На базі Запорізької державної інженерної академії 13 грудня 2012 року відбулася VIIІ Всеукраїнська науково-практична конференція на тему: “Охорона навколишнього середовища промислових регіонів як умова сталого розвитку України”. У роботі конференції взяли участь учені та спеціалісти академічних та галузевих науково-дослідних і проектних інститутів, вищих навчальних закладів, керівники підприємств різних форм власності, санітарно-епідеміологічних організацій, представники обласних та міських органів управління охорони навколишнього природного середовища, екологічних інспекцій, управлінь з питань надзвичайних ситуацій, органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування і громадських організацій.Під час роботи конференції було представлено декілька десятків наукових робіт. Про деякі з них ми й розповімо. Автомобіль повинен стати більш безпечнимПредставники Харківського національного автомобільно-дорожнього університету розповіли про свою роботу: “Вдосконалення оцінки викидів в атмосферу при експлуатації автомобільного транспорту”.В останні десятиліття спостерігається швидке зростання автопарку світу, особливо в розвинених країнах. Україна також вступила в стадію “вибухового зростання” автомобільного парку. Зростає кількість автотранспортних засобів на одиницю площі території, різноманітність моделей автомобілів і їх енергоустановок. Водночас, як правило, темпи дорожнього будівництва відстають від темпів автомобілізації. Специфіка пересувних джерел забруднення (автомобілів) проявляється в низькому розташуванні та безпосередній близькості до житлових районів. Все це призводить до того, що автотранспорт створює в містах великі і стійкі зони, в межах яких у кілька разів перевищують санітарно-гігієнічні нормативи забруднення повітря, – вважають харків’яни.Фахівцями визнано, що в містах основною причиною негативного впливу на навколишнє середовище є сукупна робота безлічі двигунів внутрішнього згорання автотранспортних засобів, які споживають експлуатаційні матеріали (паливо, масла) і виділяють при цьому шкідливі речовини, які забруднюють атмосферу. За даними досліджень останніх років, підвищення концентрації цих речовин є прямою причиною зростання деяких видів захворювань серед населення. При оцінці роботи транспортної системи традиційно враховуються наступні критерії: безпека дорожнього руху, ефективність транспортного обслуговування і екологічна безпека. Важливість кожного з них незаперечна, але, враховуючи частку зацікавленого населення, необхідно визнати, що значущість екологічного критерію висувається на перше місце. Дійсно, якщо перші два критерії стосуються в першу чергу учасників автомобільних перевезень, пішоходів та їх близьких, то третій, екологічний критерій, зачіпає інтереси всього населення – від новонароджених до людей похилого віку, і навіть наступних поколінь, оскільки викиди автомобільного транспорту, змінюють склад повітря, грунту і води.Критерієм оцінки негативного впливу автомобільного транспорту може виступати екологічний збиток навколишньому середовищу і людям. Для вирішення екологічних і соціальних проблем, пов’язаних з автовикидами, необхідно вдосконалення методів проектування природоохоронних заходів автопідприємств і оцінки їх соціально–економічної ефективності, – зазначають представники Харківського університету.Інша робота дослідників з першої столиці стосувалася захисту атмосферного повітря від впливу автомобільно-дорожнього комплексу.Автотранспортні потоки та мережі автошляхів є невід‘ємною складовою економіки держави. В умовах розвитку країни автотранспортні потоки відіграють вагому роль в перевезенні людей, вантажів та товарів. Зараз кількість транспортних одиниць порівнюється з чисельністю населення, та темпи росту їх перевищують темпи росту населення. Тому так гостро постає проблема захисту атмосферного повітря.