Влітку вже минулого року, Інститут економічного прогнозування Національної академії наук приймав участь у новомодному сьогодні консенсунс-прогнозі, що проводили Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з метою визначити, як розвиватиметься економіка України у 2017-2018 роках. Консенсус-прогноз – це один з численних методів прогнозування ситуації в економіці та фінансових ринках, при складанні якого береться середнє значення економічних або ринкових показників, обраних з ряду прогнозів інформаційно-аналітичних агентств та думки незалежних експертів. Застосування даного методу при складанні прогнозу дозволяє отримати більш точні очікувані цифри.
Макропрогноз розвитку економіки України у 2017–2018 рр.
Ключові кількісні припущення прогнозу:
1.Зовнішні припущення
Протягом 2017–2018 рр. зовнішній попит залишатиметься одним із ключових факторів макроекономічної динаміки України. Темпи світової економіки у 2017 р. стабілізуються на рівні 3,4–3,6%, що суттєво нижче середніх показників 2002–2013 рр. (близько 4,5%, без урахування кризового періоду 2008–2009 рр.).
Динаміка світового зростання залишатиметься фрагментованою: прогноз для Євросоюзу дещо погіршено (переважно через Brexit та невизначеність торгових питань), Китай поступово гальмує, Росія перебуватиме в рецесії. Це зумовить несприятливе тло для експорту українських товарів у 2016–2017 рр.
Переваги матимуть лише аграрний сектор, харчова та фармацевтична промисловість. У середньостроковій перспективі основними експортними товарами залишатимуться зерно, соняшникова олія та продукція чорної металургії. Водночас зовнішній попит на продукцію стратегічно важливих галузей вітчизняної економіки (машинобудування, авіабудування, суднобудування) демонструватиме спад, що гальмуватиме використання їх експортного потенціалу.
Темпи зростання імпорту, а отже, і сальдо поточного рахунку платіжного балансу значною мірою будуть залежати від динаміки світових цін на нафту, та, відповідно, ціни на імпортований природний газ. Світові ціни на енергетичні ресурси залишатимуться нестабільними. Водночас подорожчання паливно-енергетичних ресурсів зумовить подальше підвищення цін виробників, що знижуватиме попит на продукцію українських підприємств та гальмуватиме зростання реального ВВП.
Невизначеність співпраці з МВФ у рамках програми EFF формуватиме додаткові ризики дестабілізації валютного ринку, хоча зниження рівня інфляції дещо стримуватиме волатильність (мінливість) курсу гривні.
2.Внутрішні припущення
Відновлення економічного зростання в Україні гальмуватиме значний спад платоспроможного попиту населення. Пожвавлення внутрішнього споживчого попиту відбуватиметься вкрай помірно внаслідок реалізації політики бюджетної консолідації та очікуваного незначного зростання реальної заробітної плати. Кінцеві споживчі витрати населення України продовжать скорочуватися, їх структура погіршуватиметься у бік зменшення частки послуг. Позитивну динаміку демонструватимуть види діяльності, орієнтовані на імпортозаміщення: харчова, легка та фармацевтична промисловість.
Зростання випуску продукції за такими видами промисловості, як машинобудування, металургія та хімічна промисловість, що мало місце на початку року, зумовлено значним минулорічним падінням. Збереження цієї тенденції потребує інвестицій в оновлення виробництва, залучення яких в умовах політичної нестабільності та економічної невизначеності є вкрай проблематичним.
Дедалі більшу проблему становитиме орієнтація держави на масові субсидії. За оцінками Мінсоцполітики України право на субсидії будуть мати 9 із 16 млн сімей, хоча до 2013 р. субсидіями користувалися лише 7-10% домогосподарств. Унаслідок цього збільшиться тиск на бюджет, активізуються процеси «тінізації» заробітків і заощаджень разом із посиленням «утриманських» настроїв.
Орієнтація на розширення субсидій становитиме дедалі більшу проблему і для енергозбереження (у випадках незастосування лічильників), не сприяючи формуванню у населення економної поведінки.
У разі стабілізації і зростання економіки у середньостроковій перспективі можна очікувати зменшення обсягу субсидій за рахунок зростання заробітної плати та економії енергоресурсів.
Попит на інвестиційні товари залишатиметься вельми слабким. Імовірні капіталовкладення здійснюватимуться здебільшого великими системними інвесторами, у витратах яких переважатиме імпорт інвестиційних товарів. Винятком є попит на будівельні матеріали унаслідок дорожнього та індивідуального житлового будівництва (у т.ч. відновлення на лінії розмежування в зоні АТО). Це визначатиме позитивну динаміку виробництва неметалевих мінеральних виробів.
У найближчій перспективі відсоткові ставки за кредитами в банках України залишатимуться високими, що обумовлюватиме продовження низхідної динаміки інвестицій в основний капітал та обмежуватиме можливості нарощування виробничого потенціалу.
Макроіндикатори економіки України за період 2017–2018 рр.
Реальний ВВП у 2017-2018 зростатиме на 1,9% та 3,2% відповідно. Споживання також зростатиме: приватне на 2,4% у 2017 році, та на 4,3% у 2018. Державне споживання зростатиме ще нижчими темпами: 1,8% та 2,1% відповідно.
Валове нагромадження основного капіталу становитиме 2,3% та 5,8%.
Індекс інфляції споживчих цін протягом двох років загальмовуватиметься від 8,5% у 2017 до 3,7% у 2018 році.
Рівень безробіття (% до економічно активного населення) за прийдешні роки суттєво не змінеться 8,5% та 7,4% відповідно. Обмінний курс, грн/дол. США (у середньому за рік) 2017 – 31,0, 2018 – 34,0.
Ризики прогнозу
Головними ризиками прогнозу є такі:
– загострення бойових дій на Сході України;
– погіршення динаміки глобальної економіки;
– загострення внутрішньополітичної кризи, що дезорієнтуватиме вітчизняних суб’єктів господарювання та гальмуватиме співпрацю з міжнародними організаціями;
– зростання неплатежів за умов збереження низького рівня доходів населення і зростання тарифів на електроенергію та житлово-комунальні послуги;
– падіння світової кон’юнктури на сировинних ринках;
– відсутність конструктивного діалогу з МВФ у рамках програми EFF ізпадінням курсу гривні поза межі, передбачені Державним бюджетом
автор Володимир ГЕРАСІН
