Провідні позиції в соціологічних рейтингах запорізького міського голови і його політичного проєкту «Партія Володимира Буряка «Єднання» пов’язані з високим рівнем довіри містян мерові, а також їхнім бажанням уникнути хаосу і політичних інтриг в міській та обласній радах, – політолог Павло Скурський
Починаючи з 2015 року місцеві вибори в Україні повністю проходять за пропорційною (партійною) системою. Так само пройдуть і нинішні вибори, які відбудуться 25 жовтня 2020 року. На виборчих дільницях нам знову доведеться голосувати за партійні списки. Водночас соціологи фіксують катастрофічне падіння довіри українців до політичних партій, представлених у Верховній Раді. Як вибратися з цього глухого кута?
Легко зрозуміти, чому депутати Верховної Ради проголосували за те, щоб вибори до місцевих рад відбувалися саме так. Босам всеукраїнських партій, представлених в парламенті, вигідно мати своїх підлеглих в міських і обласних радах. Місцеві ради при цьому стають ніби «продовженням» Верховної Ради з усіма її чварами і скандалами. Крім того, ні для кого не секрет, що продаж місць у списках великих партій на різних виборах істотно поповнює кишені «партійних бонз».
Чи треба пояснювати, що для самих міст і областей перенесення «київської» політичної гризні на місцевий рівень не несе нічого хорошого. Про це свідчать численні опитування. Так, вересневе опитування Центру Разумкова показало, що Верховній Раді довіряють лише 18% українців. Ще менше довіряють політичним партіям, представленим у Раді – 15%.
Однак при цьому місцева влада багатьох міст і регіонів примудряється зберігати довіру своїх виборців. Так, рейтинг мера Запоріжжя Володимира Буряка за опитуваннями однієї з найавторитетніших соціологічних структур України, компанії «Социс», становить майже 74%. А його партія (Партія Володимира Буряка «Єднання»), за даними того ж опитування, набрала б 42% до міської ради і 35% до обласної ради.
Об’єктивно дивлячись на те, що відбувається в цілому з українською економікою, важко повірити, що деяким містам вдається не тільки виживати, але й розвиватися. На щастя, наше Запоріжжя – один з таких прикладів. Всі останні роки занепаду української економіки міської влади вдається не просто підтримувати в робочому стані інфраструктуру, а й розвивати місто відповідно до комплексного і цілісного плану: упорядковувати парки і сквери, ремонтувати і будувати дороги, закуповувати сучасне медичне обладнання в лікарні і пункти первинної допомоги, відкрити новий і сучасний термінал аеропорту.
Коефіцієнт корисної дії місцевої влади очевидно вище, ніж у центральної. Але як утримати ці досягнення і продовжити розвивати місто? Як не дозволити політичним розборкам опуститися на місцевий рівень, як уникнути перетворення міської та обласної ради на ще одну площадку для задоволення амбіцій київських політиків?
Навряд чи місто буде розвиватися, якщо до стін міськради прийдуть партії з Верховної Ради зі своїми постійними чварами навколо тем мови, маніакальним бажанням вводити карантин і блокувати життя міст, зі своїми постійними «зашкварами» і неробством. І якщо на загальнодержавному рівні ці 5 партій не змогли знайти у всій країні (!) компетентних і відповідальних людей для своїх списків народних депутатів, то які ж кадри вони нам запропонують до місцевих рад?!
Мери великих українських міст знайшли вихід у створенні власних партій. У Запоріжжі це «Партія Володимира Буряка «Єднання». Цю партію не можна повною мірою назвати політичною. Мер прямо заявляє: брати участь у політичних іграх не має наміру, партію створив для того, щоб об’єднати запорожців, об’єднати однодумців, завдяки яким вдається розвивати місто, для виконання конкретного плану з перетворення Запоріжжя на великий і сучасний європейський регіональний центр. Для того, щоб завершити розпочате.
Одного разу, 5 років тому, після виборів 2015 року, меру Запоріжжя вже довелося завойовувати підтримку міської ради, що складається з різношерстих політичних партій. Йому це, багато в чому, вдалося. Завдяки тому, що у Володимира Буряка було цілісне бачення того, яким сучасним європейським містом може стати Запоріжжя, йому вдалося зібрати навколо себе команду однодумців. І все ж міська рада сьогодні складається з фракцій і груп з різними інтересами.
Тим, що в принципі дозволило містам розвиватися навіть тоді, коли в Центрі державного бюджету «розпиляний» і розкрадений, стала реформа децентралізації. Завдяки їй містяни самі можуть вирішувати місцеві питання, вирішувати, на що їм витрачати гроші. Але досі є заковика: депутати місцевих рад залежать від всеукраїнських партій у вирішенні всіх питань і чекають «відмашки» своїх лідерів з Києва, які зацікавлені у впливі на місто. А ті керуються своїми інтересами і «політичною доцільністю». Яка може і зовсім не збігатися з інтересами запоріжців. Якщо продовжувати дозволяти «партійним бонзам» ділити міський бюджет – ризикуємо знову отримати в місті ту ж ситуацію, що і в країні в цілому. Адже як заведено «вирішувати» питання в Раді – ми з вами чудово знаємо.
