Наразі не мати доступу до інтернету вже фактично означає бути обмеженим у правах
Бо багато послуг, у тому числі державних, можна отримувати через глобальну мережу. А смартфон фактично став першим помічником і у спілкуванні, і взагалі у життєдіяльності. До того ж в умовах пандемії життя в «червоній» зоні значно полегшує наявність COVID-сертифікату про вакцинацію, який створюється в електронному додатку «Дія»
У Запоріжжі теж стали звичними деякі цифрові послуги. Це можливість спостерігати за рухом громадського транспорту через інтернет-застосунки, платити за проїзд безготівково, отримувати довідки в електронному вигляді та багато чого іншого. Про нове у сфері діджиталізації, можливості отримання державних послуг розповіли журналістам регіональних медіа заступник міністра цифрової трансформації Олександр Шелест і керівник Директорату з розвитку мобільного та фіксованого широкосмугового доступу до інтернету Юрій Мацик.
За кілька місяців в Україні набуде чинності закон про електронні комунікації, розповіли представники Мінцифри. Це означає, що інтернет отримає статус універсальної послуги. Це повинно зробити нормою отримання вдома якісних онлайн-послуг, а також забезпечувати віддалену роботу, використання телемедицини та усіх сучасних інструментів, які допомагають зробити життя кожного максимально комфортним. І якщо міста та селища України забезпечені доступом до інтернету, то жителі сільської глибинки ще тільки мають отримати цифрове благо цивілізації.
Для цього Україна бере на себе зобов’язання забезпечити можливість підключення до фіксованого інтернету та фіксованого голосового зв’язку, що вже робиться. Так, нещодавно Кабінет Міністрів затвердив план заходів із розвитку широкосмугового доступу до інтернету на 2021-2022 роки. Вони забезпечать під’єднання 6 тис. закладів соціальної інфраструктури до оптичного інтернету.
Буде вдосконалено доступ до інфраструктури операторами, провайдерами телекомунікацій, оновлення переліку показників якості та їхніх граничних нормованих рівнів для послуг мобільного зв’язку. Також буде врегульовано розрахунки електромагнітної сумісності з урахуванням досвіду Міжнародного союзу електрозв’язку.
– Зокрема, має бути покращеним доступ до інфраструктури транспорту та електроенергетики, – розповів Олександр Шелест. – Досі під час проведення оптичного інтернету мережі часто прокладають за допомогою електроопор, через мости, естакади чи підземні, залізничні переходи. План допоможе операторам спростити доступ до цих об’єктів, що розширить можливості українців в отриманні доступу до інтернету.
Урядовий документ передбачає створення державної платформи broadband.gov.ua, яка буде вести моніторинг стану розвитку інтернет-під’єднань та швидкості інтернету в країні.
Зараз робота ведеться по 2 напрямах. Перший – розвиток фіксованого швидкісного інтернету, який здійснюється за допомогою проєкту інтернет-субвенцій. Це державне фінансування, яке отримують територіальні громади, в тому числі і Запорізької області, для підключення до оптичного інтернету закладів соціальної інфраструктури, що розташовані в населених пунктах без інтернет-покриття на базі волоконно-оптичних мереж.
Мета цього проєкту – надати технічну можливість для 1,5 млн українців вперше підключитися до оптичного інтернету. А також підключити 6 тис. навчальних, медичних, культурних закладів до оптичного інтернету та покрити 3 тис. українських сіл оптичними мережами.
– Для розбудови мережі оптичного інтернету 670 територіальних громад України вже отримали понад 483 млн грн, – навів дані Олександр Шелест.
У Запорізькій області не провели необхідну домашню роботу тільки 7 населених пунктів. Наразі провайдери активно будують мережі для під’єднання сіл.
Другий напрям – розвиток мобільного інтернету. Уряд ухвалив законопроєкт, який має допомогти швидше та ефективніше розгортати мережу 4G на всій території України та спростити умови будівництва базових станцій для мобільних операторів. За словами Олександра Шелеста, минулого року були видані нові ліцензії для мобільних операторів, в яких вперше зазначено, що вони повинні забезпечити не просто якесь покриття, а конкретні параметри якості послуги. Швидкість у користувачів повинна бути не менше 2 Мбіт у секунду. І таке має бути у кожному населеному пункті, в якому мешкає не менше 2 тис. осіб. Це означає, що швидкісний мобільний інтернет буде в кожному українському селі з населенням від 500 осіб. Мобільні оператори також взяли на себе зобов’язання забезпечення доступу до швидкісного інтернету на автомобільних шляхах.
Відповідно, до кінця наступного року це повинно бути на всіх міжнародних автомобільних шляхах, а до кінця 2024 року він має охопити усі національні автомобільні шляхи. Це величезний інвестиційний проєкт, який здійснюють мобільні оператори. В цифрах – це понад 15 млрд грн інвестицій.
Юрій Мацик окремо звернув увагу на тему безбар’єрності: «Серед нас живуть люди з інвалідністю, які, наприклад, не можуть користуватись кольоровими екранами чи клавіатурою. Проте, всім громадянам України державою гарантований доступ до інтернету, і всі повинні мати однакові права. Тому Міністерство цифрової трансформації на початку року створило Раду цифрової доступності, до якої залучило високо обізнаних фахівців в цій сфері. Зараз опрацьовується питання про адаптацію сайтів органів державної влади під потреби людей з вадами зору. Щоб такі люди могли користуватись цифровими послугами та мали доступ до державних сервісів. Ми розраховуємо на активне підключення до цього процесу Міністерства соціальної політики».
