Запорізькі школярі та вихованці дитячих садків виготовили й розвісили у дворах своїх навчальних закладів сотні годівниць для пернатих. Діти взяли під опіку місцевих птахів і так допомагають їм пережити зиму. Рушійна сила, звісно, малюки – вони активно та відповідально взялися за рятувальну місію. Пташині їдальні вийшли різними: з дерева, пластика, пляшок і навіть тканини. Робили все своїми руками – старші самостійно, молодшим допомагали батьки. До роботи підходили з фантазією, аби годівнички не лише допомагали пташкам, але й ставали прикрасою двору.
Традиція допомагати птахам вже давно склалася в дитячому садку ДП «Івченко-Прогрес». До уроків екологічного виховання там підходять креативно: влаштовують театралізовані сценки за участю дітлахів, що виконують ролі різноманітних пташок, тим самим вивчаючи їх, проводять цікаві ігри та конкурси, випускають стінгазети, і, звісно, підгодовують птахів у своєму дворі. Найчастіше до їхніх годівниць прилітають синички, горобці, голуби, ворони, сойки. Інколи дітлахам вдається побачити сорок, дятлів та сичів.
– У дошкільному віці формуються базові якості особистості: чуйність, турботливість, чесність, любов та повага до людей, працьовитість, які забезпечують моральний розвиток дитини як особистості. Природа є могутнім виховним чинником у формуванні дитини. Спілкування з природою дає радість і насолоду, викликає любов до рідного краю, до життя. Важливо навчити дітей берегти природу, піклуватися про пташок, тварин. А для цього дорослий обов’язково має спиратися на емоційний стан дитини, залучати до активної діяльності. Державними програмами з розвитку дошкільників передбачено початкову екологічну освіту дітей та вступ до природознавства. Діти з раннього віку знайомляться з явищами природи та сезонними змінами в житті людей, тварин, рослин. Дошкільнята із задоволенням підгодовують пташок. Вони насипають зерно у годівнички, які виготовили разом із татусями та почепили на деревах у дитячому садочку, – розповідають виховательки Ніна Горпинич та Людмила Лобас.
На території ДНЗ № 286 на деревах підвішені кілька десятків годівничок, наповнених їжею.
– Вже третій рік поспіль у нашому закладі проходить акція «Нагодуй пташок». У цій акцій беруть участь діти середніх та старших груп. Вони разом з батьками виготовляють годівнички та вивішують їх. А тих, хто зробив найкращі, ми відзначаємо подяками. Протягом зими діти під час прогулянки на вулиці наповнюють годівниці їжею. Вони насипають зерна, крихти хліба, несолоне сало для синичок. Це дуже важливо для малечі, адже вони спостерігають за птахами, вивчають їх та вчаться турбуватися про тварин, – говорить завідувач ДНЗ № 286 Олена Доценко.
Одного разу в дитячому садку був випадок, коли заступник із господарській частині, можна сказати, врятувала життя голубу.
– У мене біля вікна дітлахи повісили годівничку, туди щодня прилітають пташки. І ось до мене під вікно почав прилітати голуб, в якого лапки були заплутані якоюсь ниткою зі шматком палки. Це йому постійно заважало й не давало можливості нормально рухатися. Я думала, як би йому допомогти. І ось з’явилася така можливість. Він прилетів до годівниці, сів і заплутався. Я швидко підбігла до нього, а він, мабуть, відчув, що я не зроблю йому шкоди, і не виривався. Я взяла ножиці, обрізала ту нитку і посадила його назад. А голуб не міг зрозуміти що сталося, якось легко стало. Потім він просто полетів», – розповіла заступник по господарській частині у ДНЗ № 286 Валентина Конопленко.
У ЗСШ № 100 на кожному дереві є годівнички або шпаківні. Їх зробили учні молодших класів. Вони з великим задоволенням турбуються про пташок. Їм цікава ця творча діяльність, адже немає жодної однакової годівнички або шпаківні. Годівниці діти виготовляють з баклажок, вирізають отвори, віконця, є і дерев’яні. Директор ЗСШ № 100 Сергій Доновський, вважає, що прищеплювати любов до природи дуже важливо і потрібно робити це змалечку, аби в дітей не вгасало почуття добра, чуйності та відповідальності.
