У багатолітній проблемі мулових майданчиків та їх забруднювального впливу на атмосферне повітря, що перетворює в літню спеку життя жителів селища Балабине та південної окраїни Запоріжжя – Дослідної станції на «газову камеру», через кілька років можливо поставити крапку. Минулого четверга у малій залі міськвиконкому за головування першого заступника міського голови Сергія Мішка відбулася презентація попереднього техніко-економічного обґрунтування проекту “Будівництво цеху утилізації осаду після механічного зневоднення на центральних каналізаційних очисних спорудах Лівого берега (ЦОС №1) м. Запоріжжя”. Обгрунтування виконано в рамках проекту «Муніципальна енергетична реформа в Україні», що  реалізується в Україні USAID та рахунок коштів міжнародної технічної допомоги.

Предпроект представляла київська консалтингова компанія «Арніка-Центр».

Інженери «Арніки» запропонували використовувати зневоднений мул, який утворюється на центральних очисних спорудах у процесі очищення стоків, у якості біопалива.

Технічний процес складається з трьох основних ланок: висушування мулу з використанням гібридних сушарок у спеціальних теплицях; газифікація – перетворення висушених мулів у газогенераторній установці на генераторний газ;  який подається в когенераційні установкаи для виробленням електричної та теплової енергії.

Доповідач, Володимир Федоренко, зазначив, що спалювання мулового палива традиційним способом неприйнятне, оскільки в мулі завеликий вміст забруднювальних речовин, що унеможливлює його пряме спалювання в звичайних котлах, і тому є непридатним для реалізації зовнішнім споживачам у якості палива. Однак використання висушеного мулу цілком можливе у якості енергоресурсу для застосування в спеціальних енергетичних комплексах.

Такий комплекс цілком можливо розмістити на території ЦОС-1, що біля Дослідної станції. Технологічний ланцюг у скороченому вигляді виглядатиме наступним чином. Ділянка сушки мулу, що знаходитиметься у спеціальних теплицях, повинна забезпечити зниження вмісту вологи з 80% до 10%. При цьому внаслідок механічного перемішування мулового залишку формуватимуться гранули, середній розмір яких становить 20-25 мм. Сушка – теплиця забезпечує зниження маси мулового залишку, що надходитиме для переробки з 115,5 тонни на добу з вологістю 80% до 25,7 тонни на добу з вологістю 10%, випаровуючи близько 89,8 тонн води на добу. Сушка мулових залишків до вологості 10% здійснюється завдяки тепловій енергії, що підводиться через підлогу з теплообмінників і енергії сонячного випромінювання. Потім гранульоване паливо надходить до газогенераторного комплексу, у якому під дією високих температур (1200-1500оС) відбувається його газифікація – високотемпературне  перетворення твердого палива в газоподібні речовини (СО, Н2, СН4, СО2, Н2О). Калорійність отриманого таким чином генераторного газу –  1200-1500 ккал/куб. м, чого цілком достатньо для його використання у двигунах внутрішнього згоряння когенераційних установок, які виробляють електрична та теплову енергію. Енергетичний ефект – продаж електроенергії в загальну мережу за «зеленим» тарифом та тепло, яке можна спрямовувати на опалення як приміщень ЦОСу-1 так і житлового фонду Запоріжжя.

Зола, що утворюється в ході газифікації мулового залишку після охолодження в газогенераторі, подається в бункер проміжного зберігання. Звідти вона йде на утилізацію.

За розрахунками «Арніки», використовуючи описану технологію, КП «Водоканал» отримає можливість утилізовувати середньодобові обсяги мулу, що видаляються з міських стоків на ЦОС-1 у обсязі 526 тонн та на додачу 174 тонн осаду, захороненого на мулових майданчиках біля селища Балабиного. Таким чином, орієнтовно за 6 років роботи установки місто позбавиться мулових майданчиків,  на яких на сьогодні накопичено понад 280 тисяч тонн мулу.

