Здавалося б, все – після 15 років господарювання на дачній ділянці в Канівському продав її, і можна відпочити, так ні, отримав ще одну в спадщину, до якої їхати ще далі – аж за Біленьке!
Хто не орієнтується в просторі, – це останнє село перед кордоном між Запорізькою та Дніпропетровською областю. І все б нічого, та після Біленького вже взагалі немає цивілізованої дороги. Ще років 10-12 тому там відсипали щебінь, і тепер скати автовласників ніяк «не нарадуються» на місцевий «бан» довжиною в 8 км. Укажчик назви села теж навіває сумні думки.
Аборігени кажуть, що він не лише наскрізь проїржавів, а і має отвори від куль – заїжджі мисливці якось потішились. Проте краєвид Каховського водосховища тут чудовий, повітря теж приємно-вологе, а АЕС «дихає в спину». До речі, овочі визрівають тут на два тижні раніше ніж, приміром, у тому ж Канівському. І що тішить – так це відсутність комарів.
По приїзді, звичайно, вразила на ділянці висока трава, яка сягала вже вище колін. Косою махати – не перемахати, а от запозичена для цього саморобна косарка з двигуном від пральної машинки (дивись фото) врятувала.
А далі все за звичним сценарієм: знову обрізка виноградної лози, видалення покручених листків персика та сухого гілля, як і у інших дерев та кущів. Шкідників, окрім «колоради» на картоплі, ще не видно, тому бажано всі дерева, кущі та виноград обробити фунгіцидами (для винограда та персика «Тілд»), ну і далі все за призначенням. Наступної неділі вже потрібно буде боротися з плодожеркою та «смокчущими». І не чекайте, доки вони самі з’являться – практика не раз мені показала, що це краще попередити, тоді будете з урожаєм.
Що ж до картоплі, то жуків зараз можна «поховати» разом з окучуванням кущів – у землі вони їм не зашкодять. А потім, звичайно, доведеться оприскати. І робити це краще не в спекотний день, а під вечір, коли сонечко стане сідати і температура понизиться хоча б до 23 градусів за Цельсієм. Гадаю, вам не потрібно зайвий раз нагадувати, що для врожаю бульби (окрім вологи) їй досить азотних та мінеральних добрив. При посадці в кожну ямку вам потрібно було б кинути жменьку попилу та перегною – результат побачите в очах сусідів.
До речі, у тих, хто не полінувався своїми руками виготувати тепличку, там уже висять ота-ке-нні огірки! (дивись фото). Ну, а для тих, хто посадив їх у відкритий грунт і скоро буде в’язати на шпалери, пам’ятайте – «мучниста роса» не за горами. Щоб якось продовжити їх існування, я, приміром, раз на 10 днів брав літр свіжого коров’яка, розводив у відрі води і віником проходився по листях. Сусіди лише дивувались і запитували, що це за сорт, що його нічого не бере? А я завжди садив лише «Родничок» і «Конкурент». Ну і «Фенікс», звичайно, для осінньої закуски.
Гарних вам трудових вихідних! І не забувайте – на дачі спина згорає скоріше, ніж на морі.