Учні молодших класів щодня насипають до годівниць зерна, крихти. Ми ж заохочуємо дітей до цього, починаючи від простих слів вдячності, і до нагородження дипломами, подяками на рівні класу. Якщо взяти на рівні школи, то найактивніших учнів нагороджуємо на церемонії «Зірковий шлях» статуетками та грамотами. Дітям це подобається, – говорить Сергій Доновський.
Вчителі молодших класів із великою відповідальністю ставляться до цього, навіть долучають батьків допомагати дітям.
– На уроках ми з дітьми виготовили годівнички, батьки нам допомагали. Потім на природознавстві ми їх винесли на подвір’я та повісили. В нас є така чарівна торбинка в класі, з якої ми кожного дня насипаємо пташкам зерно. У класі на вікні також висить годівничка і кожного ранку нас чекають синички, яких ми разом годуємо, – розповіла вчитель молодших класів ЗСШ № 100 Тетяна Котова.
Містяни також допомагають птахам
Січень в цьому році видався сніжним і морозним. Усі люди радіють, що прийшла справжня зима, навкруги все біле-біле. Проте для пернатих зима – тяжка пора року. Де їм тепер діставати їжу? Ось вони й прилітають ближче до людських осель, сподіваючись знайти щось їстівне, стукають у віконця. І радує те, що не тільки малюки, а й дорослі запоріжці не залишаються байдужими до долі птахів.
Аліна Міфтахова, експерт відділу одягу в «Ашан Гіпермаркет», 20 років:
– Частіше за все я годую птахів у холодну пору року, оскільки в цей період вони особливо потребують підгодовування. Роблю годівнички з пластикових пляшок та розміщую їх на балконі своєї квартири. Пташок годую хлібом і зерном. Голуби й горобці – часті гості на моєму балконі.
Віра Павлівна, пенсіонерка, 79 років :
– Я живу на четвертому поверсі й уже не перший рік годую птахів, повісивши годівничку на кватирку. Насипаю насіння, яке заготовлюю ще з літа. Прилітають синички, горобці. Є в мене й постійні відвідувачі: три голуби й ворона, яка дуже любить шматочки хліба.
Євгенія Гаврилова, студентка:
– У мене в дворі хтось у зимову пору на дереві вішає годівничку, вона така добротна, зроблена у вигляді невеликого будиночка. Я стала помічати, що туди прилітає багато птахів, вони так весело й жваво все з’їдають. Мені теж захотілося їм допомогти. Тепер я щоранку, виходячи з дому, не забуваю прихопити зерна, хліба, насіння – нехай поласують.
Ірина Мірошниченко, вчитель:
– Я живу в приватному будинку, тому для годування птахів місця достатньо. Прилітають в мою їдальню любителі й насіння, й зерна, й хліба, й сала. Горобці й синички прилітають постійно, ворони остерігаються, та все ж, коли нікого немає, навідуються до моєї їдальні.
Валерія Константинова, студентка:
– Я живу в квартирі. Роки три тому до нас на балкон прилітали два голуби. Я вирішила їх нагодувати, насипала їм зерна. Після цього вони почали прилітати щоранку й стукати у вікно. Коли потеплішало, ми не зачиняли вікно на балконі. Голуби стали залітати всередину і через деякий час ми помітили, що вони будують гніздо зі сміття. Ми поставили на балконі ящик, в який поклали трохи соломи. Через деякий час у пари голубів з’явилися пташенята. Росли вони швидко й згодом полетіли від нас. Після їх перебування на балконі довелося наводити порядок і навіть викинути татову куртку. Йому це дуже не сподобалося. Але через рік голуби знову прилетіли й почали стукати у вікно, проте батьки заборонили мені впускати їх. Та я все ж примудрялася годувати голодних птахів.
Людмила Сергіївна, пенсіонерка:
– Я дуже люблю і птахів, і тварин, мені завжди хочеться всім допомогти. Живу на другому поверсі, тож годувала на балконі пташок, насипала їм зерна, хліба, інколи клала шматочки сальця, і замість пташок по дереву почали залазити коти. Щоб легше їм було дістатися на балкон, ми з чоловіком зробили драбину. Тепер я годую і птахів, і всіх дворових котів. Тільки собаки ще не навчилися туди залазити (сміється).
Валерія КОНСТАНТИНОВА, Тетяна НАУМЕНКО
