Карпати – туристична перлина Україна, яка віднедавна почала відкривати себе з нового боку. Якщо раніше про українські гори говорили виключно в контексті зимового відпочинку, то зараз мільйони людей їдуть на захід, аби насолодитися свіжим гірським повітрям та погуляти віковими лісами. Одне з таких карпатських мальовничих місць – селище Ворохта в Івано-Франківській області. Це колоритне карпатське село з гостинними мешканцями та дерев’яними садибами, що розкидані пагорбами у довільному порядку.
Як доїхати?
Найкоротшою та найдорожчою буде подорож автомобілем, яка обійдеться вам близько 1000 гривень залежно від параметрів вашого автомобіля. Ті, хто полюблять подорожувати потягом доведеться робити пересадки у Львові або Івано-Франківську. Квиток у купе до Львова коштує 290 гривень, а до Івано-Франківська – 350 гривень. У дорозі ви будете близько доби. Звідти слід пересісти на електричку до Рахова (85 гривень). До самої Ворохти їхати треба близько шести годин. Усі квитки в обидва боки краще купувати завчасно, бо у розпал туристичного сезону є ризик не знайти вільного місця у потязі.
Де жити?
У Ворохті житло є на будь-який смак та гаманець. Залежно від ваших вподобань можете оселитися в центрі, біля розваг, різного роду магазинчиків із сувенірним крамом та закладів харчування. Або ж десь на околиці, біля самого лісу, і кожного ранку замість гулу машин слухати співи пташок та шум смерек. Я б радив замовляти житло у приватних власників, а не в готелях. Знявши кімнату у якогось вуйка, ви отримаєте не просто ліжко і сніданок, але й неповторне спілкування з цікавою людиною, яка залюбки розповість про визначні місця та порадить якусь інтересну програму.
Ціна кімнати на двох у приватній садибі стартує від 180 гривень на день, а в готелі в центрі номер уже коштуватиме 240 гривень. Але, щоб ви не обрали, його краще замовляти завчасно – так вийде значно дешевше.
Важливо не забувати, що селище гірське, тому Вам доведеться ходити дуже багато. Іноді похід у магазин може займати мінімум двадцять хвилин в один бік – спочатку вниз, а потім вгору, тому вибір житла також робіть, виходячи зі своїх фізичних даних.
Кожен господар садиби пропонує трансфер з вокзалу. Враховуючи час прибуття і географічні особливості поселення, це дуже добре, але одразу уточнюйте, хто оплачує таксі, щоб не опинитися у незручній ситуації. Також майже кожна садиба пропонує харчування, яке можна замовити окремо, ціна такого сервісу – 40 гривень за один прийом їжі з особи.
Культурна програма
З розвагами тут, як і з житлом, – все залежить виключно від ваших вподобань. Можете просто гуляти і милуватися краєвидами, можете долучитися до якоїсь автобусної екскурсії чи поїхати на позашляховиках у гори.
У самій Ворохті, крім краєвидів і лісу, дивитися нічого. Є церква побудована без жодного цвяха, є чотири австрійські мости-віадуки і є зіплайн. Також можна похлюпатися в річці Прут, але вона дуже холодна. Обходити все це пішки нереально і нецікаво. Якщо ви все ж маєте бажання роздивитися усе селище, можна винайняти на декілька годин велосипед, тарифи досить демократичні –100 гривень за чотири години, яких з головою вистачить, щоб ознайомитися з усіма туристичними принадами Ворохти.
Усі цікаві місця знаходяться довкола селища. Туди організовують дуже багато екскурсій, але єдиний мінус – вони розраховані на цілий день і мають дуже інтенсивну програму. Часто від екскурсовода можна почути фразу: «Вийшли, сфотографувались, поїхали далі». Возять зазвичай у типових «маршрутках», тому людям зі слабким вестибулярним апаратом варто досить зважено обирати місце в автобусі. Подорожі такого типу коштують доволі мало – 250-300 гривень. Але не забувайте уточнювати додаткові витрати: вхід до пам’яток культури, рекреаційні збори, харчування. Гори будять шалений апетит, варто завжди мати щось на перекус. Якщо людина, у якої ви замовляєте екскурсію говорить вам, що десь посеред маршруту буде кафе, де група буде обідати, обов’язково уточнюйте ціни у тому закладі. Є два варіанти: перший – у фірми контракт з тим закладом на комплексний обід. Ви отримаєте перше, друге та компот за суму в районі 100 гривень (що є прекрасною ціною). Другий варіант – ви отримаєте борщ український за ціною комплексного обіду.
Деякі цікавинки можна відвідати самостійно, наприклад, у сусідній Яремчі знаходиться водоспад Пробій, стежка Довбуша та гора Маківка. Доїхати туди можна з центрального автовокзалу за символічну плату в 11 гривень.
Стежка Довбуша – це маршрут розрахований на дві години невимушеної прогулянки прекрасним смерековим лісом. Пункти відпочинку обладнано стендами з вичерпною інформацією про історію та природу цього місця, тож набридливий екскурсовод не потрібен.
Біля водоспаду є величезний сувенірний ринок. Стандартний набір з магніту на холодильник та чаю з цілющих трав обійдеться в 50 гривень.
Для любителів екстремального відпочинку є роуп-джампінг. Ви зможете здійснити стрибок із 18-метрової висоти за 200 гривень і навіть зафільмувати це на свій смартфон, що обійдеться ще в 70 гривень зверху.
Найкрутіший, але й найдорожчий спосіб провести час – джипінг. Винаймаєте позашляховик, за кермом якого сидить місцевий ас, та їдете у гори. Майже три години ви долаєте гірське бездоріжжя, обривисту дорогу та підіймаєтеся на круті схили, іноді зупиняючись для того, щоб зробити неповторне фото. Мета поїздки – відвідати дві гірські вершини та полонину, на якій живе справжній чабан. Він нагодує вас смачнющою бринзою та познайомить зі своїм побутом. А потім ще десь дві години не менш напруженої дороги вниз. Залежно від довжини маршруту вартість такої пригоди 800-1400 гривень.
Важливо
У Карпатах холодно. Завжди. Навіть якщо у Запоріжжі +35оС, на заході може бути до +20оС, тому обов’язково беріть із собою теплі речі.
У будь-яку хвилину може початися дощ, тому завжди майте при собі дощовик.
Місцеві звикли до тихого розміреного життя, ніхто нікуди не поспішає, тому, ймовірно, вам доведеться почекати решту в магазині чи страву у ресторані.
У банкоматах часто закінчуються гроші, завжди майте вдосталь готівки, інакше доведеться мати справу з касиром у банку, а касир також звик до тихого розміреного життя.
У Карпатах багато грибів та ягід, тож обов’язково запитайте у місцевих, де «злачні» місця. Повернувшись, краще покажіть зібраний урожай господарю садиба. Він люб’язно скаже, що можна їсти, а що ні. Завжди керуйтесь прислів’ям: «Усі гриби їстівні, але деякі лише один раз».
Якщо їхати з Ворохти доведеться електричкою, то вона відправляється о другій ночі, тож завчасно домовтеся з таксистом, щоб він відвіз вас на вокзал.
Максим Савченко
Фото: Олександра Бекірова
