Архіви – це концентрація в одному місті задокументованої історії – досвіду, практики, болючих проблем, непростих висновків і можливих підказок та вирішень.
Історія української архівістики розпочалась рівно 100 років тому, коли у вересні 1917 р. було створено Бібліотечно-архівний відділ Департаменту мистецтв Генерального секретарства справ освітніх (з січня 1918 року – Народного міністерства освіти Української народної республіки), який очолив відомий етнограф, археограф та журналіст – Олександр Грушевський. Головною метою відділу був порятунок народної спадщини в буремних умовах національно-визвольної революції. Для цього створювалась система архівних установ, повертались, реєструвались та описувались документи. Повернення українських документів з російських архівів – і сьогодні не вирішене питання.
Під керівництвом уряду Директорії було розпочато масштабний збір документів військового спрямування. У жовтні 1919 року оприлюднено показовий наказ Симона Петлюри про заборону знищення військово-історичних документів. Після витіснення петлюрівців із населених пунктів сховища документів на місцях, так звані «архівні комори», більшою мірою, були знищені.
Розбудова архівної справи на Запоріжжі нерозривно пов’язана з діяльністю відомого краєзнавця та історика Якова Новицького, який у різні роки очолював музейну секцію та архів Запорізького губернського відділу освіти, архівне управління та ініціював створення крайового архіву, проведення збору документів ліквідованих установ дореволюційної доби. Завдяки його зусиллям були збережені документальні зібрання того часу.
У часи незалежної України 24 грудня 1993 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи». Цей день з 1998 року відзначають як професійне свято – День працівників архівних установ.
На сьогодні сучасна мережа архівів України включає в себе 2432 установи, укладено десятки міжнародних угод про співпрацю з архівними службами різних країн світу, з 1956 року Державна архівна служба України є членом Міжнародної ради архівів (неурядової міжнародної організації при ЮНЕСКО).
Архівні документи Запорізького міського самоврядування фактично є ровесниками нашого міста і нараховують 232 роки з часу виникнення першого органу самоврядування – ратуші (коли у 1785 р. замість Олександрівської фортеці було утворено посад). Документи ратуші збереглися донині.
Найбільшою архівною установою місцевого самоврядування Запорізької області є архівне управління Запорізької міської ради, керівником якого з 2011 року є Щербаха Людмила Іванівна. Управління зберігає документи Національного архівного фонду, документи ліквідованих без правонаступників установ, працює з діючими установами, надає послуги користувачам документів.
Документи установ самоврядування, у більшості своїй, відносяться до документів Національного архівного фонду і використовуються для підтвердження та захисту прав людини. Інформація у документах часто є конфіденційною, наприклад – щодо опіки, розподілу та передачі житлової площі, майна тощо. До професійних чеснот архівістів відносяться не тільки уважність до документів, але і повага до потреб кожної людини.
В управлінні зберігаються документи з особового складу 2797 ліквідованих установ (накази про прийом, переведення, звільнення людей, відомості про заробіток, особові справи працівників, документи щодо шкідливих умов праці, трудові книжки тощо). Вони є підставою для захисту трудових прав громадян. За документами з особового складу підтверджується, наприклад, інформація про місце проживання, прізвище, сімейний стан, за потреби – може бути визначена національність (власна або предків) та ін.
Установчі документи ліквідованих підприємств містять інформацію про основні засади діяльності, про вироби, які випускались за період роботи підприємства, про ліцензії, колишніх партнерів. Цікаво: в управлінні був опрацьований запит щодо клейма, яке проставлялось на виробах ліквідованого підприємства, на підтвердження автентичності колекційного виробу. За інформацією щодо національності до управління звертались люди, які виїжджали на проживання за кордон. Архівні довідки ставали підставою для відновлення паспортів так званих «безхатченків». В 2017 році в управлінні розглянуто понад 5000 звернень від громадян як України, так і інших країн.
Окремим видом послуги є надання документів щодо історії районів міста Запоріжжя, почесних громадян та видатних людей Запоріжжя, про мостові переходи через р. Дніпро, про Національний заповідник «Хортиця» тощо. З часом запитуваність таких документів тільки збільшується.
В управлінні здійснюється популяризація напрацьованого досвіду через засоби масової інформації: публікувались рекомендації та поради, у тому числі – у щорічнику Держкомархіву України та науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства «Студії з архівної справи та документознавства». Наш досвід ввійшов до збірника «100 кращих практик місцевого самоврядування України».
В архівному управлінні Запорізької міської ради працюють: кандидат історичних наук Ігнатуша Алевтина, магістри та професіонали своєї справи – Коваль Наталія, Бабенко Олександра, Балашова Євгенія, Волкова Катерина, Демченко Віталій, Новицька Лейла, Островська Юлія, Риженко Ганна, Третьякова Ольга, «ветеран архівної праці» – Л.Ф.Новікова, яка пропрацювала в нашому архіві рівно 40 років.
Приємно відзначити, що останнім часом більше уваги приділяється розвитку архівної справи. Це знайшло свій вираз у нормативно-правових актах різних гілок влади, у фінансуванні галузі.
З нагоди 100-річчя архівних установ України ми запрошуємо всіх на тематичну виставку за адресою пр. Соборний, 206 (приміщення Запорізької міської ради).
Архівне управління Запорізької міської ради щиро вітає своїх колег-архівістів зі святом і бажає здоров’я, миру, натхнення і наснаги у роботі.
