Першої неділі листопада традиційно відзначається День працівника соціальної сфери
Це професiйне свято людей, якi обрaли для себе спрaвою життя нелегку i гумaнiстичну мiсiю – всебiчну пiдтримку тa зaхист всiх, хто нaйбiльше цього потребує в нaшому суспiльствi.
Не залишать наодинці з проблемами
Саме працівники соціальної сфери кожного дня опікуються тим, щоб одинокі літні люди, дорослі та діти з інвалідністю, сім’ї з дітьми та всі, хто опинився в складних життєвих обставинах, не відчували себе покинутими наодинці зі своїми проблемами та отримали необхідну соціальну допомогу.
Запорізький міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) як соціальна установа функціонує з 1988 року.
– Територіальний центр – це розвинена структура, яка має в штаті понад 500 працівників різних професій, а саме: понад 300 соціальних 60 педагогічних та 12 медичних працівників, які своєю роботою охоплюють майже 5 тис. громадян нашого міста, – розповіла директор Марина Боренос.
У структурі територіального центру соціального обслуговування діє 27 структурних підрозділів: 8 відділень соціальної допомоги вдома, 6 відділень денного перебування та 7 відділень комплексної реабілітації дітей з інвалідністю, геріатричний стаціонар, центр обліку бездомних осіб та відділення нічного перебування.
Як розповіла Марина Боренос, станом на 1 листопада 2021 року близько 2 тис. осіб похилого віку та осіб з інвалідністю отримують соціальну допомогу за місцем проживання та близько 800 осіб похилого віку відвідують відділення денного перебування, близько 400 дітей з інвалідністю отримали послуги з комплексної реабілітації, 120 осіб похилого віку та осіб з інвалідністю отримали соціальну послугу підтриманого проживання у геріатричному стаціонарі та близько 200 бездомних осіб скористалися соціальною послугою надання притулку (нічного перебування). Кожен отримувач соціальних послуг відчуває турботу, повагу та високий рівень обслуговування осіб похилого віку та людей з інвалідністю.
До самотніх та безпомічних приходять додому
Першими в структурі територіального центру з’явились найважливіші відділення – соціальної допомоги вдома. Вони надають допомогу найнужденнішим громадянам нашого міста – пенсіонерам, особам з інвалідністю, які в силу життєвих обставин залишились самотніми та безпомічними.
– Відділення соціальної допомоги вдома діють в кожному районі міста, а в Дніпровському їх навіть 2. Соціальною послугою догляду вдома, яку надають соціальні робітники, користуються понад 2 тис. осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, зазначила Марина Боренос.
Відділення в Олександрівському районі очолює Ніна Симонова, яка працює у соціальній сфері з 1997 року. Каже, що робота у жінок-соціальних працівників, які допомагають людям, що не виходять із дому через стан здоров’я чи вік, дуже складна.
– Потрібно мати велике серце, толерантність, чуйність, витримку, милосердя та життєвий досвід, – каже Ніна Симонова. – Молодь, на жаль, на такій роботі не затримується. Багато хто приходить і через тиждень-два розуміє, що це не його. Навантаження велике, на дільниці у кожного з наших 17 соціальних працівниць до 13 підопічних. Дехто з них потребує щоденного догляду, хтось – кілька днів на тиждень. Зі 175 людей, яким ми допомагаємо на дому, 27 не можуть без допомоги навіть приймати їжу.
За її словами, до обов’язків соціального працівника входить купувати продукти, готувати їжу, робити прибирання вдома та багато всього іншого, окрім медичних послуг. У кожного підопічного свій перелік послуг, який йому надає соцпрацівник. Є самотні люди з інвалідністю, місцеві «старожили», які на обслуговуванні у соціальних працівників з 1992 року.
До слова, відділення соціальної допомоги вдома в Олександрівському районі запрошує до себе на роботу жінок, які відчувають у себе душевний поклик до такої місії. Зарплата стабільна – 2 рази на місяць, доплати за складність та напруженість, соціальний пакет, відпустка 31 день.
– Беремо всіх, з будь-якою освітою. Єдине зауваження, що за нормативами, може, знадобиться переносити до 7 кг, тож зовсім тендітні жінки можуть не впоратися, – зауважила Ніна Симонова.
Змістовне дозвілля пенсіонерам забезпечено
Потребою пенсіонерів у змістовному проведенні вільного часу, спілкуванні, обміні досвідом було викликане відкриття в кожному районі міста відділення денного перебування.