Середня кількість викидів забруднюючих речовин від роботи автомобільного транспорту за рік складає 5,5 мільйона тонн, що в перерахунку на загальні об‘єми викидів забруднюючих речовин в Україні складає приблизно 40 відсотків, а в великих містах забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами досягає 75–80 відсотків від загального рівня забруднення. Викиди автотранспорту забруднюють атмосферне повітря великими масами пилу, сажі, відпрацьованих газів, мастил, важких металів та ін. Крім цього, значний вплив на екосистеми спричиняють такі фізичні фактори, як шум, вібрація, електромагнітні поля та ін.Важливим фактором при цьому є стан автошляхів, якість та довжина транспортних комунікацій. Сучасний стан автомобільних доріг України поки не відповідає європейському рівню, тому що не забезпечуються необхідні швидкісні режими, які безпечні для навколишнього середовища. Автошляхи є одним із джерел утворення пилу в приземному шарі повітря. При русі автомобіля відбувається стирання дорожнього покриття та автомобільних шин, продукти зносу яких змішуються з твердими частками відпрацьованих газів. До цієї суміші потрапляє бруд, занесений на проїзну частину з прилеглого до дороги шару ґрунту. У результаті утворюється пил, який переноситься на великі відстані за сухої погоди.Хімічний склад та кількість пилу залежить від матеріалів дорожнього покриття. Найбільша кількість пилу утворюється на гравійних та ґрунтових дорогах, такий пил на 90 відсотків складається з кварцових часток, залишок складають окиси алюмінію, заліза, кальцію та ін., – стверджують дослідники. На дорогах з асфальтобетонним покриттям до складу пилу додатково входять продукти зносу в’яжучих бітумовмісних матеріалів, часток фарби або пластмас від ліній розмітки дороги на смуги.Пил створює загрозу виникнення дорожньо-транспортних пригод в момент початку дощу. Екологічні наслідки запиленості відображаються на людях, які вдихають велику кількість пилу разом з повітрям, знаходячись поруч з дорогою чи будучи водієм або пасажиром транспорту. Пил осідає також на рослинах придорожнього простору, потрапляє до прилеглих водних об’єктів та ґрунтових вод разом із дощовими змивами. Все це призводить до пригнічування придорожнього середовища та здоров’я людей.Вище сказане підтверджує необхідність політики екологічної безпеки автомобільно-дорожнього комплексу, яка буде спрямована на підвищення екологічних характеристик транспорту та його інфраструктури.До заходів з підвищення екологічної безпеки автомобільно-дорожнього комплексу, які можуть бути реалізовані в Україні вже зараз, слід віднести: вдосконалення технічних характеристик автотранспорту та підтримку технічного стану експлуатаційних автомобілів на рівні заданих екологічних нормативів. Використання альтернативних видів палива з менш агресивним впливом на довкілля. Треба зазначити, що найбільш перспективним альтернативним паливом для України (за наявних сировинних ресурсів) є біоетанол. Озеленення та підтримка благоустрою придорожніх територій. Покращення стану автошляхів України за допомогою реалізації Концепції Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування на 2013–2018 роки, яка схвалена Кабінетом Міністрів України. Логістика автотранспортних потоків. Практичні дослідження підтверджують, що негативний вплив транспорту може бути зменшений навіть при самих високих рівнях автомобілізації за рахунок покращення координованості транспортних потоків, – основний висновок наукової роботи.Біодизильне пальне – крок до зменшення шкідливих викидівСпеціалісти Національної Металургійної академії України дослідили можливість використання біодизельного палива в Україні.За даними Міністерства аграрної політики, в даний час в Україні існує 42 біодизельних установки і заводи, які при повному завантаженні можуть виробляти 500 тисяч тонн біодизельного палива на рік. У фермерських господарствах України виробляється від 50 до 70 тисяч тонн біодизеля на рік.