Представники Мінцифри відповіли на запитання журналістів. Наприклад, чому виникають проблеми у залізничному транспорті. Олександр Шелест зазначив, що покриття залізниці коштуватимете на порядок дорожче, ніж покриття автомагістралей. Річ у тім, що проникнення сигналу через конструкцію вагону набагато складніше. Треба будувати велику кількість нових базових станцій з нуля: спочатку створюється фундамент, потім ставиться телекомунікаційна вежа висотою 25-40 м, а не неї обладнання. Середня вартість такої вежі сягає 2 млн грн. Радіус дії близько 2 км. Таким чином, для того, щоб забезпечити покриття усієї залізниці, потрібні величезні кошти.
– Ми ініціювали відповідний проєкт перед Міністерством фінансів, але можливості державного бюджету обмежені, – сказав Олександр Шелест.
Для діджиталізації освітньої сфери зараз в Україні реалізується проєкт забезпечення вчителів ноутбуками. У планах – передача 60 тис. ноутбуків. Кошти на це, а мова йде про 980 млн грн, виділені державним бюджетом за рахунок витрат на боротьбу з COVID-19 та його наслідками під час освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти. Заступник міністра підкреслив, що це не разовий проєкт. Так, у бюджеті на наступний рік на Нову українську школу передбачено майже 1,5 млрд грн, а серед того, на що слід чекати в школах у недалекому майбутньому – електронні журнали та щоденники, онлайн-конференції, презентації на уроках.
Юрій Мацик зазначив, що є чимала кількість відкритих програм, які не потребують ліцензій. Є і спеціалізовані відкриті програми, націлені на освітянську сферу. Серед них Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment). Її можна використовувати для навчання школярів, студентів, при підвищенні кваліфікації, бізнес-навчанні, як у комп’ютерних класах навчального закладу, так і для самостійної роботи вдома. Це безкоштовна, відкрита (Open Source) система, яка не потребує жодного платного програмного забезпечення для роботи. Будь-який заклад освіти може впроваджувати у себе ліцензійну систему та вносити зміни у код відповідно до своїх потреб.
«Який же термін взагалі потрібен нам для створення в Україні повноцінної цифрової держави?» – цікавились журналісти. У відповідь спікери зазначили, що вже зараз у смартфоні можна зберігати пакет основних документів: паспорт, права, ковідний сертифікат, свідоцтва про народження дітей. В останні роки успіх України в цифровій трансформації дійсно чималий. Найближчим часом його мають закріпити 4 закони, проєкти яких розроблені Урядом. Ухвалення цих законів забезпечить українцям широкий асортимент засобів е-ідентифікації всіх рівнів довіри, можливість отримати КЕП (кваліфікований електронний підпис) дистанційно у всіх надавачів, гарантії користування е-довірчими послугами навіть тоді, коли їхній надавач припинить діяльність, доступ до українських онлайн-послуг з-за кордону, пункти для отримання засобів е-ідентифікації в кожній громаді, штрафні санкції за порушення вимог законодавства у сфері е-довірчих послуг та е-ідентифікації, безпеку даних в інформаційних системах, де використовують засоби е-ідентифікації за європейськими стандартами. А ще – засоби е-ідентифікації. Такі, як в Естонії, Нідерландах, Великій Британії, Данії та Бельгії. Фактично це вихід України на Єдиний цифровий ринок з ЄС. Чекати залишилось недовго, запевнили представники Мінцифри України.
Зустріч відбулась у межах спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру міжнародного розвитку «Протидія дезінформації на Півдні та Сході України» за підтримки Європейського Союзу.
Цифрові послуги у Запоріжжі
Запоріжці мають змогу отримати довідку про місце реєстрації особи в режимі онлайн за допомогою електронного онлайн-сервісу. Для запровадження цієї послуги департамент реєстраційних послуг Запорізької міськради за кошти місцевого бюджету розробив спеціальне програмне забезпечення. Особливої актуальності сервіс набуває у період карантину, адже сприяє мінімізації кількості відвідувань відділів реєстрації, скорочує час очікування у черзі та забезпечує дотримання карантинних заходів.
Впроваджено безготівкову оплату за користування муніципальним транспортом. Спеціальними пристроями обладнаний весь комунальний громадський транспорт Запоріжжя. Валідатори встановлені на всіх трьох входах у салон. Пасажири муніципальних автобусів, тролейбусів і трамваїв можуть оплачувати поїздки безготівково, зручним для них способом – на стаціонарному валідаторі в салоні, на мобільному терміналі у кондуктора або в мобільному додатку EasyWalletUA з інтегрованою платформою цифрових гаманців Masterpass.
Муніципальний транспорт Запоріжжя та більшість транспортних засобів підприємств приватних форм власності обладнані GPS-навігаторами для відображення руху в режимі реального часу. Вони доступні для відображення в мобільних додатках Easyway, City base та Google Maps.
Читайте також: На вокзалі “Запоріжжя-1” можна пройти експрес-тестування на COVID-19.
