У басейнах головних водних артерій України через безсніжну зиму та відсутність дощу склалася несприятлива гідрологічна ситуація
Іншими словами, брак опадів призвів до того, що у річках та водосховищах катастрофічно мало води. Чим це обернеться для населення, та які наслідки обміління річок матиме для довкілля, розповідаємо в матеріалі
Зневоднення річок та дефіцит прісної води
Саме це прогнозує Укргідрометцентр та Державне агентство водних ресурсів України. Зазвичай у березні й на початку квітня річки наповнюються водою після танення снігу. «Весняне водопілля» – так називають цю фазу природного водного режиму гідрологи. Цього року в Україні фактично цього явища не було. Адже на початку весни у басейні Дніпра зберігалася складна гідрологічна ситуація через відсутність весняного водопілля, дуже низьку водність усіх річок басейну, аномально теплу погоду та істотний дефіцит опадів. Поточна водність майже всіх річок і приплив води до водосховищ каскаду є занадто низьким, одним з найменших за період інструментальних спостережень.
Вікторія Бойко, начальниця відділу гідрологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру Державної служби з надзвичайних ситуацій України попереджала ще на початку березня про обміління річок та вплив цього на різні сфери життєдіяльності:
«Відсутність весняного водопілля, під час якого річки промиваються талою водою, може призвести до загального зменшення поверхневих вод, до погіршення екологічної ситуації й погіршення якості води у річках. Що, в свою чергу, матиме негативні наслідки для різних секторів економіки. Для сільського господарства можуть обмежуватися обсяги води, можуть вводитися ліміти або обмеження на водопостачання. Треба розуміти, що тенденції, які зараз відмічаються, є довготривалими».
Березень і майже весь квітень пройшли теж без дощів. Коли ж був сильний вітер, то спостерігалося таке досить рідкісне для України явище, як пилова буря. Це, за словами фахівців, свідчить про істотну пересушеність ґрунтів в Україні вже на середину весни.
«За таких кліматичних умов найбільше постраждають малі річки, які мають невелику площу водозаборів. Якщо дощів не буде, то вони можуть критично зміліти, а то і висохнути. Порушиться баланс ґрунтових вод, що найперше призведе до суттєвого зменшення води у колодязях», – додав Віталій Жук, завідувач сектору Державного агентства водних ресурсів України.
Водночас потреба у воді з малих водойм значно виросла через пожежі, що виникають на відкритих просторах практично усіх областей України.
Як повідомляє Гідрометцентр, упродовж осінньо-зимового періоду та першої половини весни в України склалися дуже несприятливі гідрометеорологічні умови для формування стоку річок і для накопичення достатніх водних ресурсів. Через те, що фактично не було снігу, не відбулося те саме формування хоча б середнього весняного водопілля. За березень-квітень опадів випало значно менше норми, переважно 20-50%.
Таким чином, за відсутності снігозапасів (основного чинника весняного водопілля) і опадів у березні-квітні, на всіх річках держави у березні досить швидко пройшли піки дуже невисокого водопілля. На багатьох річках воно було або відсутнє взагалі, або ж слабко виражене.
Упродовж квітня (на 2-3 місяці раніше звичайних строків) річки поступово перейшли на ґрунтове живлення. Поточна водність річок є значно меншою за середні для квітня показники й близька до витрат великої кількості води.
Як намагаються покращити ситуацію
Державне агентство водних ресурсів України провело 21 квітня онлайн-засідання робочої групи Міжвідомчої комісії для корегування режимів роботи дніпровських водосховищ. Під час наради доповіли, що водосховища вдалося наповнити до 21 квітня на 94%.
Тому, запевняють у Держводагентстві, наразі немає «ризиків для забезпечення водою агарного сектору» і «в умовах низької водності вживаються усі можливі заходи для забезпечення продовольчої безпеки країни».
Міжвідомча комісія, враховуючи особливості ситуації й прогнози, «для забезпечення водопостачання населення, підтримання екологічно-безпечного стану дніпровських водосховищ і забезпечення водою аграрного сектору»:
- узгодила оптимальний режим роботи каскаду водосховищ з урахуванням рівня водонаповнення;
- вирішила, що дії будуть корегуватися на основі постійного моніторингу рівня водності у різних регіонах України;
- заявила про необхідність економного водоспоживання.
Тож фахівці вкотре підкреслюють, що треба намагатися раціонально використовувати воду. Це стосується як населення, так і промисловості й сільського господарства.
Що роблять у сусідній Польщі?
У Польщі, як і в Україні, «спостерігаються симптоми посухи».
«Якщо у нас найближчим часом не буде дощу, ситуація може стати небезпечною, – заявив у квітні президент Польщі Анджей Дуда. – Ми просимо раціонально використовувати воду, зокрема, для поливів».
