Атмосферні твори для тих, хто скучив за снігом
Оскільки чекати справжнього снігу цієї зими марно, пропонуємо добірку книжок, які допоможуть зануритися в атмосферу справжньої зими.
Крістіан Ґе-Полікен “Вага снігу”
Історія про молодого чоловіка, який вирушає до батька, якого давно не бачив. В дорозі він потрапляє в автомобільну аварію, але його рятують мешканці селища, що причаїлося в горах. Доглядати героя-оповідача береться загадковий Маттіас — наче й друг, але справжній деспот, чудовий кухар і любитель розповідати байки. Літній Матіас покинув в місті свою дружину, підключену до апарату життєзабезпечення, і подався на пошуки харчів в містечко, і тут застряг. Поранений мовчить і нудиться, Матіас злиться і переказує йому книжки, що постійно читає. Обоє тихо і не дуже тихо божеволіють та прагнуть втекти один від одного. Але всю довгу зиму їм доведеться боротися за життя, за збереження людської подоби, віри та надії на прихід весни. Надзвичайно колоритна книга з безліччю описів снігу та тонко виписаними стосунками.
Пітер Хег “Смілла і її відчуття снігу”
Якщо ви досі не знали, що таке паковий лід чи льодяне сало – Смілла обов’язково заповнить прогалини у ваших знаннях. Ця дівчина володіє дивовижним відчуттям снігу, та всього, що з ним пов’язане. На простому шматку замерзлої води вона здатна розгледіти такі секрети, які повинні були назавжди залишитися прихованими від людських очей. Зі Сміллою доведеться помандрувати на криголамі та добряче померзнути. Книга, що маскується під детектив, насправді ввібрала в себе різноманіття жанрів – від психологічної драми до наукової фантастики. А Смілла не стільки розслідує вбивство, скільки прагне вийти з глибокої внутрішньої кризи, розібратися зі своїм минулим, знайти, нарешті, власне «я».
Ларс Собі Крістенсен “Напівбрат”
Цю книгу називають візитною карткою Норвегії. У ній 40 років, три жіночі долі, пронизані горем і смутком, наповнені дітьми, алкоголем і смертю. Тут завжди йде сніг, ллє дощ і віє різкий північний вітер. Кожен з героїв має свій дефект — хтось фізіологічний, хтось психічний. У більшості дітей немає батька. Тут не будуть врівноважені добро і зло. І не буде щасливого кінця. Але відірватися від цієї книги неможливо, бо “важливо не те, що ти бачиш, а те, що ти думаєш, що ти бачиш”.
Орхан Памук “Сніг”
У романі сніг є одним з головних героїв. Протягом всіх трьох днів, які триває розповідь, невелике турецьке містечко засипає снігом, який йде безперервно, відрізаючи людей від іншого світу.
А напередодні снігопаду, коли хмари тільки збиралися розверзнутися над стародавніми зламаними вуличками, до міста прибуває головний герой, поет, який перебував понад десять років у вигнанні. Він намагається зрозуміти, чому кілька юних дівчат, які живуть тут, покінчили з собою. А заодно відшукати свою колишню кохану.
Стівен Кінг “Сяйво”
Стівен Кінг відомий своїм вмінням створити настільки таємничу атмосферу, що мурашки по шкірі. І в кожному з його романів все відбувається по-різному. Цього разу читачам пропонують поспостерігати за родиною із трьох людей, включаючи дитину з надприродними можливостями, які опинилися в безлюдному гірському готелі з моторошною історією. Для того, щоб зрозуміти книгу, необхідно співпереживати персонажам, а байдужими ця історія не залишить нікого. Це книга про те, що абстрактне зло, яке неможливо уявити в якомусь одному образі, яке іноді просто оточує нас ефірною масою, поступово може захопити кожного. Крапля за краплею воно затікає в душу і повністю змінює все. Найстрашніше в цьому, що перемогти таке зло повністю неможливо. Від нього можна лише втекти і спробувати більше ніколи з ним не перетинатись.
Читайте також: Як впоратися з тривогою від роботи
