За тисячолітню історію України чимало було зазіхателів на її простори і красу. Постійні війни загартували наш народ. Славетні козаки, бійці II Світової, учасники АТО… Війна має багато обличь і кожен художник бачить її по-своєму. Однак для всіх вона – уособлення страждань та горя. Саме така виставка під назвою «Шлях звитяги крізь століття» відкрилася у Запорізькому обласному художньому музеї.
У картині ветерана II Світової війни Володимира Коробова «Здесь птицы не поют» дуже чітко відображена раптовість кожної війни. Композиція побудована так, що спершу звертаєш увагу на пейзаж, тільки не зрозуміло, чому поламані верхівки сосен, тільки потім помічаєш танки.
В ламаних лініях картини «Мати» із серії «Жахи війни» Анатолій Сергієнко передав стільки напруги і горя у кожному образі.
Бліді і виснажені сирітки дивляться прямісінько у душу з роботи Наталії Луценко. Художниця створила образи дітей 1941-го, а наші думки мимоволі звертаються до сьогодення і до так званих «переселенців».
Два натюрморти Миколи Лемешка розповідають про одвічні людські цінності – родину і пам’ять. Прості речі красномовно свідчать про найголовніше в житті кожної людини: спокій, захищеність, добробут – все те, що так потребує багатостраждальний український народ.
Крім мистецьких творів на виставці представлені живі свідки війни — розірвані снаряди, гільзи, понівечені війною прості людські речі – фляги, ложки, виделки, а також смертоносні уламки, які, можливо, забрали чиєсь життя. Всі ці речі привезені із зони АТО героїчними захисниками Донецького аеропорту.