Польща розпочала реалізацію програми гідрологічних розвідок на суму 300 млн злотих. Європейський союз розглядає зміни клімату як один із найскладніших викликів ХХІ століття, що вимагає колективних та індивідуальних дій.
Тепер увага усіх сконцентрована на пандемії коронавірусу, але це не знімає, а лише посилює проблему забезпечення водою населення та усіх галузей господарства.
Як запобігти обмілінню та зникненню річок? Альтернативні рішення
Аномально тепла зима, замала кількість опадів, невеликі притоки води в річки – усі ці факти свідчать про високі ризики зменшення водності річок України через прямий і опосередкований вплив зміни клімату. Тож, враховуючи це, першочерговими заходами у відновленні й збереженні водних ресурсів повинні стати:
- ставки і водойми в руслах річок збільшують випаровування з водної поверхні й провокують обміління водотоків. Оптимально – повернути русловий комплекс таких умов, які були до впливу людини (ще 50 і більше років тому у руслах річок не було ставків чи гідроспоруд, які сьогодні загрожують нормальному існуванню екосистеми водойми);
- оцінка стану гідротехнічних споруд (дамб, водовипусків, шлюзів). При підтвердженні того, що дамба або шлюз не виконують прямих функцій, їх слід демонтувати;
- поліпшення гідрологічного стану водойм, тобто розчищування русел річок;
- впорядкування водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; залісення, винесення на місцевості меж прибережних захисних смуг;
- підвищення екологічної свідомості у жителів: розповсюдження екологічних знань про те, як раціонально використовувати воду, зменшувати використання побутової хімії, облаштувати біоочистку стічних вод у приватному секторі, оптимально використовувати мінеральні добрива у сільському господарстві.
Дніпро стогне
Голова Національної екологічної ради України, голова Асоціації рибалок Олександр Чистяков стверджує, що стан річки Дніпро на межі зі зникненням.
«Стан Дніпра критичний, він вже не реве, він стогне. Річка просто вмирає. Усе почалося з того, що найбільшу річку перегородили дамбами, вона втратила власну течію та не в змозі змити те, що туди потрапляє. А на берегах Дніпра стоять мегаполіси та хімічні підприємства зі своїми стоками й зливами», – наголосив Чистяков.
Береги хаотично забудовуються, знищуючи природні нерестовища, заплавні луки, протоки, острови. Дніпро позбавляють можливості самоочистити свої води. Земснаряди в гонитві за миттєвою вигодою розривають на частини річку, змінюючи ландшафт дна і конфігурацію берегової лінії, змінюючи річище Дніпра. Річка з кожним роком все більше цвіте, заростає, міліє. Тільки у спогадах класиків Дніпро залишився «широким і могутнім».
Малі річки, що впадають у Дніпро, і які мають своїми водами його наповнювати, просто зникають. Згідно з повідомленням, за роки незалежності з мапи України зникло понад 10 тис. малих річок, тому що ними ніхто не займається. До них скидають різні стоки й зливи. Поля наблизилися впритул до водойм, і після рясних дощів вся хімія з них змивається саме туди. Дренажними каналами вони потрапляють до малих річок, де ці пестициди й інша хімія випалюють все живе. І течуть ці отруєні води в Дніпро, де осідають на дні. На цей час мілини займають 30% дніпровського басейну. Хоча критичною масою вважається 15%.
Так, за словами Чистякова, якщо не опікуватися річкою Ірпінь біля Києва, то вона зникне через 5 років.
«Щодо Дніпра, то тільки у Київській акваторії 56 мілин, на яких можна стояти по коліно у воді», – зазначив він.
«Необхідно ввести комплексну програму з порятунку Дніпра і прибрати всі наноси та мілини, а також інші загрози», – наголосив Чистяков.
Україна за кілька десятиліть ризикує потрапити у залежність від інших країн через нестачу води: якщо нічого не робити, за 20 років степ підійде до Києва, за 50 років Дніпро обміліє вдвічі.
Про це сказав в Укрінформі голова ГО «Чистий Дніпро» Дмитро Надєєв під час круглого столу «Чи доведеться Україні вже до 2050 року, або й раніше, імпортувати питну воду?», повідомляє кореспондент агентства.
«За 20 років, якщо нічого не робити, степ підійде до Києва. Це означатиме, що дефіцит води у південних регіонах стане загрозливим для промисловості Запорізької й Дніпропетровської областей, а на Херсонщині буде жорстка посуха. Наше дослідження підтверджує найгірші прогнози: за 50 років Дніпро обміліє вдвічі», – заявив Надєєв.
«В Україні темпи локального потепління перевищують темпи глобального потепління. Останні спостереження свідчать, що показник інтенсивності цього процесу становить 0,6°С за останні 10 років. Згідно з прогнозами, він може зростати, і це не супроводжується збільшенням кількості опадів. За останні 20 років не було жодного випадку, коли середньорічна температура не була більшою за норму», – сказав експерт.
Читайте також: Чому не можна спалювати суху траву
