Щороку восени люди згрібають опале листя та спалюють його

Лікарі попереджають про ризики для здоров’я, а екологи б’ють на сполох: це призводить до забруднення повітря, води та ґрунту, а також зникнення певних видів тварин.

Законодавство України забороняє спалювати опале листя. Проте розмір штрафу за таке порушення занадто малий (від 340 до 1700 грн), тому люди, особливо в приватному секторі забудови, продовжують масово його палити

Фахівці з Держпродспоживслужби стверджують, що шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. Під час спалювання однієї тонни листя в повітря потрапляє 30 кг чадного газу. Навіть у випадку, якщо суха рослинність має незначну вологість, температура полум’я знижується, і від неповного згоряння утворюється чадний газ. Коли горить листя і трава, тільки верхня частина багаття отримує достатню кількість кисню (тобто високу температуру), тоді як середні шари тліють і димлять, виділяючи токсичні і шкідливі для здоров’я і довкілля хімічні речовини: чадний газ, оксиди азоту.

Спалення серед листя та сухої трави побутових відходів (особливо пластикових виробів) призводить до забруднення повітря складними органічними речовинами, зокрема, поліароматичними вуглеводнями. Шкідливі речовини осідають в легенях і призводять до астми, хвороб серцево-судинної системи, раку.

Листя, що тліє, виділяє чадний газ, який блокує постачання кисню до тканин організму. Також при спалюванні виділяється бензопірен, що може викликати у людини рак. З димом у повітря виходять діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.

Торакальний хірург Юрій Межибовський каже, що при спалюванні однієї тонни рослин у повітря потрапляє близько 30 кг шкідливих речовин. І все це потрапляє на нашу шкіру та в легені.
За словами лікаря, таке спалювання виділяє отруйні гази, може бути джерелом алергії та впливає на імунну систему. В першу чергу страждають люди похилого віку, діти та вагітні жінки. При згорянні виділяється вуглекислий газ та оксид азоту. Це може викликати бронхоспазми, алергію, кашель, задуху.

Дим від багаття має у 350 разів більше шкідливих речовин, ніж дим від сигарет.

Додаткова проблема полягає в тому, що з травою, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакета, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюється канцерогенна сажа, що викликає респіраторні захворювання. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто хворіє на бронхіт, бронхіальну астму, риніт чи тонзиліт. До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

Міністерство екології та природних ресурсів попереджає, що, окрім безпосередньої шкоди людському здоров’ю, спалювання рослинних залишків становить суттєву загрозу для природи: з листям згоряють зимівні корисні комахи; руйнується ґрунтовий покрив (вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворювальні мікроорганізми), відбувається збіднення ґрунту; знищується насіння і коріння трав’янистих рослин; пошкоджуються нижні частини дерев і кущів та верхні частини їхнього коріння; в 2-4 рази зростає промерзання ґрунту.

Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років.

листя3

Крім того, виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, зростає загроза загоряння житлових будинків, погіршується видимість на дорогах.

Якщо ви страждаєте від диму – не бійтеся скаржитися у поліцію чи до місцевої влади. Навіть якщо це ваш сусід. Спалювати листя прямо забороняє низка законів, а адміністративний кодекс передбачає за це покарання у вигляді штрафу. Його розмір – від 340 до 1700 грн. На жаль, сьогодні санкції не відповідають реальному стану справ та тим збиткам і загрозам, яких завдають цим явищем. Саме тому Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів звернулося до уряду з проханням переглянути розмір штрафів. Вже розробили і подали пропозиції з цього питання. За такі порушення пропонують встановити найвищий розмір штрафу – у 40 тис. грн.

Міндовкілля рекомендує компостувати листя – для цього не треба особливих знань або зусиль. Потрібен спеціальний резервуар або просто яма, куди можна помістити листя і помірно його зволожувати. Потім цим добривом можна удобрити ґрунт.

Відповідальність за порушення пожежної безпеки

13 квітня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу», яким зокрема внесено зміни до ст. 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Відтепер штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах складає:

  • для громадян: від 90 до 270 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1530 – 4590 грн);
  • для посадових осіб: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15 300 грн).

листя

Штраф за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі складає:

  • для громадян: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15 300 грн);
  • для посадових осіб: від 630 до 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (10 710 – 30 600 грн).

листя3

Відповідно до ст. 77-1 КУпАП штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, складає:

  • для громадян: 180 – 360 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн);
  • для посадових осіб: 900 – 1260 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (15 300 – 21 420 грн).

Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає:

  • для громадян: 360-720 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (6120 – 12 240 грн);
  • для посадових осіб: 1260 – 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн).

Кримінальна відповідальність: можна потрапити за ґрати до 10 років.

Згідно зі ст. 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом караються:

  • штрафом від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (91 800 до 153 000 грн);
  • або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років;
  • або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Тому завжди, перебуваючи у лісі чи в полі, дотримуйтесь елементарних правил пожежної безпеки. Адже одна іскра може спричинити масштабні пожежі.

Читайте також: На запорізькій Хортиці мешкають червонокнижні птахи.