Щодня перед ранішньою кавою ми на мить заглядаємо у вікно: які сюрпризи підготувала природа? І недарма, адже погода одна з найбільш мінливих речей у нашому житті. Від неї залежить наш настрій, самопочуття, плани… Щоб заздалегідь підготуватися до природних капризів, ми звертаємося до прогнозів погоди – результату кропіткої праці спеціалістів гідрометеорологічної служби.
Напередодні Дня працівників Гідрометслужби України, «ЗС» завітала до Запорізького обласного центру з гідрометеорології, щоб побачити, як «роблять погоду» для запоріжців.
Головне: увага та відповідальність
Запорізький обласний центр з гідрометеорології зі своєю мережею метеорологічних станцій та гідрологічних постів є частиною Всесвітньої служби погоди, адже дані нашого центру передають до Київського, а звідти – по всьому світу.
– Систематичні цілодобові спостереження на території області проводяться на 8 метеорологічних станціях, – зазначає заступник начальника Запорізького обласного центру з гідрометеорології Тетяна Сорокіна. – Шість станцій розташовані на теренах області: у Мелітополі, Бердянську, Гуляйполі, в смт. Пришиб Михайлівського району, в с. Семенівка Пологіського району та с. Ботієве Приазовського району. На території нашого міста метеорологічні спостереження проводяться на двох станціях, які розташовані в аеропорту Запоріжжя (призначена для обслуговування авіації) та в районі Дніпровської ГЕС.
На березі Дніпра, біля греблі Дніпрогес, у куточку тиші та спокою, цілодобово ведуться спостереження у відділі гідрології. 
На ділянці у 1 гектар знаходиться метеорологічний майданчик. Це особливе місце – на ньому збережена первозданна природа нашої місцевості, адже лише за таких умов спеціалісти можуть зібрати надійні дані про температурний режим, вологість повітря, висоту снігового покриву тощо.
Там у визначеному порядку та за жорсткими правилами розташовані метеорологічні прилади та обладнання. В гідрометеорологічній службі використовується більше 120 типів вимірювальної техніки, у тому числі, вимірювачі гідрометеорологічних параметрів (напрямку та швидкості вітру, висоти нижньої межі хмар та вертикальної видимості, метеорологічної дальності видимості, кількості та інтенсивності опадів, атмосферного тиску, самописці різних типів), аеродромні метеорологічні станції тощо.
Один з найцікавіших – приймач та передавач виміру висоти хмар. У процесі роботи він випускає промінь, якого не видно, але чутно, якщо прислухатись. Він необхідний для визначення нижньої межі хмар.
Цілодобово на станції працюють спеціалісти, які кожні три години з приладів збирають дані за метеорологічними параметрами: температуру, кількість опадів, тиск, напрям вітру.
Всі спостереження проводять за Міжнародним скоординованим часом – це час нульового меридіану, який проходить через королівську обсерваторію у передмісті Лондона Грінвіч. Крім того, у задачу спеціаліста входить цілодобове спостереження за атмосферними явищами, наприклад початком та кінцем дощу.
Всі отримані показники кодуються й передаються у базу даних у Київ.
– Служба не може жити у відриві від інших держав, адже природні явища не мають адміністративних меж, – зазначає Тетяна Сорокіна. – Ряд станцій є основними й займаються обміном даних. У подальшому йде обмін між державами для прогнозування.
Для прогнозування дані приземних станцій використовують в аеропорту, адже там синоптики складають прогноз не на день, а на 6-9 годин для обслуговування авіації.
Одна з особливостей відділу – наявність гідрологічних постів, які займаються дослідженням гідрологічного режиму, технічного стану води для вивчення вітрового режиму вздовж річки Дніпро.
– Ці дані важливі як для науки, так і для синоптиків, які визначають погоду у водосховищі для судноплавної навігації, – зазначає Тетяна Сорокіна.
Цілодобово, у будь-яку негоду, і вночі, і вдень, за роботою приладів слідкують працівники відділу. Оксана Плужник, начальник відділу гідрології, працює у відділі більше 10 років.
– Наша задача – спостерігати за погодою та фіксувати дані, тому головне – бути відповідальним та уважним. Мені подобається сам процес роботи: поступово збирати інформацію, з якої потім складатимуть погодні карти. Це дуже важливо і не може не захоплювати, – сказала вона.
Серце та душа центру
Показники, графіки, схеми, цифри, дані, карти – все це, наче пазли, поєднуються у єдину картинку, яка є невід’ємною частиною не лише Всеукраїнської, а й світової карти спостережень. Докладаючи максимум зусиль, уваги, відповідальності працюють над цим справжні професіонали своєї справи.
Нерідко, робота стає частиною повсякденного життя.
– Щоразу повертаючись додому, я беру з собою аркуш з прогнозом, адже обов’язково хтось подзвонить порадитись, чи їхати у справах або на відпочинок, – зазначає Тетяна Сорокіна.
У Запорізькому обласному центрі з гідрометеорології працюють злагоджено та відповідально. Крім того, у вільну хвилину, колектив займається творчістю – випускає власний журнал «Працівниця Гідрометцентру». Там у віршованій формі вони розповідають і про погоду, і про трудові будні, і про перемоги.
На станціях та постах працюють одночасно і звичайні, і незвичайні люди. Звичайні, тому що, як і всі, займаються побутовими справами, мають родини, виховують дітей, а незвичайні – тому що володіють професією, яка об’єднує людей у всіх куточках нашої планети, тому що за будь-яких обставин залишаються на посту для того, щоб щохвилини відчувати «пульс погоди», що дасть змогу іншим перемогти усілякі погодні негаразди.
Цікаво
Для складання прогнозу важливі не лише фактичні дані, а показники отримані на аерологічних станціях. Їх збирають за допомогою спеціальної кулі з датчиком, наповненої гелієм. Її запускають у товщу атмосфери та тропосфери на висоту до 12 км. Саме їх використовує синоптик для складання карт майбутньої погоди. Таких станцій в Україні всього 8, найближча до Запоріжжя знаходиться у місті Кривий Ріг.
Прогнозуємо врожай
На обласних станціях проводять агрометеорологічні спостереження, які надзвичайно важливі для сільського господарства. У полях беруть проби ґрунту, перевіряють у ньому запас вологи. На етапі коли з’явився перший листочок вже робляться попередні висновки, яка буде врожайність сільськогосподарських культур.
Нові горизонти
Як і вся Україна, Запорізький обласний центр з гідрометеорології впевнено крокує до Європи. Так, з 2019 року до основних обов’язків в додається новий вид спостережень – гідроморфологфічні спостереження. Це гідрологія у поєднанні з морфологічними змінами русла річок. Спеціалісти визначатимуть та оцінюватимуть, як річка від природного стану змінилась у результаті людського господарства (будівництва дамб, укріплення берегів тощо), чи не призвело це до гибелі риби, заростання ділянки. За цими даними розроблятимуться заходи, які має виконати влада з рятування річки.
