В житті кожного трапляються ситуації, коли людина про щось жалкує, шкодує про припущені у минулому помилки
Такі помилки можуть стосуватися будь-чого: взаємин між родичами, вибору професії, невикористаних шансів та можливостей тощо. Ми гнітимося, журимося, впадаємо у депресивні стани, які посилюються неможливістю виправити свої помилки. Адже життя йде далі, змінюємося і ми, і умови. Врешті, людей, яким ми завинили, вже може й не бути на цьому світі, що взагалі унеможливлює наше перед ними вибачення. Інколи у подібних ситуаціях людина починає картати себе і вдень і вночі, дедалі більше занурюючись у емоційне провалля. І такий стан може тривати доти, доки той, хто відчуває провину, не почне серйозно хворіти. Іншими словами – якщо не вирішити проблему на емоційному рівні, вона почне проявлятися через тіло хворобами та недугами. Як же позбавитися самоїдства за припущені життєві помилки, коли почуття провини отруює життя? Як з цим змиритися, виправдати себе та йти далі? Ситуацію пояснює запорізька психологиня Анжела Долженко.
САМОЇДСТВО = САМООЦІНКА
– Тема самоїдства та картання самого себе тісно переплітається з іншою темою – самооцінки, – впевнена Анжела Долженко. – Як ми переживаємо НЕуспіх, НЕвдачу? З малих років нас переконують у тому, що помилка – це дуже погано. Якщо ти припустився помилки, то це означає, що ти НЕрозумний, НЕуспішний, зрештою, НЕповноцінний. Адже розумні, красиві та щасливі люди помилок не припускаються.
Але ж такого не може бути! Хоча, насправді, якщо ми не робимо помилок, значить – нам ні на чому вчитися та отримувати власний досвід.
Ось тільки декілька прикладів:
Саме помилка у шкільному зошиті звертає нашу увагу на те, над чим дитині ще варто попрацювати.
Саме помилки у вибудовуванні стосунків дають нам життєвий досвід, як не варто себе поводити з чоловіками, батьками, дітьми, друзями тощо.
Саме помилки у втрачених можливостях у професійній діяльності надають нам шанс наступного разу вчинити по-іншому.
Але треба попередити, все вище перераховане має сенс, якщо у нас високий рівень самооцінки, і ми можемо собі сказати чесно: «Така ситуація, негарно вийшло, трапляється, виправлю, вирішу, зможу…».
ВИРІШЕННЯ СИТУАЦІЇ = ЗАНУРЕННЯ У НЕЇ
– В психотерапії є чимало вправ, які допомагають людині повернутися у ситуацію, з приводу якої в неї є почуття провини, несправедливості, образи, – акцентує психологиня. – Тобто, у всі ті ситуації, які в подальшому викликають негативні емоційні переживання під загальною назвою «Це була помилка мого життя!».
Психологи, умовно кажучи, занурюють людину в ту ситуацію та дають можливість завершити її, відреагувати, відчути себе не розчавленим та приниженим, ображеним та беззахисним, а, навпаки, – відчути себе гідним. В такому зануренні у ситуацію людина має змогу висказати щось своєму кривднику в очі, поговорити по душах з батьками, попросити вибачення у дитини. Тобто, фахівець повертає людину в ситуацію, коли та відчувала себе неправою, несправедливою, обуреною, ображеною…
Психологи при зануренні у такі колишні ситуації організують простір так, аби завершити діалоги між вами та людиною, на адресу якої у вас є відчуття провини чи будь-які інші негативні емоції.
– Ми, – продовжує Анжела Долженко, – в цих діалогах пояснюємо, шукаємо причини, чому ми вчинили саме так, а не інакше. Розповідаючи якомусь персонажу цю ситуацію, ми, насправді, пояснюємо це самі собі.
Ми живемо в такому світі, коли високі вимоги до себе є частиною нашої успішності у кар’єрі, реалізованості у соціумі. Але, з іншого боку, високі вимоги до себе не дають нам відпускати ситуацію з минулого. І люди, які не навчені, що робити з накопиченим емоційним досвідом, весь час все це накопичують.Вре
шті, однієї миті це відіб’ється і на взаєминах з рідними чи колегами, і на власному здоров’ї. Адже НЕпрореаговані емоції відкладаються, накопичуються в тілі, досягають певної межі, і тоді тіло починає нам «кричати»: «Будь ласка, вирішуй проблему! Не хотів вчасно розібратися з емоціями, тепер маєш проблеми зі здоров’ям, які негайно мусиш вирішувати!»
ТЕХНІКА ПОЗБАВЛЕННЯ ПРОВИНИ
Як же самостійно продіагностувати, наскільки ви вмієте відпускати ситуацію, наскільки бентежна вами ситуація прожита.
Є чудова вправа, з алгоритмом якої з читачами «Запорозької Січі» ділиться Анжела Долженко. Початкові, знакові фрази цієї вправи однакові та незмінні для усіх. Після їхнього промовляння кожен додає власні деталі з власної життєвої ситуації.
Пробач мені… Тут ви можете звернутися навіть на ім’я до людини, до ситуації. Важливо уявити собі цю людину, детально до дрібниць згадати ситуацію.
Мені шкода. Я дуже шкодую… Детально проговорюєте, про що саме шкодуєте, що сталося, коли сталося, за яких умов, з яких причин, що ви відчували…
Люблю тебе… Тут ви відчуття образи, роздратування, провини маєте відпустити. Власне, якщо ви вже змогли промовити «ЛЮБЛЮ», то вам вдалося відпустити свою реальну чи надуману провину та накопичений негатив з минулого.
Дякую тобі… Дякуєте за досвід, за мудрість, за терпіння. Дякувати можете за все, що вважатимете за потрібне.
Це чудова техніка, яка допомагає оговтатися, отямитися, перегорнути сторінку, повернутися до реальності та жити далі.
– Спробувавши на ділі техніку відпускання провини та колишньої ситуації, ми можемо або зрозуміти, що ця ситуація завершилася, або навпаки, отримаємо сигнал про те, що ми самостійно не можемо вибратися з тенет минулих ситуацій, з глибокої емоційної прірви, – підсумовує фахівчиня з психології.
В разі, коли самостійно не вдалося покінчити з почуттям провини та залишити ситуацію у минулому, ми потребуватимемо людину, з якою зможемо спільно пройти цим шляхом.
Спільне проходження такого шляху – це частіше за все консультація. Психолог вас візьме та проведе від ситуації нинішньої до ситуації найкращого благополучного вирішення проблеми саме ДЛЯ ВАС.
Головне вірити у дієвість такої допомоги та мати міцне бажання залишити минуле у минулому, не отруювати життя собі та своїм близьким. А гуртом, як то кажуть…
Гумор-рятівник
Ненавиджу людей, які перекладають свою провину на інших. Через них у мене немає вищої освіти і грошей.
ххх
Невпевненість в собі – це коли у тебе запитують ім’я, ти відповідаєш: «Олег». Тебе знову запитують: «Точно Олег?» – і все, ти поплив…
ххх
Дратують невпевнені в собі чоловіки. Я особисто завжди впевнений, що у мене нічого не вийде.
ххх
Щасливій людині теж нелегко жити на світі. Заважає почуття провини.
Читайте також: Є така професія – людям допомагати: історія запорізького рятувальника
