Щороку наше місто Запоріжжя долучається до святкування історичної події – Дня перемоги у війні
Багато людей з усіх верств населення віддають шану загиблим та покладають квіти на монументи полеглим героям.
Літак Ла-5 або Пам’ятник Льотчикам
Пам’ятник воїнам-авіаторам, які загинули у Другій світовій війні, свого часу наробив чимало галасу. Спочатку в 1974 році на постамент поставили МіГ-19, якого взагалі не існувало за часів війни. А все тому, що коли було вирішено відкрити пам’ятник льотчикам, не знали, де взяти відповідний літак, а на території військової школи саме «припадав пилом» МіГ.
Тільки в 1997-му реактивний винищувач замінили на макет Ла-5. Коли пам’ятник зібрали, не обійшлося без конфузів – макет пофарбували в сірий колір, що дуже вже нагадувало німецькі винищувачі, з якими і вели кровопролитні битви наші льотчики. Після численних нарікань ветеранів літак перефарбували під камуфляж, а під час останньої реконструкції Ла-5 став зелено-блакитним. Цей монумент прикрашає пішохідну ділянку бульвару Шевченка біля вул. Перемоги.
Танк Т-34
У народі заведено вважати, що цей постамент спорудили на честь Героя Радянського Союзу Миколи Яценка та його екіпажу, які воювали за визволення Запоріжжя. Насправді ж пам’ятник присвячений всім воїнам-танкістам. Тривалий час вважалося, що ця машина на чолі з командиром Миколою Яценком – саме та, яка першою прорвалася в окуповане нацистами Запоріжжя. Зрозуміло, почесно дивитися на військову техніку, з якою відвойовували рідну землю у загарбників.
Але з часом історики засумнівалися в цій версії, мовляв, звільняли місто, взявши його в кільце – і хто вже тут скаже, чий танк перший, а чий – останній? Та й таку вежу, як на танку, почали випускати лише 44-му році, коли Запоріжжя вже було вільним від ворожих військ. Народу, мабуть, не сподобалося, що таку пам’ятку позбавили настільки героїчної легенди, і він вигадав іншу. Суть її полягала в тому, що під час боїв цей танк через невдалий маневр перекинувся і впав прямо в Мокру Московку, де і пролежав до кінця війни. Ця легенда так само не витримує перевірку хронологією, проте продовжує передаватися з вуст в уста.
Насправді ж, запорізький танк-пам’ятник Т-34-85 у 60-му році привезли із Західної України. Його встановлено на площі Університетській.
Вантажівка ЗІС-5
Цей «дідок» зустрічає весь транспорт, що в’їжджає на територію міста з боку Василівки. ЗІС люблячи називають автомобілем-трудяжкою. Ця марка вантажівки випускалася в 1933-1946 роках і пройшла через всю війну. Пам’ятник відкрили до 30-річчя Перемоги у 1976 році, та присвятили його воїнам-автомобілістам. Він розташовується на в’їзді в місто з траси Харків-Сімферополь.
Згодом автівку реконструювали. Основним завданням для реставраторів було зробити так, щоб кабіна ЗІСа не відчинялася, оскільки на трасі народ різний траплявся, і часто орудували вандали. Спочатку ж, ЗІС, як і іншу військову техніку, поставили на постамент в цілком робочому стані з прицілом на те, що раптом війна почнеться знову. Тоді пам’ятники знову повинні були б стати бойовими одиницями.
Гаубиця МЛ-20
152-міліметрова гаубиця МЛ-20 зразка 1937 року нагадує, що саме тут, на Правому березі одразу за вигином ДніпроГЕС форсували Дніпро 203-я і 224-а запорізькі стрілецькі дивізії. Стверджувати, що саме ця гармата брала участь в боях за Запоріжжя, звичайно, можна, але з упевненістю приблизно 50 на 50. Встановили пушку як частину меморіального комплексу «Скорботна мати». І якщо з приводу самого монумента «Матері» в народі велося чимало дискусій, то до гармати громадськість залишилася байдужою. Ніяких легенд та історій про натхненні подвиги, в яких би засвітилася ця гармата, не гуляє. Зате гаубиця в усі роки мала попит у місцевих дітлахів. Хлопчаки, втім, як і непосидючі дівчата, із задоволенням вивчають всі важелі і шестерні гаубиці. Розташовується ця пам’ятка на зупинці транспорту «Вул. Каховська».
«Скорботна матір»
Пам’ятник «Скорботної матері» в Запоріжжі був урочисто відкритий в 1975 році. Автором цього проєкту виступив відомий радянський скульптор Володимир Дубінін.
Меморіал присвячений пам’яті вбитих солдатів і офіцерів, загиблих під час війни. У братській могилі біля підніжжя пам’ятника поховано понад 1,5 тис. осіб, які поклали свої життя для захисту народу від нацистских загарбників.
