В Україні щороку 17 вересня відзначають День рятівника
До цього свята «Запорозька Січ» вирішила познайомити своїх читачів із тими, хто в екстремальних умовах рятує людей у біді, ризикує власним життям, допомагає розбиратися в таємницях та шукає зниклих людей. Про свою буденну, але таку незвичну роботу розповів начальник водолазної служби.
Шлях до покликання
Знайомтеся – лейтенант служби цивільного захисту, начальник водолазної служби Аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України у Запорізькій області Олександр Суворов.
Довідково:
Лейтенант Суворов закінчив Харківський національний університет цивільного захисту, водолазом працює з 2011 року, провів 2600 годин під водою, занурювався на 35 м і глибше, має Подяки від МВС України та місцевих органів влади.
Дізнавшись, що в місті є водолазний підрозділ МНС (наразі – ДСНС), Олександр прийшов на службу. Опинившись в підрозділі МНС, отримав вдосталь базових знань на практиці. Його взяли водолазом, а через рік вже став старшим водолазом. Потім ще заочно закінчив Харківський університет, отримавши офіцерське звання лейтенанта.
Є така професія – рятувати людей
Взимку Олександр зі своїм підрозділом, особливо коли йде льодохід, цілодобово чергує на Каховці виловлюючи з води рибалок ледве не кожен день. У працівників ДСНС є катер на повітряній подушці, квадрокоптер, телескоп та інше знаряддя для відстеження обстановки на воді. Скажімо, минулого року вони виставили пост, і багато рибалок вже навіть знають номери телефонів рятувальників. Цікавляться, чи можна виходити сьогодні на лід, чи ні. Адже щоранку бійці здійснюють заміри льоду: перевіряють його щільність, текстуру і т.д. В хороші морози товщина льоду на Каховці може досягати 20 см і більше. Хоча якщо лід щільний, то 4-сантиметровий може витримати людину. А в сонячні дні інша текстура льоду – він може бути і 10 см, а людина провалиться.
Першим, кого вони врятували взимку цього року, був чоловік, який разом з санками провалився під лід в якихось 10 метрах від берега і вибратися не зміг. Пощастило, що він був в зоні видимості їхнього поста в районі Василівської затоки – «злачному» місці для рибалок. Минулого року там врятували близько 10 осіб.
Проте був випадок навіть влітку. Два хлопці відчалили на моторному човні в районі Біленького, а двигун заглухнув, і їх вітром віднесло далеко в Каховку. Добре, що є мобільний зв’язок, вони зв’язалися з рятувальниками, і ті надали їм допомогу.
А ще був колись випадок, коли 2 тижні на Кучугурах (острови в районі між Біленьким і Василівкою) шукали «робінзона». Так, на початку листопада надійшла заявка, що чоловік пішов на риболовлю і зник безвісти. Рятувальники вийшли на пошуки і не знайшли ніякої ознаки, яка би підтвердила, що людина борсалася у воді, не знайшли і залишків одягу або човна. Дійшли висновку, що його далеко віднесло, і потрібно розширювати зону пошуку із залученням гелікоптера. А чоловіка просто віднесло вітром на ці острови, де він і просидів 2 тижні. Каже, побачили його рибалки, під’їхали, попросив їх забрати з собою на берег. Але ті були завантажені рибою і сказали, мовляв, наступного разу заберемо. Попливли і нікому не сказали про «робінзона», а бідолашний залишився там сидіти.
– У нього була надувна камера від вантажівки із застеленим дном – ось він на цій диво-техніці і перебирав свої сітки. Всю ту рибу, яку зміг зловити, з’їв живцем – за рахунок цього 2 тижні і протримався. Він десь з-під Василівки, і коли він повернувся додому, там на радощах зарізали барана і гуляли всім селом, – розповідає Олександр.
Хлопці в його підрозділі всі молоді і з легкістю виконують необхідні фізичні норми для водолазів. У них є пости в Приморську і Кирилівці, де по всьому узбережжю доводиться рятувати по 5-6 осіб на день, яких відносить у море на надувних матрацах і т.д.
