Управління з екологічної езпеки нагадує про загрозу амброзії

Амброзія полинолиста – надзвичайно небезпечний карантинний бур’ян родом з Північної Америки. В Україну завезена в 30-х роках минулого століття, наразі поширена в усіх областях держави.

Амброзія полинолиста засмічує вулиці та подвір’я, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок, пустирі, створює  неестетичний, занедбаний вигляд територій парків, скверів та інших зелених зон міста.

Крім шкідливого впливу на культурні рослини, амброзія полинолиста негативно впливає на здоров’я людини. Пилок рослин є сильним алергеном і викликає алергічні захворювання (бронхіальна астма, алергічний риніт, атопічний дерматит, контактні дерматити).

Амброзія полинолиста – однорічна самоопилювана рослина, зовнішнім виглядом, розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки й назва полинолиста). Стебло і листя опушені. Період вегетації амброзії розпочинається з середини квітня, і, за сприятливих умов, та відсутності заходів з боротьби, зарості амброзії можуть досягати висоти 2 метрів, розвити потужну кореневу систему і утворити на кожній рослині 80 – 100 тис. насінин.

          Методи боротьби з амброзією

У рамках програми боротьби з карантинними рослинами м. Запоріжжя на 2016-2025 роки, з метою виконання заходів по локалізації та ліквідації карантинних рослин в місцях їх розповсюдження необхідно запровадити комплексне застосування  основних методів боротьби: механічного, хімічного та фітоценотичного.

При знаходженні в осередку поширення амброзії, в тому  числі при виконанні робіт зі знищення карантинних рослин, необхідно захистити відкриті ділянки шкіри, очі, верхні дихальні шляхи. Необхідно вдягати щільний одяг з довгими рукавами і штанинами, захисні рукавиці. Не зайвою буде і зволожена ватно-марлева пов’язка. Після роботи необхідно вмитися чистою водою, прополоскати рот, горло, ніс, ретельно вимити руки з милом, прийняти душ.

1. Механічний метод – систематичне (3-4 рази) скошування рослин амброзії з початку вегетації (квітень-травень) до цвітіння (кінець липня – початок серпня) або виривання з корінням.

2. Хімічний метод – застосування для обприскування рослин амброзії на засмічених ділянках безпечних засобів, які пригнічують ріст та розвиток амброзії або гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

В межах населених пунктів застосування гербіцидів категорично заборонено, тому необхідно використовувати нові, більш безпечні для здоров’я людей та навколишнього середовища засоби боротьби.

В м. Запоріжжі проводилися спостереження за результатами застосування засобу ґрунтопокращувального «Агростоп» ТМ «Алергостопамброзія». Зазначений засіб – органо-мінеральна речовина.

При застосуванні засобу спостерігалось, що він справляє пригнічуючий вплив на ріст та розвиток рослин амброзії, сприяє усиханню, опаданню листя й відмиранню кореневої системи.

Запорізьким державним медичним університетом проведено дослідження оцінки безпеки застосування ґрунтопокращувального засобу. В результаті проведених досліджень встановлено, що засіб ґрунтопокращувальний відноситься до IV класу токсичності (малотоксичні сполуки).

3. Фітоценотичний метод – знищення рослин амброзії на засмічених ділянках шляхом переорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток та наступним висівом на цих ділянках багаторічних злаково-бобових травосумішей або газонних трав чи розстиланням газонних рулонів.

У зв’язку з тим, що багаторічні трави повільно ростуть в перший період вегетації, найбільш ефективним є поєднання попередньої обробки ґрунту для знищення вегетуючої амброзії з наступним посівом багаторічних трав і травосумішей в оброблений ґрунт.

Штучне створення заростей багаторічних трав сприяє пригніченню осередків амброзії. Ефективним є застосування суміші багаторічних злакових трав з бобовими, які, розростаючись на другий-третій рік, практично повністю витісняють амброзію з території.

Підбір трав для посіву проводиться з урахуванням умов зони вирощування і умов міста.

Для м. Запоріжжя найбільш ефективні чисті посіви таких видів трав: конюшина біла (повзуча) та спориш звичайний.

Таблиця 1

Гарні результати дає засівання травосумішей таких видів рослин: мітлиця тонка, райграс пасовищний, костриця червона, костриця овеча, тонконіг лучний, еспарцет виколистий (посівний), еспарцет піщаний, тимофіївка степова.

Склад травосумішей рекомендованих для засівання на території м. Запоріжжя в рамках фітоценотичного методу боротьби з карантинними рослинами:

Таблиця 2

Інформацію щодо організацій, в яких можна придбати злаково-бобові трави та травосуміші, можна отримати в комунальному ремонтно-будівельному підприємстві (КРБП) «Зеленбуд» за тел. 764-30-30, 764-24-45.                                                                      

Агротехнічні заходи з посіву травосумішей для провадження фітоценотичного методу боротьби з карантинними рослинами.

Посіву злаково-бобових травосумішей передує передпосівна культивація ґрунту (мульчування). Багаторічні трави в рік засівання розвиваються повільно, і бур’янисті рослини можуть пригнітити їх схожість. Тому, при підготовці ділянки для посіву, видалення бур’янів проводять особливо ретельно.

Ефективність створення високоякісних травостоїв залежить від строків засівання. Сприятливі умови для  засівання  травосумішей  настають рано навесні, коли ґрунт достатньо зволожений, а також влітку, після зниження високих температур. При літньому засіванні травосумішей найважливіше значення має останній термін. Сіяти трави пізніше 10-15 серпня не рекомендується. Трави, висіяні у пізніші терміни, добре сходять, але бобові види до настання холодів не встигають утворити стійку кореневу систему, накопичити достатню кількість запасних поживних речовин, і тому не виживають взимку.

Велике значення має глибина загортання насіння. Насіння висівають на легких ґрунтах на глибину – 2-3 см; на важких ґрунтах – на глибину 1-2 см.. Після засівання трав та травосумішей, ділянку заволочують граблями та обов’язково ущільнюють  (коткують) для появи дружних одночасних всходів.

Засіяну ділянку треба полити водою зі шланга, з використанням насадок для дрібного розпилювання води, щоб при поливі насіння не вимивалося з ґрунту.

Поверхню ґрунту необхідно підтримувати у вологому стані. Підсушування верхнього шару ґрунту може сильно затримати проростання насіння або викликати загибель паростків.

Під час опрацювання пропозицій по придбанню окремих видів трав та травосумішей для впровадження фітоценотичного методу боротьби з карантинними рослинами на території м. Запоріжжя, а також розробки рекомендацій щодо впровадження фітоценотичного методу боротьби для підприємств та організацій міста було використано матеріали  та пропозиції наукових установ, органів виконавчої влади, громадських організацій, управлінь і комунальних підприємств.

Управління екологічної безпеки

Запорізької міської ради