Меморіал отримав своє ім’я на честь матерів, які не дочекалися своїх чоловіків і синів з війни. Як постійне нагадування сучасній молоді про великий подвиг солдатів, біля пам’ятника вже понад 30 років горить вічний вогонь.
Деякі історики стверджують, що скульптура «Скорбна мати» більше схожа на зображення нареченої, ніж матері. Але їхня думка є суб’єктивною і не підтримується жителями Запоріжжя.
Скульптура являє собою жінку, весь вигляд якої передає неймовірні страждання простої людини, чиї близькі вже ніколи не повернуться додому з війни. Висота пам’ятника близько 2,5 м.
З моменту відкриття пам’ятника і до сьогоднішнього дня у запоріжців є традиція щороку покладати квіти та вінки до підніжжя монументу. Біля меморіалу практично щорічно проводяться урочисті мітинги-реквієми за участю ветеранів.
Зенітна гармата 52-К
85-міліметрова зенітка зразка 1939 року призначалася насамперед для боротьби з авіацією, але потужний і точний залповий вогонь наганяв страху не тільки на повітряні сили противника, а й на танкові дивізії. Пам’ятний напис на камені біля зенітки говорить: «Тут 18 серпня 1941 року, виконуючи присягу і військовий обов’язок, при захисті міста Запоріжжя та греблі ДніпроГЕС загинув смертю хоробрих особовий склад 3-1 батареї 16-го червонопрапорного зенітного артилерійського полку. Вічна слава героям! Від особового складу та ветеранів».
Героїчний полк прямим наведенням бив танки, не даючи німцям захопити місто, поки проводилася евакуація місцевого населення. Оборонялось Запоріжжя героїчно – 45 діб, і це при тому, що в планах у Гітлера було взяти наше місто по-швидкому і без шуму. Знавці історії стверджують, що ця гармата пов’язана з боями на території Запоріжжя найбезпосереднішим чином. Цей пам’ятник знаходиться на БК «ЗТЗ».
Алея Слави
Закладено Алею Слави 23-ма Героями Радянського Союзу в 1965 році в дні святкування 20-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. По обидва боки Алеї зростає 86 дубів, посаджених Героями, біля кожного дерева встановлена ??гранітна дошка з його ім’ям.
У жовтні 1973 року, напередодні 30-річчя визволення Запоріжжя на Алеї Слави встановлено 2 гранітних стели. На лівій закріплено бронзову меморіальну плиту з текстом наказу Верховного Головнокомандувача про звільнення м. Запоріжжя.
У травні 1975 року був відкритий монумент «Комісар», авторами якого стали скульптор І. Носенко та архітектори С. Василевський і Ф. Федоренко. Його встановлено в глибині Алеї Слави. Монумент виконаний за відомою фотографією військового кореспондента Макса Альперта «Комбат», яка увіковічила зображення подвигу нашого земляка, молодого політрука Олексія Гордійовича Єременка в момент атаки. Праворуч і ліворуч від монумента встановлені гранітні плити.
У 1995 році була проведена реконструкція Алеї Слави. Встановлено 6 гранітних стел, на яких відлиті в бронзі назви військових з’єднань, які в 1941-1945 роках захищали наше місто, і прізвища тих, хто звільняв його в жовтні 1943 року.
На початку Алеї Слави встановлено 2 гранітні стели з іменами всіх Героїв Радянського Союзу, військова та життєва доля яких тісно пов’язана із Запорізьким краєм. У місті є нова традиція: у день Примирення там урочисто покладають квіти військові різних поколінь: ветеран Другої світової війни, учасник АТО та курсант військового училища.
Меморіальний комплекс «Переправа»
Офіційною датою звільнення Запоріжжя вважається 14 жовтня 1943 року. Але правобережна частина міста була на той час ще окупованною. Війська 3-го Українського фронту у складі 333-ї стрілецької та 60-ї гвардійської стрілецької дивізії отримали наказ форсувати Дніпро і створити плацдарм в районі сіл Розумівка, Нижня Хортиця, Канівське і Біленьке. Плацдарм мав велике значення для остаточного визволення обласного центру. Але головна його роль полягала в іншому – відтягувати на себе значні сили німців. Ворог послабив інші ділянки оборони правого берега.
Та 25 листопада 1943 року в опівночі на широкому фронті Хортиця-Розумовка-Біленьке почалося форсування Дніпра. Протягом 28-30 листопада був захоплений весь плацдарм. У 1968 році в пам’ять про воїнів, загиблих під час форсування Дніпра, був відкритий пам’ятник.
