Безумовно, багатьох запоріжців, що страждають на захворювання печінки, підшлункової залози, загалом шлунково-кишкового тракту, цікавить – чи є сенс іхати за 1000 км від домівки, витрачати при цьому чималі кошти, щоб поправити в Прикарпатті своє здоров’я. Не буду говорити про себе, оскільки був у Моршині вперше, а от ті, хто лікується там уже кілька років поспіль, запевняли, що сенс є. І я не бачу причин їм не довіряти.
Що ж порадити людям, які хворіють цими недугами, проте з різних причин не можуть виїхати в профільні лікувальні санаторії Прикарпаття, я запитав у лікаря-терапевта з міста Моршина Андрія Дуди.
– По-перше, у цих людей повинно бути помірне харчування, тобто треба не переїдати, але харчуватись обов’язково від 3 до 5 разів на день. Не їсти жарене, копчене, надто жирне, обмежити себе в каві, шоколаді. Звичайно, ви можете додавати в їжу одну ложечку масла або олії, оскільки організм необхідно тренувати, але тут головне – не перегнути палку. Пам’ятайте, підшлункова залоза любить голод і холод. Тому ставити на неї тепло не можна ні в якому разі.
Вживати таблетки на кшталт “Мезима” або “Креона” (сильніший від “Мезима”) раджу лише під час запланованого переїдання. Наприклад, коли йдете на День народження і таке інше. Якщо ж приймати їх постійно, то підшлункова залоза перестає виробляти ферменти для розщеплення їжі, сподіваючись вже на таблетки.
– Як, все ж таки, потрапити в Моршин тим, кому путівка не по кишені, але лікування конче необхідне?
– У нашому місті можна замовити курсівку з обстеженням у лікаря, проходженням призначених ним процедур, купити картку для вживання лікувальної джерельної води та проживати в приватному секторі, і це буде значно дешевше. Проте такий варіант більш доречний для людей віком до 40–50 років, у яких ще відносно стійке здоров’я. А от громадяни похилого віку або ті, хто переніс інфаркт, потребують вже постійного нагляду лікаря, а це можливо лише в медичних закладах санаторного типу.
Юрій ХАРЧЕНКО, фото автора
