Умовний пуд солі із півтора десятка губернаторів за роки незалежності з’їли запоріжці
Віталій Боговін стане 16-им за рахунком головою Запорізької обласної державної адміністрації. Його призначення на посаду Президентом України Володимиром Зеленським тільки очікується. Як то кажуть, у добрий час! Новому очільнику бажаємо усіляких успіхів у роботі, тому що його досягнення повинні піти на користь жителям нашого краю
Завдання
Під час співбесіди у Кабміні Віталій Боговін зазначив, що основні проблеми Запорізького регіону – дороги, екологія, питна вода та інші.
– На жаль, промисловість сьогодні не дає тих надходжень до бюджету, які навіть у 19-му році були. Треба піднімати цей рівень, величезний потенціал Запорізької області. В області є морський торговельний порт, величезна курортна інфраструктура – 3 морських курорти, острів Хортиця. Туристична галузь також має розвиватися. Агросектор більш-менш на належному рівні… Але є чим займатися, – впевнений Віталій Боговін.
Представляючи себе, він наголосив, що має досвід ведення бізнесу і мотивацію працювати у владі на користь людей, хоч і не має досвіду державної служби.
Тож перед Віталієм Боговіним – сила-силенна задач, про які він вже говорив та про які навіть не здогадується. В тому числі побудова партнерських відносин із промисловцями, яких бізнесмен навіть з агрогалузі має розуміти та може згуртувати.
Історія
До цього часу регіоном керували різні особистості, дехто навіть по 2 рази – Володимир Куратченко (09.04.1998 – 14.01.1999, 02.12.1999 – 14.06.2000 р. р.) та Євген Карташов (27.01 – 23.11.1999, 26.03.2001 – 29.07.2003 р. р.). Найменше за всіх, трохи більше місяця, цю посаду обіймав Валентин Резниченко (20.02 – 26.03.2015 р.), якого тодішній Президент Петро Порошенко швидко «десантував» у крісло губернатора Дніпра. Найдовше утримався в керівниках регіону, так би мовити, за одну спробу Костянтин Бриль (22.04.2016 – 11.06.2019 р. р.). Довгожителями на керівному кріслі були також В’ячеслав Похвальський, Євген Карташов (за 2 заходи), Олександр Пеклушенко та Євген Червоненко. Як жартують, декілька очільників Запорізького регіону були 9-місячними. І це насправді дивно, але перші спроби керувати справами області Куратченка й Карташова виявилися терміном по 9 місяців, Кучеренко та Артеменко також стільки ж часу займали посаду. А Віталій Туринок трошки «не дотягнув» і до 9 місяців, покерувавши справами регіону з 05.09.2019.
Сенс
Навіщо стільки уваги «Запорозька Січ» приділяє термінам «у влади» очільників регіону, пояснюється просто. Багато хто з керівників на такій відповідальній посаді не встиг не те що стати на Запоріжжі своїм (адже дехто з керівників були «варягами»), але й навіть по-справжньому вникнути у стан справ. Навіть «свої» повинні встигнути зібрати команду, побудувати ефективний діалог із місцевим бізнесом, промисловцями, елітою, політикумом, щоб заручитися підтримкою та знайти однодумців та партнерів.
Але це не про стан справ в Україні, де голів держадміністрацій не вибирають, а призначають. Адміністрація чи Офіс Президента формує, так звану, місцеву владу обласного масштабу «згори». Таким чином президентська вертикаль формує велику армію чиновників, яка так чи інакше панує в областях і районах України. Вона співпрацює з фахівцями місцевого самоврядування. Це та влада, яку ми обираємо на місцях: мери, голови громад, депутати міських рад і обласної ради, тобто виборна влада. І як складаються ці відносини, відомо.
Непорозуміння
Так, минулого тижня міський голова Запоріжжя Володимир Буряк написав на своїй офіційній сторінці у Фейсбуці про «палки в колеса» від обласної адміністрації. Мова про щойно побудований новий термінал Запорізького аеропорту.