– Сьогодні – це ціла структура з організації дозвілля, відпочинку, розвитку людей похилого віку, за діяльність якої відповідають кваліфіковані спеціалісти – соціальні працівники, психологи, медичні працівники. Понад 800 осіб похилого віку нашого міста отримують послугу соціальної адаптації, – розповіла «Запорозькій Січі» Марина Боренос.
Наприклад, відділення денного перебування людей похилого віку Олександрівського району відвідують понад 90 пенсіонерів, найстарша з яких – дуже активна 93-річна жінка.
– У нас для людей похилого віку та осіб з інвалідністю створені можливості для розширення кола спілкування, формування активної соціальної позиції в суспільстві, адаптації до сучасних умов життя. У нас вони навчаються комп’ютерної грамотності, виконують вправи для підтримки фізичного здоров’я, співають, танцюють, займаються в гуртках по інтересах, вивчають англійську та українську мови. Під час карантину здебільшого заняття з психологом проходять в режимі онлайн, – розповіла завідувач районного відділення денного перебування Оксана Труханська.
Всі послуги для людей похилого віку безкоштовні. Для їхнього отримання треба звернутися до районного відділення соціального захисту і отримати направлення.
Реабілітація дітей з інвалідністю – безкоштовно
В Запоріжжі існує унікальна для України система соціального захисту й підтримки дітей з інвалідністю та їхніх батьків. Відділення комплексної реабілітації дітей з інвалідністю є в кожному районі міста, що максимально наближає послуги за місцем проживання дитини. Щороку ці відділення у Запоріжжі відвідують понад 400 дітей.В
Олександрівському районі 250 дітей з інвалідністю. Коли в поліклініці дитині видають індивідуальну програму реабілітації, батьків інформують про можливість приходити до відділення комплексної реабілітації, де з дитиною безкоштовно будуть займатися практичні психологи, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, вчителі-реабілітологи, музичні керівники, фахівці з фізичної реабілітації. Жодна родина з дитиною з інвалідністю, яка скористалася такою пропозицією, не пожалкувала про це.
11-річну Настю з діагнозом ДЦП мама приводить на заняття до всіх спеціалістів по черзі щодня вже 3-й рік поспіль.
– Дочці дуже подобається тут. І ми бачимо прогрес: поведінка стала кращою, навчання підтягнулося. Коли ми прийшли, вона навіть назв кольорів не знала, а зараз писати починає, – розповіла мама Юля.
Олена стала приводити свою 4-річну дочку до відділення комплексної реабілітації дітей з інвалідністю 10 місяців тому. Зараз – не нарадується результатам. Її дівчинка, якій поставили діагноз розлад психіки, взагалі не розмовляла, нині вона почала не лише розмовляти, а й навіть декламувати вірші. Нехай не дуже чиста ще в неї вимова, але вчитель-дефектолог Анна Оноприєнко спромоглася з дитиною створити диво.
– Приблизно 10% дітей з інвалідністю, які мешкають в районі, відвідують наше відділення комплексної реабілітації. Інші навчаються в інтернатах чи займаються в інших місцях. Ми пишаємося нашими фахівцями і їхніми перемогами. Наприклад, з 4 рочків у нас займалася дівчинка Альбіна, в якої був діагноз остеохондродисплазія. Коли їй виповнилося 18, вона вступила до вишу. І зараз навчається разом зі здоровими дітьми та отримує спеціальність соціального педагога, – розповіла завідувач відділення комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Олександрівського району Світлана Мегеда.
Відстоювати інтереси людини, яка опинилась у скрутному становищі
Директор Запорізького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Марина Боренос розповіла, що вже багато років у місті існує геріатричний стаціонар, який має попит серед мешканців міста. А у Центрі обліку бездомних осіб та відділені нічного перебування соціальні працівники допомагають людям, які втратили все, повернутися до життя в суспільстві як повноправним членам. Протягом року 140 бездомних осіб за сприянням соціальних працівників відновили документи та отримали реєстрацію місця проживання. Ще 62 особи отримали соціальну послугу надання притулку для нічного перебування.
– Соціальна робота вимагає наявності таких особистих якостей, як здатність співчувати та розділяти біль іншого. Тож дуже важливим в цій професії є моральне задоволення від праці й розуміння меж власного потенціалу. Соціальний працівник взаємодіє з великою кількістю людей, які не здатні самостійно подолати проблеми, і складно залишатися байдужим в такий ситуації. Кожен працівник знає, що навіть незначний позитивний результат від роботи, елементарна вдячність і повага, знову повертають сили і надихають далі допомагати, ділитися своєю життєвою енергією заради благополуччя навколишніх, – зазначила Марина Боренос.
Читайте також: Чим живуть запорізькі боги війни
