василя, чи, як ще кажуть – Старого Нового року, тобто 13 січня.
За християнським календарем – це також день преподобної Меланії. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарям про урочистості та справити гостини, які в народі так і називають – гостини Меланки.
Зранку цього дня господині готують другу обрядову кутю – щедру. Крім того, печуть млинці, пироги з сиром, варять вареники, щоб було чим гостити щедрувальників. На столі цього вечора також буде і скоромне – ковбаси, холодець, шинка.
До речі, щедра кутя є в основі багатьох звичаїв. Щоб помиритися, сусіди йшли одне до одного зі щедрою кутею, аби зустріти у злагоді Новий рік. Парубок, якому до того дівка викотила гарбуза, вдруге засилав сватів, сподіваючись на згоду.
Звечора до півночі щедрувальники обходять оселі. Щедрують переважно дівчата. А парубоцькі гурти «водять Меланку». Хлопці, вбрані у Меланку й Василя, Цигана, Смерть, Козу та інших персонажів, висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками.
Кожна щедрівка має неодмінний приспів: «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір».
На цілий світ відомий «Щедрик» – щедрівка в геніальній обробці Миколи Леонтовича. Її виконують в Україні, мало не всіх країнах світу, а в Америці, Британії, Канаді вона стала лейтмотивом Різдва у багатьох відомих кінофільмах.
Посівання
Наступного дня, 14 січня – на Василя – щойно починає світати, йдуть посівати зерном.
Збіжжя беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких.
Завітавши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх із Новим роком та святом Василя.
Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!
На щастя, на здоров’я, на Новий рік,
Щоб вам вродило краще, ніж торік!
Коноплі під стелю, а льон до коліна,
Щоб вам, господарі, голова не боліла!
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!
Отож, нехай Новий рік буде радісним і вселяє надію. Нехай лунають у вашій оселі сміх, колядки та щедрівки. Нехай не оминають вашого дому посівальники з добрими побажаннями!