Десятки тисяч потенціи?них авіапасажирів із нетерпінням очікують початку и?ого роботи. Але складається враження, що в декого думки лише про майбутні вибори і про те, як насолити особисто мені, – пише Володимир Буряк.
За його словами, «з квітня на підписі в облдержадміністраціі? лежить титул будівництва нового пасажирського терміналу Міжнародного аеропорту «Запоріжжя». Це звичаи?на бюрократична формальність. Але! Прои?шло півтора місяця, а и?ого не підписують щоразу через нові причини. Зрозуміло, що все це робиться для затягування введення терміналу в експлуатацію. Хоча аеропорт вже готовии? відкритися. Але без формальних підписів керівництва ОДА та ДАБІ це зробити неможливо».
Тому міський голова Запоріжжя приготував на сесію звернення з вимогою втрутитися в ситуацію до Президента, Прем’єр-міністра та Верховноі? Ради Украі?ни.Тільки після публічного звернення й обіцянки звернутися до керівництва держави міського голови Запоріжжя Володимира Буряка, титул будівництва нового пасажирського терміналу Міжнародного аеропорту «Запоріжжя» нарешті було підписано. Така взаємодія… І це тільки один з останніх прикладів неефективної співпраці гілок влади України. Також свіжий випадок протистояння місцевої влади з центральною пам’ятний усім, коли під час карантину Президент Зеленський у телевізійному зверненні «вичитував» міського голову Запоріжжя за нібито його самоуправство в організації роботи транспорту. Відома історія, коли Володимир Буряк через незручність, з якою стикнулись би жителі Правого берегу, не заборонив рух автобусів за вказівкою Кабміну. Але тут з’явився вічний козир влади – силовики та кримінальні справи.
Природа питання
Тому й не дивними є конфлікти, які ми спостерігаємо останнім часом. Мери міст України виступають проти тиску центральної влади або бездіяльності місцевої, призначеної Києвом. Це і є сигналом, що прийшов час будувати справжнє місцеве самоврядування. У країні мають існувати 2 влади, які обирає звичайний громадянин. Він має обирати фахівців власного місцевого самоврядування, від яких залежить більшість параметрів його життя, і, звичайно, вибирати центральну владу. Це інший сервіс, який робить те, що місцева влада не може зробити: відповідає за оборону, дипломатію, масштабні економічні процеси, експлуатацію великих національних активів, які не можуть належати будь-якому місцевому самоврядуванню (траси, річки, надра, атомна енергетика).
Але такої системи немає. У нас в країні вибудована жорстка централізована система, де над усім панують центральна влада і чиновники. Місцеве самоврядування загнане в кут, тому що центральна влада хоче ним керувати. Проте в цьому закладений серйозний конфлікт: місцеву владу обирають прості люди на місцях, а не призначає центральна влада, яка тим не менш хоче її контролювати. Сьогодні зростання популярності регіональних лідерів декого в центрі дратує. Аж до того, що хочеться дати команду «фас» силовикам, щоб залишити все, як було. Адже у нас попереду місцеві вибори, і популярні персоналії чи проєкти в регіонах можуть стати для Києва проблемою.
Сила мерів
Мери на місцях завжди мали вагу і вплив. Традиційно рівень довіри виборців до місцевих органів самоврядування вищий, ніж до центральної влади, структур виконавчої влади чи парламенту. Децентралізація дещо укріпила позиції місцевого самоврядування – бо, крім повноважень, місцевим радам дали ще й ресурси. І під час стрімкого падіння рейтингу партії влади місцеві політичні проєкти мають великі «плюси». За результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг», підтримка партій, якщо їх очолить мер міста, становить, наприклад, у Запоріжжі – 32%.