А ще вони займаються очищенням дна. Перед кожним курортним сезоном протягом травня обов’язково все узбережжя Азовського моря і Дніпра, де розташовані бази та пляжі, прочісують в 50 метрах від берега. Не всі, звичайно, хочуть платити за це водолазам і намагаються ухилятися від перевірки. Наприклад, один директор бази в Кирилівці заявив, що його водолази все вже перевірили, і хлопцям тут нічого робити. Кажемо: «Не дамо вам дозволу, поки самі не переконаємося». А потім у нього були круглі очі, коли побачив, що ми звідти дістали – металевий паркан, якорі та інші гострі речі. Як «його водолази» могли цього не помітити? Та й ситуація щороку на морі змінюється, зимовими штормами може багато чого прибити на шельф території будь-якої бази, – говорить начальник підрозділу.
До речі, займаються вони і підводним розмінуванням боєприпасів, які лежать під водою ще з часів війни. Для цього у них є окреме відділення, яке проводить таку роботу на суші і під водою.
– Буває, шукаємо потопельника, а знаходимо міну або авіабомбу, – резюмував Олександр.
Чи можна звикнути до такої роботи
Всі початківці підрозділу проходили стажування, згадує Олександр. Перший виїзд Суворова був до Левшинської затоки, де знайшли тіло потопельника. Треба було просто дістати тіло з води на берег. Однак новачок свого часу хвилювався, адже не знав, які емоції викличе перше завдання. А на місці зрозумів, що для нього це не проблема. Каже, перших 20 загиблих він пам’ятав всіх на прізвище, ім’я, по батькові, а потім запам’ятовувалися лише найжахливіші випадки.
Як пояснив Олександр, на території Запоріжжя діє ще міська рятувально-водолазна служба, тому ДСНС більше працює по області.
Багато загиблих на воді у Мелітополі в озері Гарячка (глибина до 3 м) – щорічно там по кілька трупів. А цього року навіть 2 в один день. Причина – на 99% це алкогольне сп’яніння відпочивальників.
Кримінал – більш рідкісне явище. Буває, що поліція просить водолазів знайти зброю, яку злодії викидають у воду. Зокрема із запорізької греблі зловмисники викидають ножі, пістолети та інші знаряддя вбивства чи розбою, які потім потрібно знайти.
Під час пошуків водолази бачать, чого тільки не викидають у воду! На дні Дніпра лежать автомобільні покришки, пляшки, старі газети і навіть різні квитки, текст на яких ще можна прочитати. Однак великого сміття там немає, оскільки течією все вимивається. Найглибше місце ж під греблею – 17 м.
– Це яма, де пересиджує зиму риба, її там багато, стоять судаки, соми і т.д. Взимку вода прозоріша і видно на 5-6 м. Там скрізь пісок з мушлями. Спеціально для нас зупиняли злив води з греблі, щоб провели пошукові роботи, – зазначив водолаз.
Проте зараз для їхньої служби існує обмеження в зануренні до 12 м, і спецпризначенці не скрізь можуть працювати на Дніпрі. Хоча раніше обмеження було до 20 м, а сам Олександр занурювався і на 35. Це був виклик по службі, коли вбили вагітну жінку і кинули в Одарівський кар’єр (колишній Оріхівський район). Площа цього глибокого кар’єру дуже велика, і тоді жінку не знайшли – виявили тіло тільки через рік.
Довідково:
Головне управління ДСНС України у Запорізькій області – це близько 2500 співробітників та понад 300 одиниць техніки. Це високомобільна служба, укомплектована підготовленими кадрами, оснащена сучасною технікою та обладнанням міжнародного рівня. Співробітники служби готові виконати завдання щодо ліквідації надзвичайних подій будь-якого рівня складності. Так, з початку 2021 року підрозділи облДСНС здійснили реагування на 5646 викликів. В результаті – врятовано 417 людей, з яких 52 дитини. Зокрема ліквідовано 3256 пожеж, на яких врятовано 50 людей, з них – 5 дітей. Підрозділи гарнізону 88 разів виїжджали на ліквідацію наслідків ДТП. На водних об`єктах області врятовано 117 людей, з яких 22 дитини. Спеціалісти-піротехніки знешкодили 2856 вибухонебезпечних предметів.
Читайте також: У Запоріжжі родина отримала двокімнатну квартиру
