За останні роки українські вчені стали авторами багатьох наукових розробок і відкриттів, які знайшли своє застосування в медицині
Деякі з них вже впроваджені у виробництво і врятували життя багатьох людей у всьому світі.
Боротьба з раком
Ольга Броварець, науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України, вирахувала закономірність, з якою пари хромосом з мутацією вбудовуються в ДНК людини, в результаті чого виникають небезпечні і смертельні хвороби, зокрема, рак.
Це відкриття у майбутньому дає надію на цілковите одужання від раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації.
Тест-системи для діагностування коронавірусу
В Інституті молекулярної біології і генетики НАН України розробили власну тест-систему для діагностики коронавірусу 2019 nCoV. Робота над нею тривала з січня 2020 року за завданням РНБО. В інституті ще на початку карантину виготовили 1 тис. тестів за власні гроші і відправили в регіони.
Гідроструменевий скальпель
Ідея різати людські органи водяним струменем спала на думку інженерам-авіаторам. Вони винаходили гідроструменеві технології для різання сталі та каменю. І, взявши за основу технології, що використовуються в авіапромисловості, юні уми під керівництвом професора Віктора Бочарова винайшли в 2012 році рідинний струменевий скальпель. Він ріже тканину та капіляри, не пошкоджуючи великі судини.
Гідроструменевий скальпель вже почали використовувати хірурги.
Аналіз крові без крові
Провідний науковий співробітник Харківського інституту неврології, психіатрії та наркології Академії медичних наук України, доктор медичних наук Анатолій Малихін спільно з ТОВ НПК «Біопромінь» створили неінвазивний аналізатор крові – апарат «Біопромінь» (АМП), який може робити аналіз крові за понад 130 показниками, при цьому не використовуючи ні краплі крові пацієнта. Похибка не перевищує 2%, як і у звичайному аналізі крові. Прилад без забору крові видає дані протягом 180-720 секунд. Цей прилад не має аналогів у світі.
Прилад «Біопромінь» однойменний науково-виробничий комплекс випускає з 2006 року. Він зареєстрований у 28 країнах, зокрема в Білорусі, Чехії, Китаї, ОАЕ та інших. У Китаї та Мексиці АМП впроваджено на державному рівні, а в Білорусі використовується в пансіонатах і санаторіях для моніторингу стану пацієнта.
У липні 2018 року такі аналізатори були передані Першому добровольчому мобільному госпіталю ім. Миколи Пирогова.
«Кровоспас»
У 2015 році українські вчені-волонтери створили унікальний кровоспинний засіб. Вітчизняний «Кровоспас» став дешевою альтернативою імпортного Целоксу, який конче необхідний нашим військовим.
Винахідники розповіли, що препарат забезпечує утворення щільного масивного згустку, який надійно закупорює рану, і цей же носій дозволяє досить легко видалити засіб з рани. Він повинен забезпечити гемостаз менш як за 3 хвилини.
Титановий ендопротез
У 2015 році вчені з Національної академії наук України представили ендопротез кульшового суглоба, виконаний з титану. Розробка істотно дешевша за західні аналоги.
Розробники розповіли, що титанові ендопротези є найкращим рішенням для імплантації в організм – метал демонструє високу біосумісність і не відторгається тканинами тіла людини, на відміну від часто використовуваного сплаву кобальту, хрому і молібдену.
Інша чеснота українського винаходу – надвисока зносостійкість. Він зношується у 6 разів повільніше, ніж будь-який інший сучасний аналог. Імовірність крихкого руйнування при цьому повністю виключається.
У результаті проведених досліджень (а саме – «проходження» шляху тертя, рівного 200 км або 23 млн циклів навантаження) учені не виявили жодних ознак зносу. При цьому їхня розробка дозволяє людині вільно рухатися, не відчуваючи дискомфорту.
Екоін’єкційний шприц
У 2013 році учений з інвалідністю Іван Бондаренко, який родом з Донецька, винайшов екоін’єкційний шприц. Учений розповів, що шприц не містить пластику і скла, а тому не шкодить екології. Крім того, спеціальне пристосування дозволяє знизити ризик поширення СНІДу і гепатиту С.
За словами винахідника, голка шприца ламається, не даючи можливості вторинного використання.
