Підлітки постійно вживають сленгову мову, чим буквально збивають батьків з пантелику, викликаючи нерозуміння та подив з боку старшого покоління
«Відліт, отпад!» – так може висловити своє захоплення сьогоднішня школярка, нудну музику назве «депресняк», а зразкового однокласника – «ботанік». Кожен з батьків хоч раз чув такі слова від своєї дитини. Молодь знає, як говорити правильно, але використовує свою власну мову. Чому підлітки не хочуть використовувати літературну лексику, ми дізналися у психолога Ірини Грабовської.
Як фахівець, що спеціалізується на специфіці поведінки підлітків, Ірина Грабовська порекомендувала батькам не хвилюватися з цього приводу. Вона впевнена, що саме сленг допомагає підліткам заявити світові про себе: «Це я! І я інший». Тому що в колі підлітків існує своя субкультура, яка народжується всередині домінуючої групи. «Хто панує над підлітком? Дорослі», – каже психолог. Саме вони визначають і будують життя дитини, іноді не визнаючи її самостійність. І підлітки починають вживати сленг і жаргон, адже це доступні для них інструменти самовираження. «Вони роблять це не з метою зруйнувати пануючий світ. Самовираження – для того, щоб зайняти своє місце в цьому світі», – заспокоює Ірина Грабовська батьків.
Неформальне спілкування молодшого покоління підпорядковане таким мотивам, як пошук найбільш сприятливих психологічних умов для спілкування, очікування співчуття і співпереживання, жага щирості і єдності у поглядах, потреба самоствердитися, каже сучасна психологія. Така поведінка підлітка визначається, перш за все, невизначеністю його стану. Переходячи з дитячого світу в дорослий, юна людина не належить повністю ні до того, ні до іншого, шукає підтримки в однолітків і будує стіну відчуження від дорослого. Вагомою причиною вживання у молодіжній мові жаргонізмів є потреба молодих людей у самовираженні і зустрічному розумінні, адже повноцінне спілкування в молодіжному середовищі неможливе без володіння спільною мовою. Молодіжна ж мова використовує жаргонні слова, лайливі звороти мови як свого роду виклики.
Ступінь «підліткової поведінки» ніколи не буває однаковою, тому психологи не радять батькам порівнювати свою дитину з іншими підлітками. Ця ступінь приймає різні форми, протестом, зокрема, служить і мова. А стихія, яка живить цю молодіжну мову, – це все нове, нетрадиційне: мова музичних фанатів, музичне телебачення, зокрема, MTV, мова наркоманів, комп’ютерний жаргон і міське просторіччя, англійська мова. Кожна з цих складових має свою сферу, свій предмет і водночас надає широке поле для запозичення.
Як зазначають мовознавці, чіткого поняття сленгу наразі не існує. Вся лексика поділяється на літературну і нелітературну мови. До літературної належать: книжкові слова, стандартні розмовні та нейтральні слова. Вся ця лексика вживається або в літературі, або в офіційній обстановці. Існує також нелітературна лексика, вона поділяється на: професіоналізми, жаргонізми, вульгаризми та сленг. Ця частина лексики відрізняється своїм розмовним і неофіційним характером. «Діалект нижчих верств суспільства», «мова безпутних грамотіїв», «специфічний жаргон певної групи людей» – як тільки люди не намагалися охарактеризувати все те, що не збігається з класичною нормою літературної мови. А ось дати точне визначення сленгу поки нікому не вдалося.
Не варто забувати, що у молодшого покоління спілкування належить до числа найважливіших сфер життєдіяльності. Цікаво, що соціальний жаргон вперше виник у XVIII столітті у дворянських колах. У різні періоди історії групи людей, об’єднані спільною справою, спільними інтересами, а найбільше – свідомістю братства й відчуженості від решти суспільства, винаходили і свої особливі способи спілкування, усні і письмові. Для них важливо було, щоб сторонні їх не зрозуміли, – і звідси різні прийоми зашифровування і метафоризації, перенесення значень слів.
Цікавий факт: Саме завдяки впливу сленгу кожні 200 років змінюється 5% базисного словникового запасу. Тільки за період після 2000 року в електронну версію Оксфордського словника включені десятки тисяч нових слів і виразів. Наступне паперове видання словника вийде через 10 років. І можливо, на той час список нових слів доведеться скоротити – не кожне протримається так довго. Але на їхньому місці обов’язково з’являться інші.