Тому містяни цілком справедливо побоюються, що в тому випадку, якщо в міськраді будуть представлені загальнонаціональні партії – 5 партій, присутніх у Верховній Раді – то їхні київські лідери почнуть вказувати своїм місцевим представникам, на що і як відправляти гроші запорожців з бюджету міста. Почнуть, як у Києві, «вирішувати питання», вказувати місцевій владі, що і як робити. Фактично, намагатимуться через своїх представників керувати нашим містом з Києва і розпоряджатися нашим бюджетом на свій розсуд.
Для місцевих же партій завжди будуть в пріоритеті проблеми і питання міста, області. З тієї простої причини, що депутатам від місцевих партій доведеться відповідати за свої дії безпосередньо перед містянами, а не перед «київським дядьком».
«Партія Володимира Буряка «Єднання» претендує на те, щоб об’єднати всіх запорожців, незалежно від їхніх політичних поглядів та уподобань. Об’єднати на тій простій підставі, що всі ми хочемо жити в затишному, безпечному, сучасному місті. Вона не збирається брати участь у «київській» політиці і політичних чварах.
Також місто має бути сильно представленим і в обласній раді. Адже досі, незважаючи на те, що Запоріжжя – обласний центр, наше місто було «на узбіччі» рішень обласної ради, програми в нашому місті практично не фінансуються з обласного бюджету.
Що Запоріжжя може отримати, якщо буде мати представництво в органах обласної влади? Це депутатські бюджети, які підуть на розвиток Запоріжжя і допомогу запоріжцям, розробка обласних програм, внесення змін в існуючі програми реконструкції доріг, медицини, водопостачання на користь міста і його інфраструктури.
Щоб ще раз проілюструвати, що відбувається, коли міська рада складається з однодумців мера, звернемо увагу, наприклад, на Харків. У 2015 році партія харківського мера Геннадія Кернеса взяла більшість в міській раді – за неї проголосували 54% містян. Сьогодні Харків є одним з найбільш зручних для життя міст України, що швидко розвиваються. Про те, наскільки важливою є робота «в унісон» мера і міськради, говорить практично одностайна підтримка міської влади містянами.
Соціологи свідчать, що приклад Харкова припав до душі жителям інших українських міст: майже у всіх великих містах України лідерами симпатій на виборах до місцевих рад є «місцеві» партії. І вибір більшості Запорожців на користь «Партії Володимира Буряка «Єднання» підтверджує цю тенденцію.
Очевидно, що сам здоровий глузд допомагає нам робити цей вибір. З одного боку, ми бачимо чвари і безпорадність народних депутатів партій, представлених у Верховній Раді. Бачимо знову порожні гасла цих партій «за все хороше проти всього поганого», «ми напишемо вам що завгодно, лише б ви проголосували за нас» тощо. З іншого боку, ми бачимо прогрес в нашому місті, сподіваємося і хочемо більшого, хочемо подальшого розвитку. Бачимо і довіряємо реальним справам, а не словам.
Ми показали на виборах президента і на виборах Верховної Ради у 2019 році, що це дійсно так, що ми можемо вказати на двері будь президенту і будь-якому народному депутату, які відчували себе «небожителями» і «вічними правителями». Але, схоже, що і «нова» влада захворіла на ту ж хворобу, що й стара – вирішила, що має на все право і є «вічною». Знову нам намагаються вселити, що ми повинні продовжити кредит довіри партіям, «старим» і «новим», які у Верховній Раді багато в чому обдурили наші очікування. І тим самим перенести у свій дім, у своє місто, цей безлад.
Хай там що, 25 жовтня від нас дійсно багато що залежить. І те, яким наше місто буде наступні 5 років, і то, в якому місті будуть жити наші діти, буде залежати від нашого голосування. Як би нас не намагалися переконати, що наш голос нічого не значить.
Інформація про дослідження
- Терміни проведення дослідження: 5-9 вересня 2020 року.
- Метод збору первинної соціологічної інформації – стандартизоване інтерв’ю «face-to-face» за місцем постійного проживання респондентів.
- Всього було опитано 600 респондентів.
- До опитування не запрошувалися респонденти, які сказали, що «точно не візьмуть участь у місцевих виборах восени 2020 року».
- Дослідження було проведено у всіх 7 адміністративно-територіальних районах міста. Результати репрезентують доросле населення м. Запоріжжя за такими показниками, як вік (старше 18 років), стать, а також поділ міста на райони. Середня тривалість одного інтерв’ю: 12 хвилин. Похибка вибірки (довірчий інтервал): +/- 4,2%.
Читайте також: На сайті мера Запоріжжя опублікували детальний план розвитку міста на наступні 5 років