Інноваційний шприц не залишився без уваги. Продуктом вже зацікавилися великі іноземні виробники медикаментів.
Мамограф нового типу
У 2013 році учені Донецького фізико-технічного інституту імені О. О. Галкіна створили новий тип мамографа. Цей прилад унікальний тим, що діагностує пухлину індикатором, який дає дуже точну термокартинку всієї молочної залози, виявляючи за локально підвищеною температурою найдрібніші новоутворення. При цьому не потрібно робити жодних аналізів.
Фазаграф
Учені з Києва розробили прилад фазаграф, що дозволяє виявляти проблеми з серцем на початкових стадіях і який заздалегідь діагностує інфаркт.
Фазаграф може перевірити стан людини за хвилину і не вимагає спеціальних знань для використання. Прилад вже апробований у клінічній практиці, в діагностичних центрах, на підприємствах з техногенним ризиком, в середніх загальноосвітніх навчальних закладах та спортивних організаціях.
Персональний тренажер “Тренар”
У 2009 році учені Науково-навчального центру інформаційних технологій і систем створили дивовижний апарат, здатний допомогти людям, які пережили інсульт, страждають від патології центральної або периферичної нервової системи, церебрального паралічу та багатьох інших захворювань, які впливають на м’язи і руховий апарат.
«Тренар» дійсно працює як персональний тренер, який робить те, чого не вміють і дорожчі закордонні аналоги. Прилад за допомогою електроімпульсів навчає пошкоджені м’язи рухам не тільки за заздалегідь заготовленими програмами, а й імітуючи його дії під час тренування.
Масове виробництво «Тренар-01» розпочато ще в 2010 році – відтоді він встановлений в 13 клініках і санаторіях по всій Україні. Апарат має компактні розміри і автономну підзарядку. Пізніше був випущений більш складний «Тренар-02».
Комп’ютерний фонендоскоп
Унікальний комп’ютерний комплекс для реєстрації та обробки звуків дихання дозволяє не тільки за лічені хвилини встановити точний діагноз, а й контролювати клінічний перебіг захворювань дихальних органів. В основі дії комплексу лежить багатоканальна реєстрація звуків за допомогою 4 сенсорів із подальшим аналізом отриманої інформації.
Відзначається, що традиційна система обробки звуків дихальної системи, прийнята у лікарській практиці, дає до 20% помилок в діагностиці, а український винахід дозволяє повністю відмовитися від традиційного «прослуховування».
Шов-блискавка
Винахід полтавчанина Віталія Запеки здається неймовірним. Відтепер не треба знімати шви перед наступною операцією й потім знову їх накладати на те саме місце – цю проблему вирішує пластикова блискавка. Ні гною, ні шрамів, ні голок, ні перев’язок, ні швів. Сама блискавка до тіла клеїться за допомогою клейкої перфорованої плівки типу пластиру, щоб шкіра могла дихати в ділянці кріплення.
Неартеріальну кровотечу шов-блискавка зупиняє за лічені секунди.
Важливо, що накласти шов може навіть людина без спеціальної підготовки, наприклад, сам постраждалий. Винахід полтавчанина також може бути використаний для самоліквідації поранень у військово-польовій хірургії. Для накладення шва потрібно всього 10-15 секунд.
Зварювання живих тканин
Ідея зварювання живих тканин з’явилася серед вчених Інституту електрозварювання ім. Євгена Патона. Ще в 1993 році під керівництвом Бориса Патона – сина винахідника різних методів електрозварювання, були проведені експерименти, які довели можливість отримання зварного з’єднання різних м’яких тканин тварин способом біполярної коагуляції. Пізніше почалися експерименти зі зварювання тканин видалених органів людини.
Антибіотик «Батумін»
У 2005 році учені з Інституту мікробіології і вірусології НАН України створили новий антибіотик, який має високу активність до всіх видів стафілокока. За своїм хімічним складом цей препарат не має аналогів у світі.
Дослідження тривали 30 років. Батумін діє на всі види стафілококів, навіть ті, які не вбивали інші препарати. Після успішного завершення розробки препарат був проданий у Бельгію, де і було розпочато масове виробництво.
Читайте також: Що таке мобільна залежність і як її побороти
