Завдяки всесвітній пандемії коронавірусу люди нарешті почали звертати увагу на тих, хто стоїть на першій лінії боротьби з хворобою
Слова подяки та підтримки зараз отримують не тільки лікарі, а й медичні сестри, які виконують найтяжчу та найважливішу роботу в лікарнях. Не даремно ж медсестер називають янголами у білих халатах. Саме медична сестра виконує роль партнера як лікаря, так і пацієнта, виступаючи посередником між ними. У кодексі професійної етики медичних сестер є такі якості як-от милосердя, доброзичливість, чуйність, терпіння, уважність, самовідданість, бездоганна чесність, почуття власної гідності, відповідальність за доручену роботу. Також гарній медичній сестрі завжди притаманні ерудованість, спостережливість, ініціативність, логічність мислення, прагнення до самовдосконалення.
В закладах охорони здоров’я міста Запоріжжя працює 2738 медичних сестер. Всього в Україні їх близько 330 тис.
З нагоди Всесвітнього дня медичної сестри «Запорозька Січ» поспілкувалася із професіоналами своєї справи – з двома медичними сестрами пологового будинку №4.
ВООЗ вважає датою народження нової професії «медична сестра» 1860 рік. Саме тоді Флоренс Найтінгейл, надзвичайно освічена на той час жінка, відкрила школу, яка не підпорядковувалась лікарні, а була автономним світським навчальним закладом. У своїй книзі «Як слід доглядати за хворими» вона писала про те, що головне мистецтво медичної сестри полягає в умінні одразу відгадувати бажання хворого, не чекаючи, поки він їх висловить
Головна медична сестра пологового будинку №4 Євгенія Мірошникова розповіла, що вважає свою професію почесною і дуже важливою.
– Запевняю вас, у жодної медсестри немає почуття меншовартості, засмучення, що в неї немає вищої освіти, і вона не стала лікарем. Медична сестра – це окрема професія, окрема роль. Ми відчуваємо, ми знаємо, що ми потрібні! Ми всі в єдиній команді: не буде молодшої медсестри – не встигне медсестра, не встигне вона – не встигне хірург. Медсестра, як ланка ланцюга, що забезпечує зв’язок між лікарем та пацієнтом, – каже Євгенія Мірошнікова.
За її словами, від медичної сестри потрібне вміння самостійно оцінювати стан і потреби хворого, вести правильне спостереження за ним, приймати обґрунтовані рішення, пов’язані з певною відповідальністю, коли від професійної компетенції залежить успіх лікування.
– Працюю тут з 1999 року. Прийшла операційною сестрою, асистувала на операціях, коли або жінці погано, або дитині, коли не можна обійтися без хірургічного втручання. Зараз працюю старшою медсестрою, – розповідає Євгенія Мірошникова. – Колектив у нас гарний, 2/3 медсестер мають вищу категорію, всі працюють більше 10 років, є і старожили зі стажем більше 40 років. На жаль, останнім часом нестача кадрів гостро відчувається у сфері медицини.
Проте, 4 пологовий будинок може похвалитися, що в ньому працюють цілими династіями. Наприклад, тут вже 2 роки працює акушеркою Тетяна Жилавська – 21-річна дочка старшої медичної сестри дитячого відділення Оксани Жилавської.
Оксана Миколаївна ніколи не мріяла пов’язати своє життя із медициною. Але так склалося життя, що одразу після школи вона влаштувалася сюди санітаркою в акушерське відділення, можна сказати, випадково, бо жила поблизу. Потім закінчила медичний коледж і стала медсестрою. Згодом головний лікар перевів її до більш відповідального дитячого відділення і навіть доручив його очолити.
– Я дуже люблю свою професію, свій пологовий будинок. Це дуже позитивне місце, бо тут народжуються діти, тут багато радості і щастя. З кожною родиною радієш появі їхньої дитинки. Вони всі такі гарні народжуються, а коли недоношені чи хворі, то ще більше за них переймаєшся, – розповідає Оксана Желавська.
За її словами, в обов’язки медсестер відділення входить догляд за дітьми, навчання мамочок правильно піклуватися про новонароджених, годувати їх грудьми. До недоношених особлива увага, тут треба швидко приймати рішення, все зробити вчасно та кваліфіковано, бо від цього залежить маленьке життя.
– Не так давно вперше за мою практику стався випадок, коли молода дівчинка хотіла відмовитися від новонародженої дитинки. Я з нею розмовляла, і психолог працював, і батьків підключили, і врешті-решт дитина залишилася із мамою. Це теж радість, – каже медсестра.
З нагоди професійного свята «Запорозька Січ» передає всім медсестрам Запоріжжя щирі вітання та безмежну вдячність за ваші чуйні серця, за повернене здоров’я. Ваші талановиті руки дарують людям радість життя, вселяють віру у зцілення.
Читайте також: Мер Запоріжжя дав завдання виділити кошти на доплати медикам з міського бюджету