Однією з поширених альтернатив мінеральному дизельному паливу у всьому світі сьогодні рахують біодизель – паливо, синтезоване з рослинних олій. Вживання процесу етерифікації рослинної олії або тваринного жиру метиловим спиртом дало можливість отримати метилові ефіри жирних кислот. Ці ефіри виявилися схожими за своїми фізико-хімічними показниками на мінеральне дизельне паливо і є придатними для вживання як пальне в двигунах внутрішнього згорання як в чистому вигляді, так і в сумішах з нафтопродуктами.Вживання біодизельного палива дозволяє забезпечити зниження викидів шкідливих речовин з відпрацьованими газами. Сильною стороною біодизеля так само є те, що він при згоранні викидає в атмосферу значно менше шкідливих газів. Біологічна нешкідливість в порівнянні з мінеральним маслом, 1 літр якого здатний забруднити 1 млн. літрів питної води і призвести до загибелі водної флори і фауни, біодизель, як показують досліди, при попаданні у воду не заподіює шкоди ні рослинам, ні тваринам. Крім того, він піддається практично повному біологічному розпаду: у ґрунті або у воді мікроорганізми за місяць переробляють 99 відсотків біодизеля, що дозволяє говорити про мінімізацію забруднення річок і озер при перекладі водного транспорту на альтернативне паливо. Менше викидів СО2.В процесі виробництва біодизельного палива виходить гліцерин. Очищений гліцерин використовують для виробництва технічних миючих засобів (наприклад, мила). Після глибокого очищення отримують фармакологічний гліцерин. Виробничий очищений гліцерин використовують для виробництва технічних миючих засобів. Після глибокого очищення отримують фармакопейний гліцерин, тонна якого на ринку коштує порядку 8 тисяч гривень. Додаючи фосфорну кислоту до технічного гліцерину, можна отримати фосфорні добрива, які використовують для потреб сільського господарства.Запоріжжя потерпає від шкідливих промислових викидівСпеціалісти Запорізької державної інженерної академії дали свою оцінку забрудненню повітряного басейну обласного центру шкідливими речовинами від стаціонарних джерел.Одним із самих забруднених міст України є Запоріжжя, яке за рівнем промислового потенціалу замикає п’ятірку найкрупніших індустріальних центрів України. Рівень забруднення атмосферного повітря оцінюється як “неприпустимий”, а за ступенем небезпеки – “помірно небезпечним”. При цьому науковці зазначають, що право людини на безпечне навколишнє середовище закріплено Конституцією України, законом “Про охорону атмосферного повітря” та іншими нормативними документами у сфері природоохоронного законодавства. Але динаміка основних показників техногенного навантаження на навколишнє природне середовище свідчить про погіршення стану довкілля у нашому місті.У 2011 році у Запорізькій області про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел звітувало 281 підприємство, що на 5 підприємств більше, ніж у 2010 році. Аналіз динаміки загальних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря показав збільшення викидів від стаціонарних джерел забруднення – 229,3 тисячі тонн, що більше на 11,8 тисячі тонн, ніж у 2010 році. В цілому, за викидами від стаціонарних джерел забруднення в атмосферу Запоріжжя значно (50,4 – 63,7 відсотка) випереджає інші міста регіону. Згідно із проведеним аналізом відмічається збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел порівняно з попереднім роком. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря у Запоріжжі, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) показана в таблиці 1.