З кожним роком в акваторії Азовського моря стає все менше риби
Особливо азовського бичка, якого раніше просто кишіло. Поступово ці води покидають і судак, лящ, тарань та й інші види. А які ж цьому причини?
Медузи «захопили» Азов
За словами фахівців, тенденція до зникнення звичної для Азова риби має кілька причин. По-перше, через глобальне потепління рівень солоності азовської води збільшується.
Біологи наводять цифри: якщо у 2006 році середній показник солоності моря складав майже 7 проміле, то у 2019 році спеціалісти зафіксували рекордний за останні 40 років показник – понад 14 проміле. До того ж відбувається суттєве зменшення прісних вод, які надходять до Азовського моря з річок – це теж пов’язано з глобальним потеплінням, яке спровокувало обміління основних прісноводних артерій-донорів.
Саме тому бичок та судак поступово зникають з Азова, а на зміну їм «приходить» живність з Чорного моря, яка звикла до більш солоної води. Це пояснює, звідки в Азовському морі останні кілька років спостерігається збільшення кількості тих же дельфінів – вони йдуть за своєю «поживною базою», яка активно мігрує. До речі, саме з цієї причини на азовському узбережжі фіксується й нашестя чорноморських медуз, які також мігрують через збільшення рівня солі.
Крім того, солона вода – ідеальне середовище для камбали, яка не лише активно мігрує до Азова, а і йде на нерест. Чудовою кормовою базою для цієї риби є той самий дефіцитний бичок.
Також за останні роки в Азовському морі стало більше піленгаса, обсяг якого раніше стрімко знижувався. Суттєве збільшення «поголів’я» цього виду відбулось після того, як науковцям вдалось «вибити» у держави гроші на будівництво каналу, який поєднує Молочний лиман з Азовським морем. Його відкрили у 2019 році. Будівництво каналу було єдиною можливістю для порятунку від повного висихання лиману і зниження рівня його солоності. В результаті величезна кількість риби зайшла на нерест до Молочного лиману, і науковці прогнозують, що вже цього року будуть відновлені квоти на його промисловий вилов.
Якщо з піленгасом ситуація стабілізується, то судак та тарань, за прогнозами експертів, у найближчі роки потраплять до своєрідної «червоної книги» і перебуватимуть там, поки не знизиться рівень солоності води, та риба не повернеться у своє природне середовище.
Хто і як «вбиває» море
Окрім природних факторів на чисельність та наявність риби впливають і людські. Наприклад, незаконний промисловий вилов морських жителів. Якщо раніше відповідні квоти погоджувались між Україною та РФ, то тепер такої співпраці немає, і проконтролювати, скільки саме риби відловили росіяни, майже неможливо. Також безконтрольний вилов риби в промислових масштабах відбувається і у водах тимчасово непідконтрольної території Донецької області.
Суттєво впливають на процес і браконьєри, і подолати цей чорний бізнес поки що не вдається. Нерідко підприємці вступають у злочинні змови з державними науковими установами та займаються виловом риби в промислових масштабах під прикриттям відбору матеріалу для науковців. До того ж браконьєри використовують вбивчі для моря «технології».
Ще однією важливою проблемою, яку десятиріччями не можуть вирішити українські чиновники – забруднення акваторії Азовського моря промисловими підприємствами. Екологи стверджують, що туди постійно потрапляють тисячі тонн неочищених стоків з території металургійних підприємств. Враховуючи той факт, що Азовське море фактично являється «закритим», і вода в ньому «циркулюється» дуже слабо, то всі нечистоти залишаються там.
А хтось будує греблю
Чергове людське втручання в підвищення солоності Азовського моря сталося буквально на днях. Як повідомив глава Національного природного парку «Приазовський» Дмитро Воловик, у заповідній зоні Запорізької області невідомі перекрили греблею річку, що впадає в Молочний лиман. Дамба цих «гідробудівників» з’явилася на річці Тащенак поблизу села Радіонівка, що на території Мелітопольського району.
Дамба довжиною 10 метрів і шириною понад 1 метр, зроблена з бетонних брил, буту і стовпів електроопор, повністю перекрила річку. Лише де-не-де вода протікає через щілини між брилами. На берегах Тащенак представники Нацпарку зафіксували ґрунтові насипи, які, вочевидь, утворили будівельники дамби, поглиблюючи і розширюючи русло річки перед нею.
Про незаконну гідроспоруду вже повідомлено поліції. Збиток, завданий природі, за словами Воловика, оцінюється приблизно в 95 тис. грн.
Читайте також: Скільки людей живе на Запоріжжі – статистика
