Близько 700 кг чадного газу та 40 кг діоксиду азоту виділяє автомобіль лише за один рік
Федерація роботодавців автомобільної галузі, Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування та EV-UA – Українська Асоціація Учасників Ринку Електромобілів провели захід-презентацію «Автомобіль: їздити не можна утилізувати».
На ньому йшлося про те, що негативний вплив автомобільного транспорту на довкілля посилюється не тільки з його «віком», а і внаслідок використання неякісного пального. Держекоінспекція, розпочавши цьогоріч лабораторний контроль за якістю продукції на АЗС, постійно виявляє невідповідність пального технічному регламенту. Така паливно-мастильна продукція сприяє збільшенню викидів у повітря, поглиблюючи кліматичні зміни.
Однак негативний вплив авто не обмежується лише часом його експлуатації. Потрапляючи на сміттєзвалища, вживані автомобілі спричиняють забруднення ґрунту свинцем, іржею, відпрацьованими мастилами.
В Україні лише 5% автовласників віддають свої автівки на утилізацію. Протягом 2020 року утилізовано лише 13 тис. авто. Решта забруднює довкілля на звалищах.
Загалом відсутність розгалуженої мережі центрів для здачі та знешкодження старих авто, необхідність доплачувати за знищення машини не стимулюють водіїв утилізувати вживані авто згідно з вимогами законодавства. Відповідно такий бізнес і не є високоприбутковим.
Щоб розв’язати цю проблему, не потрібно вигадувати нові рішення. Європейський Союз давно застосовує апробовані механізми для стимулювання утилізації відпрацьованих авто.
Серед них:
- доплати автовласникам при купівлі нового авто після належної утилізації старого;
- стягнення утилізаційного збору після закінчення експлуатації автівки;
- високі штрафи для тих, хто порушує норми утилізації авто;
- розширена відповідальність виробника автомобілів, який має попіклуватися про подальше знешкодження відпрацьованого товару.
В Україні важливим кроком до налагодження системи поводження з відходами відповідно до європейських вимог є ухвалення законопроєкту №2207-1д, який вже прийняли в першому читанні.
Серед іншого, передбачена розширена відповідальність виробника за вживані авто та шини.
У вихлопних газах понад 200 шкідливих речовин
Значний вплив на забруднення атмосферного повітря має автомобільний транспорт, кількість якого в Україні щороку зростає. Близько 60% забруднення атмосфери припадає на автотранспорт.
1 л спалюваного бензину приводить до утворення близько 16м? вихлопних газів. Гази, які виділяються внаслідок спалювання палива у двигунах внутрішнього згоряння, містять понад 200 найменувань шкідливих речовин, у тому числі канцерогени.
В своєму складі вихлопні гази автомобілів містять: чадний та вуглекислий газ оксиди азоту, вуглеводні, сажу, бензопірен та важкі метали.
До складу вихлопних газів входить монооксид вуглецю (чадний газ) – це токсична речовина, яка, потрапляючи в легені та у кров, «зв’язує» кров’яні тільця, що приводить до кисневого голодування тканин організму і до смерті. Але найбільшу небезпеку становлять оксиди азоту, які приблизно в 10 раз небезпечніше, ніж чадний газ. Потрапляючи на слизові оболонки та у кров, оксиди азоту утворюють азотні і азотисті кислоти та інші небезпечні для здоров’я і життя сполуки. Частка токсичності альдегідів відносно невелика і становить 4-5% від загальної токсичності вихлопних газів. Токсичність різних вуглеводнів значно відрізняються між собою, проте особливістю є те, що ненасичені вуглеводні у присутності діоксиду азоту під впливом сонячного проміння фотохімічно окислюються, утворюючи отруйні кисневмісні сполуки.
Виявлені у вихлопних газах поліциклічні ароматичні вуглеводні є сильними канцерогенами. Серед них найбільш вивчений бензопірен, крім нього знайдені похідні антрацену: 1,2-бензантрацен, 1,2,6,7-дибензантрацен, 4,10-диметил-1,2-бензатрацен.
