Звичайно, за історію кінематографа і літератури написано стільки історій, що збіги між ними неминучі
Тому авторам доводиться виправдовуватися і пояснювати, що вони нічого не крали. Особливо часто це доводиться робити сценаристам, які створюють сюжет фільму або мультфільму.
«Король-лев» – плагіат?
Вже не один рік триває розгляд з приводу оригінальності відомого мультфільму «Король-лев». Про плагіат заявив японський аніматор Мачіко Сатонака, а предметом суперечки стала не тільки схожість історій, а й імена головних героїв (Сімба/Кімба).
«Король-лев» – один з найуспішніших мюзиклів в історії кіно, а саундтрек анімаційної картини довгий час залишався найпопулярнішим. До того ж його випускали як перший мультфільм, заснований на оригінальному сценарії. До цього студія Disney спиралася на казки різних країн. Оригінальність «Короля-лева» відзначали багато критиків, але незабаром з’явилося твердження, що мультфільм Роджера Аллерса і Роба Мінкоффа вторинний.
У 1966 році на світ з’явився мультфільм «Кімба, білий лев», він же «Імператор джунглів». Справа була в Японії. Між цими двома історіями збігів досить багато: набір героїв, схожі образи і амплуа – про це і заявив японський мультиплікатор Мачіко Сатонака. Він зібрав сотні підписів працівників японської анімації та направив в Disney відкритого листа. На що отримав відповідь, мовляв, на студії ніхто ніколи не чув про «Імператора джунглів» або «Кімбо». Це виявилося не дуже переконливим, тому що, по-перше, мультсеріал про Кімбу показували на NBC, по-друге, навіть Меттью Бродерік, який озвучив Сімбу, спочатку думав, що йому запропонували подарувати голос Кімбі.
Що стосується результату суперечки, то Disney і досі продовжує наполягати на оригінальності «Короля-лева».
«У пошуках Немо» у пошуках правди
Не обійшли стороною судові розгляди і знаменитий мультик «У пошуках Немо». Про «крадіжку» заявив Калве, автор дитячої книги «П’єро, риба-клоун» через нібито вкрадений сюжет мультфільму.
У 2000 році Калве вклав майже 45 тис. євро в друк 2 тис. копій своєї книги. До листопада 2002 року весь тираж розпродали. Але перш ніж видавати книжку, Калве написав сценарій і відправив його в кілька французьких кінокомпаній, від яких, за його версією, сюжет потрапив у Голівуд. До суду Калве пішов через майже півроку після релізу. Він звертав увагу на зовнішню схожість головних героїв, але допускав, ніби це може бути збігом, але у випадку з майже ідентичною зав’язкою, Калве не міг визнати, що у «Немо» оригінальний сценарій. У суді Калве факт викрадення його творчості довести не зміг.
«Не народися вродливою»: колись це вже було
Що стосовно «крадіжок» сценаріїв серед зарубіжних фільмів, то їх багато, вони були і будуть. А ось чи є поширеною така ситуація у країнах СНД? Звісно! Ми навіть не здогадуємося, що половина серіалів та знайомих фільмів – це зарубіжна «адаптація» для нашого глядача.
Так, серіал «Не народися вродливою» є копією колумбійського «Я – негарна Бетті». Він по праву вважається кращим комедійним серіалом на тему «неприваблива розумниця». Його головна героїня Бетті – життєрадісна, добра і розумна дівчина. Щоправда наші режисери трохи змінили сюжет і замість мелодрами з елементами комедії зробили мильну оперу.
Ще одна всіма багатосерійка «Моя прекрасна няня» не є оригінальним витвором. В оригінальній версії серіалу «Няня» ідентична історія. Героїня Френ Дрешер, чарівна й енергійна жінка з Нью-Йоркського району Куїнс випадково стає нянею трьох дітей з вищого світу. Цікаво, що серіал створений під керівництвом Френ Дрешер і її колишнього чоловіка Пітера Марка Джейкобсона. Під час роботи над сіткомом вони надихалися реаліями свого життя, також в «Няні» використані імена та завуальовані образи їхніх друзів і близьких родичів.
«Кавказька полонянка» двічі вкрадена
Ми не будемо говорити про весь фільм, а тільки про неймовірну схожість декількох героїв і момент з викраденням дівчини. Досі публіка не замовкає в коментарях до постів про фільми Гайдая, що режисер сплагіатив знамениту трійцю (Боягуза, Балбеса і Бувалого) і моменти сюжету «Полонянки» з фільму «Пісня шахрая», знятого в 1930 році американськими режисерами. Деякі назвали «гордість радянського кінематографа» черговим плагіатом. Інші стверджували, що якщо це і репліка, то вона все одно виявилася набагато вдаліше «оригіналу».
Читайте також: Запорізькі бібліотеки переповнені читачами