Сленг є частково і мовою віртуального світу
У світі Інтернету використовуються 3 види сленгу. Це терміни, смайлики та скорочення. Навчитися розуміти сленгові слова та термінологію найскладніше, тому що для цього треба, поперше, розбиратися в комп’ютері, а подруге, знати англійську мову. Оскільки комп’ютерники, зазвичай, люди досить освічені й дотепні, то багато виразів, які ними використовуються, дуже кумедні. Яскравим прикладом може служити термін «чайник», значення якого, напевно, розуміє кожен. Не менш виразні і такі словосполучення: «кинути на мило» – «надіслати листа електронною поштою», «полірувати» – «доводити написане до досконалості», «грохнути» – «зіпсувати, стерти інформацію». Сучасні технології розсувують рамки спілкування. Наприклад, поява Інтернету дозволяє сучасній молоді «зависати» в чатах (від англійського слова chat – базікання), і тим самим значно розширяти своє коло спілкування. Оскільки основна маса, що спілкується таким чином, – молодь, то нічого дивного немає, що відбувається засвоєння відповідної норми мови.
Ще одна ознака «первісності» молодіжного жаргону – невизначеність, розмитість значень назв слів. Так «круто» і «я прусь» можуть бути і позитивною, і негативною оцінкою ситуації. Залежно від ситуації і кола спілкування дані слова можуть виражати різноманітні – аж до протилежних – емоції: розчарування, роздратування, захоплення, здивування, радість тощо. При цьому більшменш адекватне «впізнавання» слухачем емоції, що виражається, не може здійснитися без урахування інтонації, міміки, жестикуляції мовця, а також контексту. Тому не треба дивуватися, коли підліток каже: «Ага, звісно», – а потім робить все навпаки. «В одному місці ми ходимо в джинсах. Коли ми йдемо на бал, у нас абсолютно інший стиль. Так само і з мовою: одне і те ж слово може мати абсолютно різні значення. Навіть коли ми сердимося, ми літературним мовою не висловлюємося. Інколи ми навіть не помічаємо, коли вживаємо сленгові слова. А робимо ми це дуже часто. Причому як в позитивному, так і негативному ключі», – зазначила психолог Ірина Грабовська.
Ми провели невелике дослідження, яке було спрямоване на виявлення рівня використання жаргонної мови учнями 10го класу однієї з запорізьких шкіл. Методом анкетування опитано було 32 старшокласники. Необхідно було з’ясувати, що саме підлітки вживають у своїй мові, та реакцію на це старшого покоління.
Аналіз отриманих результатів дозволив зробити наступні висновки:
- Усі опитані учні відзначили, що вважають сленг і жаргон невід’ємною частиною спілкування серед однолітків. Такі слова дозволяють їм самостверджуватися, підтримувати гарні стосунки з товаришами по школі, обмінюватися інформацією і пізнавати нове.
- Перше місце у юнаків посідають ненормативна лексика та лайливі слова. Для дівчат жаргон є перш за все грою слів, надання промові легкого гумористичного характеру. У нашому дослідженні учні відзначили високий рівень жаргонізації мови в теле і радіопередачах, публікаціях газет і журналів.
- Реакція дорослих на вживання такої лексики найрізноманітніша. Невелика кількість батьків та бабусь із дідусями намагається бути з дітьми на одній хвилі, тож самі у побуті вживають жаргонні та сленгові слова. А переважна кількість дорослих просять не використовувати або повністю забороняють вживати «молодіжну» мову удома. Що ж до останнього типу батьків, то підлітки вважають, що це відбувається через те, що ті просто не хочуть розібратися у мові. Аргументуючи тим, що «у нас такого не було, значить, це неправильно і не має існувати».
Підлітки відзначають, що хочуть проводити з однолітками якомога більше часу – гуляти, відпочивати, розважатися, а значить, вони повинні розмовляти «своєю» мовою. Старші школярі болісно реагують на байдужість, грубість, злість. А це, в свою чергу, призводить до протесту, який виражається, зокрема, у підвищеному рівні використання сленгової мови при спілкуванні. Прислухайтеся до дітей, і вони залюбки вам відкриються.
Словник «модних» слів для батьків:
- Го – підемо, починай, давай;
- Жиза – правда, життєва ситуація;
- Зашквар – ганьба, негідно, погано, немодно;
- Сорян – прости, вибач;
- Харе, стопэ – вистачить, зупинись;
- Шмот – одяг;
- Лалка – дівчина, яка потрапила в незручну ситуацію, чим викликала сміх оточуючих;
- Варик – скорочене від слова «варіант»;
- Агритися – злитися, сваритися на когось;
- Бомбить – дратує, дратує, напружує.
- ЛС – особисті повідомлення у соцмережах;
- ЛП/ЛД – найкраща подруга, кращий друг.
Читайте також: Запорізька багатодітна родина переїхала у власний будинок
