Як відомо, через вірусне лихо цьогорічну Олімпіаду в Токіо перенесли на 2021 рік

Запорізьких спортсменів це дещо засмутило, але хлопці та дівчата не втрачають віру потрапити на найголовніші змагання світу і продовжують тренуватися попри те, що спортивні зали в місті закриті.

Наприклад, прославлені дзюдоїстки сестри Черняк продовжують робити це вдома, а пробіжки, звісно, по Хортиці – де ще краще місце знайти. До речі, минулого тижня (26 березня) сестри-близнючки Марина та Інна відзначили свій День народження, із чим їх і поздоровив. А з Інною вийшла невелика розмова.90728101_1325302387668832_6479822730047782912_n

Інна Черняк – запорізька самбістка та дзюдоїстка, чемпіонка літніх Паралімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро (2016 р.) та Європейських ігор у Баку (2015 р.), срібна призерка літньої Універсіади в Казані (2013 р.). У 2019 році виборола золоту нагороду на чемпіонаті Європи з дзюдо серед спортсменів з порушеннями зору.

За високі спортивні досягнення перед державою нагороджена 2 орденами княгині Ольги (ІІ та ІІІ ступеню).

У 13-річному віці разом з сестрою Мариною вони розпочали тренування з дзюдо, а запропонував цю справу їхній майбутній тренер – відомий в світі дзюдо Андрій Бондарчук. За цей час Інна стала більш титулованою спортсменкою ніж сестра, і на Паралімпійських іграх Токіо готувалась повторити свій успіх в Ріо-де-Жанейро. Проте, доля розпорядилась інакше. Втім, як і для багатьох з нас.

Як сприйняла звістку про перенесення Паралімпіади на цілий рік, запитую у спортменки.

– Засмутилась, звичайно. Тепер навіть не знаю, чи потрібно надалі тренуватися і до чого готуватися. Якщо чесно, ще не вирішила, що тепер робити.

– А як переживаєте цей період – розслабилися чи збираєтеся десь з колегами, щоб потренуватись разом?

– Розслабитися, звичайно, не виходить – тренуюся вдома. Ми це робимо разом з нашими колегами, оскільки проводимо спільні заняття в режимі «онлайн». Це 2 тренування на день, а 3-є – розтяжки. Тож, все одно підтримую форму.

– За навантаженням і часом домашні тренування такі ж?

– Вдома намагаємось навантажуватись, але все це одноманітно, і, звичайно ж, не те. У закритому невеликому приміщенні – це вже зовсім інше тренування.

– Знаю, що спершу під час тренування повинна бути півгодинна пробіжка – вибігаєте на вулицю, чи вдома є бігова доріжка?

– Я живу в центрі міста, і бігати тут ніде. Тому виїжджаємо з чоловіком на авто до острова Хортиця і там удвох бігаємо. Він у мене теж колишній спортсмен. Звичайно, може, це і не дуже зручно, але що поробиш.

– У вас тепер і часу, напевно, більше з’явилося – як проводите дозвілля?

– Проводжу його більше вдома, з рідними. Виходжу тільки в магазин, а ввечері погуляти – і то подалі від людей (сміється – авт.).

– Може і книжок стали більше читати, музику слухати?

– Книжки дійсно частіше стала брати до рук, а музику намагаюся постійно слухати – і під час бігу теж.

– Марина теж тренується разом з вами?

– Так. Хоча не завжди в нас це виходить разом, і тоді вона самостійно займається вдома.90844603_2962756540411916_350033890389262336_n

– А запорізькі спортсмени з інших видів спорту як тренуються?

– У мене і Марини є такі подружки. Ми з ними спікуємось по телефону, і так, кожна з них по-своєму тренується і не дає собі розслабитися. Хтось вдома підтримує форму, хтось самотужки бігає кроси, а хто і невеликими компаніями на стадіонах збирається. Все одно спортсмени щось для підтримки фізичної форми роблять – ніхто без діла не сидить.

– Кажете, ввечері гуляєте подалі від людей, а масками запаслися?

– Є у нас, звичайно, і маски, і антисептики… Тож, коли виходжу в магазин, маску одягаю.

– На яких останніх змаганнях вдалося побувати і де плануєте виступити ще?

– У лютому була на турнірі в Німеччині. А тепер навіть не знаю. Нічого ще не відомо. Перед Паралімпіадою в Токіо у нас повинні були відбутися міжнародні відбіркові змагання в Англії та Баку, але тепер все порушилося, і не зрозуміло, коли вони пройдуть. І взагалі, як тепер буде проходити відбір на Паралімпіаду. Ті очки, що ми вже здобули збережуться, чи протягом року їх доведеться заробляти знову, щоб залишився рейтинг.

– Тож, все ж таки, мрієте виступити на Паралімпіаді в Токіо?

– Скоріше так, ніж ні. Тому буду продовжувати готуватися, щоб знову вийти на килим престижних змагань, – поділилася паралімпійська чемпіонка.

Читайте також: Як запорозькі козаки з інфекційними хворобами боролися