Але вибори на нас очікують тільки восени, 25-го жовтня. А до початку нової кампанії ще є шанс налагодити робочі стосунки між владою в місті та області. Звичайно, якщо на це буде політична воля, а не спрацює звичайний передвиборний інтерес.
Довідка: Віталій Боговін – запорізький аграрій, родом з смт Більмак (колишнє Куйбишеве), де народився у 1969 році. Нині співвласник групи компаній BKW Group, в яку входять 16 юридичних осіб. Після здобуття вищої освіти в Дніпровському державному аграрно-економічному університеті пройшов трудовий шлях від бригадира до найманого директора агрофірми. З 2006 почав власний бізнес, заснувавши компанію «Бізон-Тех 2006» у Запорізькій області. 2010 року – спільно з партнером почав створення агрохолдингу LANDFORT. У 2016 році співвласники об’єднують всі активи в ГК BKW. Балотувався по 78 одномандатному округу влітку 2019 року на позачергових виборах до ВРУ від партії «Слуга народу». Але програв Олександру Пономарьову.
Про Боговіна кажуть
Аскад Ашурбеков, соціолог: «На мою думку, його призначення все-таки буде пов’язано певною мірою з необхідністю консолідації груп впливу всередині «Слуги народу» в цілому на території області, щоб зробити баланс. А інший момент пов’язаний все ж таки з підготовкою до майбутніх місцевих виборів. Для того, щоб партія «Слуга народу» показала досить високий результат в Запорізькій області. Мені здається, що з його приходом буде змінена команда і всередині обласної адміністрації та на базі районних адміністрацій. Прийдуть все-таки більш компетентні люди, які будуть вибиратися не за принципом лояльності до тих чи інших груп впливу».
Володимир Глазунов, політолог: «Про нового губернатора я знаю тільки те, що відомо зі ЗМІ. Скажімо те, що він пов’язаний з аграрним сектором. Це не може не тішити. З іншого боку, моя позиція повністю не збігається з нинішньою політикою керівництва всієї України щодо вирішення земельної проблеми. Тому я розумію, чому аграрій ставиться на чолі регіону, в якому дуже великий агро-потенціал. Але у мене виникають великі сумніви щодо результативності цієї роботи. Це претензії не до голови обласної держадміністрації, а в принципі до внутрішньої політики нашої країни.
Керівник рекламної агенції Любов Стародворська: «Це людина, яка створила сама себе. Він зміг поставити на рейки власну фірму з продажу насіння та добрив, яка відома на всю Україну. 1800 людей забезпечує роботою. Талановитий організатор, справжній господарник».
В тему
Кричущий випадок негативного прикладу міжвладних відносин – обіцяні Президентом виплати медикам, які працювали з пацієнтами, хворими на коронавірус. 300% надбавки так і не надійшли до тих, хто на свій страх та ризик допомагав захворівшим на COVID-19 в Запорізькому регіоні. При цьому на першому етапі без необхідних засобів захисту та протоколів лікування. І ці медичні працівники, які ризикували власним здоров’ям і навіть життям, отримуючи невеликі зарплати, так і не дочекалися обіцяних доплат. Тому міські ради Запоріжжя, Бердянська та Пологів прийняли рішення виплатити ці гроші з власних бюджетів.
Але спочатку місцеві ради ще й профінансували боротьбу з пандемією з власних ресурсів. Так, сталося, що основний тягар у боротьбі з COVID-19 ліг в Україні на місцеві бюджети. Крім запровадження карантинних заходів, місто Запоріжжя виділило 100 млн грн на боротьбу з поширенням коронавірусу. Ці кошти спрямовано на придбання апаратів ШВЛ, швидких тестів для виявлення COVID-19, додаткових дезінфекційних засобів, засобів індивідуального захисту, безконтактних термометрів для Центрів первинної медико-санітарної допомоги та всіх лікарень міста.
Читайте також: У Запоріжжі деяких підприємців звільнять від сплати єдиного податку