Загальні технічні характеристики проекту: електрична потужність (без власних потреб) – 800 кВт; теплова потужність (без власних потреб) – 800 кВт; капітальні витрати – близько 100 млн грн.

Розробники запевнили, що подібний метод утилізації мулових відходів каналізаційних стоків застосовується у Сполучених Штатах Америки, країнах Європи. В Україні подібні технології утилізації мулових відходів каналізаційних стоків – відсутній, але в місті Малин Житомирської області використовується аналогічна технологія газифікації відходів деревини і розробники цієї технології – інститут газу АН України, готові долучитись до цієї роботи і доопрацювати технологію газифікації мулових відходів на своїй експериментальні установці.

Економічні характеристики проекту:

простий термін окупності при реалізації електричної енергії за «зеленим» тарифом – 5,8 року;

при використанні електричної енергії на ЦОС – 8,5 року.

Після презентації проекту з боку запорізьких учасників до розробників пролунало  чимало  запитань. Підсумок дискусії підвів головуючий – перший заступник міського голови Сергій Мішок.

– Зменшення залежності від природного газу для Запоріжжя для виробництва електричної та теплової енергії, при цьому знижуючи рівень викидів СО2, є, безумовно, одним з пріоритетів міської влади  та значним кроком у реалізації Муніципального енергоплану,  – сказав посадовець. – Але представлене предТЕО має низку недоліків, що вимагають його вдосконалення. А саме – відверто слабкою є економічна частина. Є питання і до суто технічної частини проекту. Але тема  для міської влади пріоритетна, тому вдосконалення проекту задля отримання закордонного фінансування триватиме, – зауважив Сергій Мішок.

Коментуючи презентацію проекту, генеральний директор КП «Водоканал» Олексій Нікіфоров зазначив:

– КП «Водоканал» бере участь у проекті «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» з метою залучення коштів Європейського інвестиційного банку для фінансування субпроекту «Комплексний проект з водопостачання та водовідведення на КП «Водоканал» м. Запоріжжя». Однією із основних умов участі у Програмі є наявність попереднього техніко-економічного обґрунтування (предТЕО), з чим ми сьогодні досить докладно ознайомились. Для нашого підприємства важливо, що проект, у разі його реалізації, кардинальним чином вирішить застарілу проблему мулових майданчиків, що  сьогодні перевантажені і становлять загрозу екології Запоріжжя. За рахунок переробки осаду ми зможемо взагалі відмовитися від мулових майданчиків у перспективі. У результаті переробки мулу можна отримувати біопаливо, що використовуватиметься для вироблення тепла і електроенергії, як для потреб нашого підприємства, так і інших цілей. Важливо зазначити, що консалтингова компанія «Арніка-Центр» виконала предпроектні роботи без фінансування з нашого боку.

Ми висловили свої зауваження та пропозиції розробникам та продовжуватимемо роботи у напрямі отримання кредитних ресурсів від європейських банків, – зауважив Олексій Нікіфоров.

До сказаного залишається додати, що Запоріжжя «змагається» за кредити європейських кредитних установ у рамках всеукраїнської програми «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України». Минулого тижня у Запоріжжі з робочим візитом перебував старший проектний менеджер відділення енергетики та природних ресурсів німецької державної кредитної установи KfW по регіону Східна Європа, Кавказ, Центральна Азія Інго Баум та проектний координатор бюро KfW в Україні Віталій Шмерига, про що розповідала наша газета (№127 від 16.07.2016 «ЗС»). Міська влада просуває 10 проектів від 5 комунальних підприємств міста. Проекти комунальних підприємств були розглянуті на засіданнях постійної комісії з питань соціального та економічного розвитку, бюджету і фінансів міської ради. На останній сесії міської ради депутати дозволили владі та комунальним підприємствам взяти участь у зазначеній державній програмі.

Володимир ГЕРАСІН,

фото Володимира ШЕРЕМЕТА