Зважаючи на наявність сірки і сірчаних сполук у дизельних паливах, та частково у бензинах, до складу відпрацьованих газів можуть входити оксиди сірки, а у разі застосування етилових бензинів – свинець (тетраетилсвинець), бром, хлор, та їхні сполуки.
Вихлопні гази накопичуються у нижніх шарах атмосфери, тобто шкідливі речовини знаходяться в зоні дихання людини. Тому автомобільний транспорт варто віднести до категорії найнебезпечніших джерел забруднення повітря поблизу автомагістралей.
Різні хімічні елементи, особливо метали, що накопичуються у ґрунтах, засвоюють рослини і через них по харчовому ланцюгу переходять в організм тварин і людини. Частина з них розчиняються і виносяться ґрунтовими водами, потім потрапляє в ріки, водойми і вже через питну воду може потрапити у людський організм.
Тривалий контакт із середовищем, отруєним вихлопними газами автомобілів, викликає загальне ослаблення організму по типу імунодефіциту. Крім того, безпосередньо токсичні і шкідливі гази можуть стати причиною різних захворювань: наприклад, дихальної недостатності, гаймориту, ларинготрахеїту, бронхіту, бронхопневмонії, раку легень. Вихлопні гази також можуть викликати атеросклероз судин головного мозку, частково через легеневу патологію можуть виникнути і різні порушення серцево-судинної системи.
Частими є випадки отруєння вихлопними газами (в тому числі зі смертельними наслідками) автомобілістів у гаражах, закритих стоянках і всередині автомобілів (витоку в салон) за недостатньої чи відсутньої вентиляції. Для боротьби з такими випадками вводяться норми на вентиляцію споруд, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням автомобілів.
Викиди СО від європейських автомобілів менші
Експерти кажуть, що українські міста зітхнуть з полегшенням, бо повітря стане набагато чистішим, якщо весь «автомобільний мотлох» ще радянського виробництва замінити європейськими автомобілями – нехай і не новими.
Аргументи такі. За статистичними екологічними даними, викиди чадного газу (СО) на 1 км пробігу для «Таврій» становлять близько 15 г/км, для «Жигулів» – в середньому 18 г/км, а для «Волг» – близько 19 г/км. І це за умови, що карбюратор справний і правильно відрегульований. Навіть низький стандарт європейських машин – «Євро-2» дає викиди на рівні 2.3 г/км, а при переобладнанні на скраплений газ, або для дизеля, емісія зменшується до норм Євро-4 (аналогічних Євро-5), тобто 1 г/км.
Тобто, викиди СО від європейських автомобілів, навіть старих, у восьмеро менші, ніж від радянських.
А ті, що мають дизельний двигун та молодші 2005-2006 року випуску, коли почав діяти «Євро-4», – у 16 разів! Така ж сама картина по викидах вуглеводнів (СН) та оксидів азоту (NOX): там різниця з «Євро-2» майже уп’ятеро менша у бензинових двигунів, і у понад 3 рази – у дизельних. 28% українського автопарку складають автомобілі, що взагалі не відповідають жодним нормам, і їхні викиди в 4,5 рази перевищують сумарні викиди решти 72%.
Зрозуміло, власники «Жигулів» із радістю замінили б їх на щось європейське, проте просто не можуть собі дозволити купити новенький Volkswagen Passat або Skoda останньої моделі. Але вони точно могли б «нашкребти» 1,5-2 тис. доларів на 15-20-річний «Форд» чи «Опель», а радянський раритет здали до музею або на металобрухт.
І ще одне важливе питання, яке прямо впливає на екологію. Навіть найсучасніший автомобіль може стати небезпечним забруднювачем, якщо його не обслуговувати належним чином. Адже кількість шкідливих викидів напряму залежить від технічного стану конкретного автомобіля та цілісності його оригінальної конструкції. Обов’язковий технічний огляд для приватних легкових автомобілів в Україні скасовано. Але його має проходити комерційний та вантажний транспорт. Проте подивіться на наші маршрутки, автобуси та вантажівки! За ними тягнеться такий шлейф чорного чаду, який ніколи не побачиш за машиною бодай класу «Євро-0».
Читайте також: Запоріжці витратили понад 80 мільйонів доларів на нові авто.
