Великдень – це не тільки різнокольорові писанки й смачна паска. Це особливе свято, яке об’єднує багатьох людей вірою в перемогу добра. На Великдень весь християнський світ відзначає воскресіння Ісуса Христа з мертвих — подію, яка стала символом перемоги життя над смертю.
Як добре в цей день бути вдома, поруч зі своїми найріднішими й коханими людьми за щедро накритим столом. Та, на жаль, не всім це вдається, бо сьогодні на нашій рідній землі боротьба триває. Тисячі бійців, що стоять на передовій та захищають кожного з нас, зустрінуть свято в колі своїх побратимів. Так, за часи служби вони стали справжньою родиною. Але ніщо так не гріє душу, як увага, теплі побажання та, звичайно, різноманітні смаколики з рідної української землі.
Напередодні свята воскресіння Христа тисячі запоріжців взяли участь у міській акції «Солдатський кошик». Вже п’ятий рік поспіль кожен район міста збирає для бійців святкові посилки, у яких є все необхідне для святкового столу та для проходження служби. Та головне не те, що в кошику, а увага та повага, на яку заслуговує кожен боєць української армії. Вітання захисникам готували й найменші городяни – школярі та вихованці запорізьких дитячих садочків. Батьки допомагали малечі підготовити смаколики, вчителі та вихователі – зробити святкові листівки та поробки.
– Служити на кордонах нашої Батьківщини, захищати країну – надзвичайно важка праця, – зазначив заступник міського голови Валерій Еделєв. – Турбота про бійців, яку надають запоріжці – значима та потрібна. У попередні роки ми надсилали зазвичай продукти харчування, миючі засоби, предмети одягу. Сьогодні акценти змінились, адже наша армія стала більш оснащеною, підготовленою. Тепер ми можемо приділити більше уваги приємним домашнім дарункам, які нагадають бійцям про те, що їх чекають вдома, що діти пишаються та люблять їх.
Не стояти осторонь
Хоча Заводський район Запоріжжя невеликий, проте, як відзначають волонтери – за віддачею не поступається іншим, а навпаки – йде поперед усіх. Вже п’ять років на базі Запорізького навчально-виховного комплексу
№ 67 стартує акція «Солдатський кошик». Цьогорічні подарунки до свята від Заводського району потраплять на фронт найпершими.
– Наші діти активно беруть участь у всіх акціях з 2014 року, присвячених допомозі бійцям в АТО, «Солдатський кошик» – не виключення. – зазначила вчитель історії запорізького навчально-виховного комплексу № 67 Юлія Соболенко. – Як вчитель, я завжди пояснюю, що для бійців важлива турбота, яку вони відчувають від українського народу. Вони підтримують єдність України, а ми, в свою чергу, підтримуємо їх.
Одинадцятикласниця Карина не перший рік бере участь в акції. Цього року дівчинка передала бійцям варення, яке зварила разом зі своєю бабусею. Карина впевнена – смаколики стануть гарною розрадою в нелегкій службі.
– Я захоплююсь волонтерською роботою, тому намагаюся долучатись до таких акцій, – зазначила дівчинка. – Я вважаю, допомогти може кожен, адже нашим військовим не стільки необхідна матеріальна допомога, скільки знати та відчувати нашу підтримку.
Семикласниця Софія знає про війну зі слів власного батька, який проходив службу в ЗСУ в 2014-2015 роках. Звичайно, про бойові будні донці він не розповідав, та дівчинка знає, які важливі для військовослужбовців вісточки з Батьківщини.
– Батько розповідав мені, що дитячі малюнки та поробки – це обереги військових, які захищають їх та надають впевненості, сил, наснаги, – розповіла дівчинка.
До навчального закладу звозили кошики з різних куточків району, а самі вихованці передали бійцям по кошику від кожного класу. Всі ці дарунки вже наступного дня відправили у військову частину 3029 (напрямок від Волновахи до Маріуполя). Як зазначила волонтер Олена Волкова, щороку пакунки все більшають, тож бійці отримують все більше турботи та тепла.
– Кожного дня хлопці захищають нас з вами, і їх свята мало чим відрізняються від буднів, – зазначила волонтер. – Завдяки «Солдатському кошику» на кожну Пасху у хлопців є до столу те, що є в кожній родині. Ця часточка тепла дозволяє їм розуміти важливість їх перебування та робить їхнє свято яскравішим та теплішим.
Також волонтер поділилася невеличкою таємницею: хоча подібні кошики збирають всі області України, але найбільше бійці чекають подарунків від запоріжців, бо це – найтепліші вісточки та побажання.
З найщирішими побажаннями від дошкільнят
На базі Комунарської районної адміністрації також розташувався центральний пункт «Солдатського кошику». Як зазначила волонтер Олена Ярошенко, на акцію відгукнулися майже всі садочки та школи району.
– Діти зізналися, що в коробках – цукерки, чай, печиво, солодка консервація. Наші хлопці – ті ж діти, люблять смачненьке, тому будуть дуже задоволені. Також ми просили оформлювати коробки, адже коли ми викладаємо фотозвіти, дитина зможе спробувати знайти свій пакунок. Цього року коробки – справжні шедеври, прикрашені вербою, картою України, дитячими малюнками.
Також малеча готувала колективні подарунки. Так, директор дошкільного навчального закладу «Центр розвитку дитини «Веселка» Наталя Кузьменко разом з колегами принесли не лише «кошик», а й цікаву роботу від дошкільнят.
– Ми не перший рік беремо участь в акції – для нашого закладу це важлива подія. Діти нас сьогодні проводжали, адже знали, що ми несемо для солдат їхні поробки та подарунки. Ми сприяємо патріотичному вихованню: діти знають, що проходять бойові дії, що солдати здобувають мир, щоб гріло сонечко й всі були щасливі. Звичайно, все подається доступно, щоб не було страшно від слова «війна», але щоб вони розуміли, що в той час, коли вони навчаються, коли в них тепло й затишно, там – холодно й страшно.
Щоб підтримати бійців, дошкільнята передають позитивні малюнки з гарними побажаннями. Так, цього року шестирічні діти групи № 9 підготували колективну аплікацію: зобразили дерево, крона якого нагадує нашу країну. На зворотній стороні вони з вихователем написали слова з побажаннями: бути сильними, сміливими, мужніми, відважними, стійкими та уважними, здоровими, щасливими, а також побажали миру в душі та на землі, чистого неба, доброго сонця, гарної погоди, чуйних людей, позитиву, всіх земних благ, скорішого повернення додому та, звичайно, перемоги.
