Ніколи ще симбіоз людини з машиною не був настільки сильним

За останні 10 років смартфони увійшли в усі сфери нашого життя – спілкування з друзями та родиною, робота, книги, музика. Телефони витіснили будильники, фотоапарати, довідники, карти і навіть гроші. Але разом з небувалими можливостями ми носимо в кишені психологічний наркотик. «Запорозька Січ» вирішила розібратись, чим небезпечна головна залежність епохи зловживання смартфоном.

Nomophobia

Помічали, що навіть у веселій компанії друзів руки більшості з них не випускають смартфон? І нерідко можна побачити картину, як на побаченні молоді люди дивляться в екрани своїх телефонів, а не одне на одного. За статистикою, понад половина людей – номофоби. Nomophobia – скорочення від no mobile phone phobia, боязнь залишитись без смартфона, – стає най­попу­лярнішою хворобою десяти­ліття: до неї схильні майже 70% користувачів.04

Ранок номофоба починається з перевірки піксельного екрана: 80% людей хапають гаджет вже в перші 15 хвилин після пробудження. За сніданком рука сама тягнеться до смартфона погортати новини. Дорогою на роботу або навчання номофоб вмикає музику та перевіряє соцмережі. В офісі пірнає в електронну пошту і месенджери. Повернувшись додому, дивиться смішні відео та читає цифрові книги. Ми клацаємо по екрану весь день до пізньої ночі. Лише після установки будильника, знову ж таки на смартфоні, нам вдається на кілька годин відліпити пальці від сенсора. Впізнаєте в цьому портреті себе або когось із рідних?

В середньому ми проводимо, дивлячись у смартфон, трохи більше 3 годин на день. За тиждень набирається майже ціла доба. Психологи вважають, що залежність стає серйозною проблемою, починаючи десь із 5 годин на день. 45 діб, або 1,5 місяця, проводить щорічно в смартфоні середній користувач.

Увага, змова!

Хто винен, що ми в’язнемо в мережах? Правильно, сучасні цифрові продукти навмисно ламають механізми нашої саморегуляції! Адже успіх мобільного додатку визначається часом, який в ньому проводять користувачі. Як в ігрового автомата: чим довше зависають гравці, тим більш прибутковим це є для казино. Смартфони навчилися в азартних ігор ще одному трюку: непередбачуваний результат діє на людину, як магніт.06

Якщо в експерименті собаці після дзвінка то дають їжу, то не дають, тварина буде стабільно реагувати на дзвінок. Просто про всяк випадок – а раптом цього разу щось смачне. Рефлекс з імовірнісним підкріпленням закріплюється найкраще. Так і у людини: адже вона не може передбачити, що отримає за дотик до екрану – лайк або гнівний лист від боса. Ми добровільно тягаємо в кишені казино, яке видає винагороду за непередбачуваним графіком. Мозок, щоб не втратити нагороду, не вимикає систему підкріплення, шепоче: «ти зараз зробив щось хороше, поглянь ще раз». І ми покірно, як собаки Павлова, знову і знову відгукуємося на звук смартфона.

Мало що подобається нам так само сильно, як розповідати про себе. Профіль у соцмережі стає щоденником і соціальним обличчям людини. Дослідження американських психологів показало, що коли добровольці розповідали про себе, система задоволення в їхньому мозку реагувала навіть яскравіше, ніж на грошову винагороду. У реальному житті нам рідко вдається поговорити про себе. А гаджети і соцмережі дають цю можливість в необмеженій кількості. Крім того, ми втамовуємо жагу до самоідентифікації – одну з основних потреб людини.05

Інстинкти штовхають людину на те, щоб догоджати племені. Лайки просто перевели інстинкт в іншу площину: ми прагнемо догодити онлайн-племені та тривожимось, коли це не вдається. Раніше самостверджувались в навчанні, роботі або особистих відносинах, тепер підживлюємось лайками і коментарями. Адже дістати лайк легше. І ми дбайливо вирощуємо свого цифрового клона. Побічний ефект, що створює дискомфорт при постійному використанні соц­мереж – відчуття, що всі навколо вкрай успішні: подорожують, ходять на концерти. На тлі чужих успіхів власні досягнення здаються незначними. Це відчуття соціальної неповноцінності тримається на наївному переконанні, що картинка, яку ми бачимо в соц­мережах – відображення реальності. Але ж персональна сторінка – це ретельний монтаж відібраних сюжетів і образів. Однак буквально кожен користувач відчуває себе менш успішним, ніж його друзі, і все більш старанно редагує свій цифровий образ відповідно до стереотипів успішності. Це своєю чергою підсилює відчуття невпевненості в собі у інших і підстьобує їх ще більш відповідально підходити до справи формування іміджу в соцмережах. Коло замкнулося.

Як вилікуватись

Звісно, що в сучасному світі більшості людей вже неможливо обходитись без смартфонів – вони дійсно допомагають нам вирішувати багато задач та встигати більше, ніж встигали люди до появи цих гаджетів. Технічний прогрес треба цінувати, але не давати йому взяти себе в полон. Для початку потрібно зрозуміти для себе: чому саме я знаходжуся в соціальних мережах, що я там роблю, на що витрачаю свій час і увагу? Візьміть за правило аналізувати, що корисного ви дізнались завдяки серфінгу в Інтернеті, наскільки важлива вам ця інформація. Як це впливає на ваше ставлення до життя, емоційний і фізичний стан? Чи є хоч якась користь від того, скільки часу ви витрачаєте зі смартфоном в руках? Відповівши на ці запитання, ви зможете легше розставляти пріоритети. Щоб навчитись контролювати свої відносини з соцмережами та смартфоном взагалі, необхідні усвідомленість, відповідальність та дисципліна.03

Залежність виникає тоді, коли у людини з’являється потреба відповісти комусь в моментальному режимі та бути завжди на зв’язку. Потрібно раз і назавжди зрозуміти: світ не впаде, якщо ви не будете перевіряти телефон кожні 30 секунд. Ніхто на вас не образиться. Зрештою, можна завжди встановити межі спілкування і попередити людей про те, що в разі екстреної ситуації вам можна і потрібно просто зателефонувати.

Щоб навчитися контролювати час, проведений в мережі, можна завантажити додаток в телефон, який буде обмежувати можливість виходу в соцмережі в певні години.

У «гострих» випадках психологи радять такі установки:

  • приберіть повідомлення, які будуть говорити про нові лайки в соцмережах або повідомлення;
  • приберіть іконки соцмереж з першої «сторінки» смартфона;
  • візьміть за правило заходити в соцмережі тільки з комп’ютера, куди теж можна встановити програми, що обмежують час перебування в соц­мережах;
  • аналізуйте, що сталося в реальному житті в той час, коли ви були в соцмережах;
  • не використовуйте гаджети за 2-3 години до сну;
  • спробуйте вимикати інтернет на телефоні, коли знаходитесь в компанії;
  • згадайте про живі книжки з паперу та почитайте їх замість цифрових книжок.

Читайте також: На Запоріжжі з’являться нові екомаршрути