За останні десятиліття в Україні спостерігається фактичне зсунення кордонів природно-кліматичних зон. Кліматичні зміни несуть реальну небезпеку для України. Часті посухи загрожують перетворенням степів півдня України в пустелю і втратою для землеробства більше половини площ орних земель країни. Про це у статті для ZN.UA пише академік Національної академії аграрних наук Олександр Іващенко.
“В Україні в останні десятиліття почастішали жорстокі посухи й істотно підвищилися літні температури, клімат набуває ознак континентальності. Темпи наростання температури в нашій країні істотно випереджають середні планетарні показники. Особливо рельєфно проявляється така тенденція на півдні в зоні Степу, де на поля і посіви в поточному році фактично не випадали опади протягом чотирьох-п’яти місяців, – зазначив академік. – Відповідно, на мізерних запасах вологи, що знаходиться в грунті після попередніх посушливої осені та безсніжної зими, формувати врожай сільськогосподарських культур було дуже складно”, – пише Олександр Іващенко.
За його словами, за останні десятиліття відбувається фактичне усунення кордонів природно-кліматичних зон на 100–150 км на північ. Умови вегетації в традиційній підзоні Північного степу (Дніпропетровська, Кіровоградська області та ін.) за останні роки фактично відповідали підзоні Південного степу. Це умови ідентичні зоні Південно-Західної Африки в пустелі Калахара.
“Підзона Північного степу зміщується, відповідно, на території Черкаської, Полтавської та інших областей, які традиційно були в зоні Лісостепу. У Південному степу (Херсонська, Запорізька області, Кримська АР тощо) реально вже проявляються ознаки опустелювання”, – підкреслив він.
Учений відзначив, що збереження наявних тенденцій змін клімату в найближчі 20 років становить реальну небезпеку фактичної втрати для інтенсивного землеробства не тільки зони Степу, але й понад половини площ орних земель країни і майже двох третин площі сучасної зони Лісостепу.
Такі наслідки можуть призвести до непридатності території для проживання людей і ведення господарської діяльності, тобто фактично до втрати в господарському використанні від 15 до 21 мільйона га площ орних земель, недоотримання щорічно валового збору від 24 до 40 мільйонів тонн якісного зерна та інших продовольчих культур (овочів, плодів, ягід, винограду, горіхів, кормів), що є традиційною продукцією зони Степу, неконтрольованої міграції населення зони Степу в більш північні регіони країни через неможливість ведення аграрного виробництва, дефіциту прісної і чистої води, дискомфорту навколишнього середовища для життя на півдні.