Таблиця 1 – “Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря у м. Запоріжжі” Роки Викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, тис. т Всього в тому числі Завислі речовини Оксид сульфуру (VI) Оксид нітрогену (IV) Оксид карбону (IІ)2006 149,465 14,848 10,162 8,218 104,2942007 147,521 13,218 9,701 8,321 104,2572008 130,369 10,643 8,807 7,623 92,3292009 94,331 7,941 6,940 6,071 68,3902010 109,575 9,361 7,229 8,322 80,5792011 117,011 9,882 7,200 9,043 87,128 У 2011 році збільшились обсяги викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення і склали 189,9 кг, тоді як у 2010 році – 180,5 кг, у тому числі від стаціонарних джерел викидів – 127,6 кг проти 120,4 кг за 2010 рік.Збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря обумовлене, головним чином, збільшенням обсягів виробництв підприємствами в порівнянні з 2010 роком. Основними забруднювачами атмосферного повітря в регіоні залишаються підприємства енергетики, чорної та кольорової металургії, виробництво коксу, продуктів нафтопереробки, хімії, машинобудування. За вкладом в загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферу Запорізької області за видами економічної діяльності металургійна промисловість займає 2-е місце – 47,1 відсотка. Основним забруднювачем атмосферного повітря в місті є ВАТ “Запоріжсталь” – 66,34 відсотка. Його частка у сумарних обсягах викидів постійно зростає.З урахуванням того, що житлова зона міста Запоріжжя знаходиться безпосередньо під факелом викидів промислової зони, жителі піддаються постійному впливу забруднювачів атмосфери з перевищення ГДК від 3 до 70 відсотків. Протягом року фіксується перевищення ГДК практично за всіма основними забруднювачами атмосфери. Найбільшому впливу піддаються Орджонікідзевський, Ленінський, частина Заводського і Жовтневий райони, 6 селище, вулиця 12 Квітня. Ця тенденція не змінюється протягом багатьох років.Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря показує, що неканцерогенний ризик для здоров’я населення міста від впливу оксиду нітрогену (IV), завислих речовин, хлориду гідрогену та оксиду карбону (IV) більше граничної величини коефіцієнту небезпеки. Найбільший внесок в ризик впливу на серцево-судинну систему, кров, ЦНС має оксид карбону (ІІ). В ризик впливу на органи дихання суттєво впливають оксид нітрогену (IV), завислі речовини, хлорид гідрогену. Завислі речовини з розмірами менше 10 мкм наносять значні збитки у вигляді скорочення тривалості життя за рахунок додаткових випадків смерті.Запоріжжя є шостим за населенням містом України. Але його населення швидко зменшується за рахунок міграційних процесів та природного скорочення. У 2010 році кількість смертей становила 14,2 на 1000 осіб наявного населення міста Запоріжжя. Серед обласних центрів України тільки в Севастополі коефіцієнт смертності населення незначно більше (14,7).Аналітики Business Insider за результатами останнього звіту ООН про стан 600 міст світу з населенням понад 750 тисяч жителів склали рейтинг найбільш швидко вимираючих міст, в якому лідирує Дніпропетровськ. До десятки увійшли й інші українські міста: Донецьк, Запоріжжя (четверте місце) і Харків.З метою зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та забезпечення екологічної безпеки в місті Запоріжжі необхідно розробити довгострокову обласну та міську комплексну програму охорони довкілля, якнайшвидше модернізувати промисловий комплекс міста, – вважають науковці ЗДІА.Запорізькі дерева беззахисні перед промисловим комплексомІнша робота Запорізької державної інженерної академії стосувалася дослідження впливу техногенного навантаження промислових викидів у атмосферу на пагони різних видів дерев.Для клімату в місті Запоріжжі характерні несприятливі умови розсіювання шкідливих викидів (температурні інверсії та штилі), що призводять до накопичування викидів підприємств у житлових районах. Основний промвузол розташований з навітряної сторони щодо житлових районів міста, що сприяє їхній загазованості. Перехід підприємств на неекологічне пальне (вугілля, мазут) є джерелом додаткового забруднення атмосферного повітря.