Композиція «Переправа» побудована на контрасті геометрично чіткого за формою вертикального пілона і горизонтальної площини, що імітує пліт, на якому встановлена ??скульптура воїна. Фігура воїна в плащі, який майорить, відрізняється динамічністю і пластичним узагальненням форм. Перед пам’ятником встановлено гранітний блок з текстом. Поряд з Меморіальним комплексом «Переправа» встановлені артилерійські гармати і розбитий сквер. Щорічно сотні туристів відвідують пам’ятне місце, де відбувалося легендарне форсування Дніпра.
Пам’ятник загиблим воїнам АТО
Не залишають поза увагою і героїв нашого часу – загиблих воїнів АТО. На їхню честь є Алея у парку Металургів ім. Сацького, є Алея захисників вітчизни, та незабаром з’явиться новий пам’ятник у сквері Прикордонників, що в Олександрівському районі.
Меморіал буде являти собою здвоєний тризуб. Він міститиме в собі мечі як символ воїнів України всіх часів, і козацький хрест як символ запорізького козацтва. Основу тризуба буде прикрашати вишитий орнамент. Крім того, біля нього облагородять територію. Проєкт пам’ятника був обраний на відкритому конкурсі, який відбувся у місті, та буде встановлений за кошти міського бюджету.
Парк Перемоги
Цей парк розташований в самому центрі Запоріжжя. Він приваблює своїми культурними об’єктами і місцевими пам’ятками. Його заснували в 1979 році. Для Запоріжжя цей парк є одним з найбільших серед скверів і паркових зон, а також найзначнішим із них.
Головною визначною пам’яткою є Стела ордена Перемоги, поруч з якою розташовані списки військовослужбовців, які були ушановані цією нагородою.
Вражає розмірами і гармата-гаубиця близько 5,5 тонн вагою та тактична ракета у понад 6 м заввишки і 2 тоннами вагою, які також розташовані на території зеленої зони.
Щороку, 9 травня, в парку Перемоги проходить святковий захід, до якого долучаються сотні запоріжців та гостей міста. Під час святкування проходить традиційне покладання квітів до стели з орденами. Лише минулого, та, напевно, цього року через карантин масові заходи у парку – під забороною.
Меморіал пам’яті жертв Голокосту
У Шевченківському районі Запоріжжя, в парку ім. Академіка В. Климова розташовується меморіал пам’яті жертв Голокосту. Саме там в 1942-1943 роках нацистами було розстріляно 6 тис. мирних жителів Запоріжжя. Сам пам’ятник являє собою кам’яну стелу, у якій висічений хрест. У підніжжя сидить літня жінка в хустинці і з палицею в руках.
Так, до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту біля цього пам’ятника відбуваються заходи – покладання квітів, хвилина мовчання та мирні мітинги.
Братська могила жертвам нацизму
У тиші хвойних дерев, на місці, що стало могилою тисячам запоріжців, стоїть стела з рожевого граніту, на якій івритом викарбовано напис і укріплено металевий семисвічник (мінору). Зліва на гранітній брилі укріплений барельєф – пам’ятник жертвам нацизму, на якому зображені старий, військовополонений, жінка і дитина.
Меморіал по вул. Очаківській – місце, де за 2 роки окупації нашого міста з жовтня 1941 року по жовтень 1943 року було розстріляно 36 тис. жителів Запоріжжя. Понад 20 тис. з них були євреями – практично все єврейське населення Запоріжжя, яке не встигло евакуюватися. Цей історичний пам’ятник, встановлений 1 червня 2001 року, є братською могилою. Скульптор – відомий Борис Рапопорт.
Братська могила по вул. Скворцова
У Запоріжжі по вул. Скворцова знаходиться братська могила воїнів Другої Світової війни. Меморіал представлений у вигляді невеликого скверу, вимощеного бульварною плиткою. На узвишші, до якого ведуть кілька щаблів з червоної цегли, розташована стіна. У її підніжжя лежать великі плити з вибитими на них численними іменами загиблих воїнів. У правій частині пам’ятника височіє камінь з викарбуваними на ньому роками війни, увінчаний металевою ракою. Могилу оточують квітник і високі ялини.
Пам’ятник маршалу Чуйкову
До 67-ї річниці визволення Запоріжжя в місті встановили пам’ятник маршалу Василю Чуйкову. Для Запоріжжя це велика людина. Адже саме він командував 8 гвардійською армією, яка визволяла місто.
Пам’ятник В. Чуйкову став справжньою перлиною скверу. Прогулюючись в тіні алей в парку по вул. Бородінській, ви побачите скромний монумент герою – на високому постаменті встановлений бюст маршала. Над створенням меморіалу працювала ціла група запорізьких скульпторів, які постаралися зобразити найдрібніші риси його обличчя. Вийшло досить переконливо.
Читайте також: Запоріжжя до травневих свят прикрасили тисячі квітів – фото