Мета роботи– дослідження впливу відстані від промислового комплексу Заводського району, а саме від зупинки транспорту “Мартени” до умовно встановлених точок відбору пагонів дерев в районах міста та перевищення ГДК забруднення атмосферного повітря на розвиток біомаси, а саме, на довжину пагонів дерев.В основу дослідження покладена концепція дискретного опису онтогенезу ценопопуляції. Одним із перспективних підходів у вивченні компонентів екосистем є оцінка стану їх популяцій та стабільності розвитку, яка забезпечується регуляторним апаратом, що захищає нормальне формоутворення від можливих порушень як з боку відхилень у внутрішніх чинниках, так і з боку змін у факторах зовнішнього середовища. Як досліджувана морфометрична ознака основним порівнювальним елементом було обрано довжину річного пагону. Під річним пагоном розуміється пагін, що розвивається із бруньки відновлення протягом одного вегетаційного періоду. Дослідження морфологічної мінливості здійснювалося на трьох деревах средньовікового онтогенетичного стану в кожній точці дослідження. Виділення вікових станів проводилося на підставі онтогенезу. З кожного дерева було взято по три пагони на висоті 2 м. Дослідження проводилися в десяти точках заміра листових пластинок п’яти видів дерев на трьох деревах кожного виду в трьох повторах.Об’єктами дослідження були пагони дерев: в’яза шорсткого, катальпи красивої, акації білої, клену ясенелистого та ясеня манного. Вплив техногенних навантажень на рослинний компонент міського ландшафту вивчався в умовах зелених насаджень заводів та парків м. Запоріжжя, а саме у Заводському районі: завод “Запоріжсклофлюс” (відстань від зупинки транспорту “Мартени” 2,5 км) та парк ім. М. Горького в житловій забудові Павло-Кічкас (1,2 км, перевищення ГДК викидів у повітря 25,7 відсотка), у Орджонікідзевському – парк “Пам’яті жертв Голодомору” (3,9 км, 22 відсотка), у Жовтневому – парк “Перемоги” (4,3 км, 20 відсотків), у Ленінському – парк Металургів (4,7 км, 18 відсотків), у Шевченківському – парк в районі районної адміністрації (6,1 км, 14,5 відсотка), у Хортицькому – парк Поколінь (10,2 км, 1 відсоток) та у Запорізькому районі – історико-культурний комплекс “Запорізький Дуб”(11,1 км, 18,5 відсотка). Контролем служили пагони дерев, що росли в умовах парку ім. Ю.Гагаріна у Комунарському районі (відстань від зупинки транспорту “Мартени” 10,3 км, перевищення ГДК викидів у повітря 4,6 відсотка).Структура викидів основних забруднюючих речовин в атмосферне повітря Запорізької області у 2011 році склала: пилу 18,7 тисячі тонн у порівнянні з 2010 роком – 15,5 тисячі тонн, відповідно, діоксиду сірки було викинуто у атмосферу в 2011 році 76,5 тисячі тонн у порівнянні з 2010 роком – 62,9 тисячі тонн. Таке збільшення викидів у атмосферу пилу та діоксиду сірки призвело до зменшення довжини пагонів акації в середньому з 14,6 см до 13,5 см, тобто на 7,5 відсотка. Збільшення відстані від зупинки транспорту “Мартени” від 1,2 до 2,5 км призвело до збільшення довжини річних пагонів в’яза у 2,9 рази, катальпи у 4,9 рази, клену у 2,6 рази та ясеню у 2,4 рази. При зростанні відстані до 3,9 км довжина річних пагонів в’язу збільшилася у 14,6 рази, катальпи у 8,9 рази, акації у 2 рази, клену у 8,9 рази та ясеню у 3,4 рази. Збільшення відстані від зупинки транспорту “Мартени” до 10,3 км привело до збільшення довжини річних пагонів в’яза у 17 раз, катальпи у 13,7 рази, клену у 20 раз та ясеню у 5,6 рази.Якщо проаналізувати залежність довжини річних пагонів дерев від перевищення ГДК в точках відбору проб, то можна дійти висновку про те, що довжина пагонів рослин збільшується зі зменшенням концентрації шкідливих речовин у атмосфері.Узагальнюючи виконані дослідження, можна зробити наступний висновок, що найменшу стійкість до промислових викидів має катальпа, задовільну акація та клен, кращу – в’яз та найкращу – ясень. Вчені рекомендують застосовувати для створення “зелених фільтрів” ясень манний, в’яз шорсткий, клен ясенелистий та акацію білу.
