З розвитком мас-медіа жінки стали заручницями сумнівних стандартів, нав’язаних модельєрами, еталоном краси яких були визнані манекенниці
Стандарти підхопили індустрія моди та краси, глянцеві журнали, каталоги модних брендів, рекламісти, кінозірки… У цьому матеріалі ми розповімо про течію сприйняття себе – бодіпозитив, а також про те, навіщо його започаткували, та які наслідки він може за собою нести.
Бодіпозитив – це рух за повагу й любов до свого тіла з усіма його особливостями і недоліками. Це вміння сприймати своє тіло таким, як воно є, і так само ставитись до тіл інших людей. Бодіпозитив пов’язують із фемінізмом, оскільки цей рух виник як реакція на ставлення до жінки, як до сексуального об’єкта, та через нав’язувані жіноцтву стандарти краси. Бодіпозитивістки часто використовують на своїх акціях відомий девіз захисниць прав жінок «Моє тіло – моє діло».
Про що насправді бодіпозитив
Ви не раз чули, ба навіть й самі промовляли «А що ж люди скажуть..?». Ця фраза показує, що суспільством опановують стереотипи. Їх підхоплюють мас-медіа й починають «втілювати в життя».
Прийняття свого тіла та любов до себе – проблема інформаційного суспільства. В час, коли з глянцевих журналів та рекламних вивісок на дівчат дивляться ідеальні красуні, важко почуватись гарною та впевненою. Реальність кардинально відрізняється від реклами: дівчата повніють, чоловіки лисіють, волосся сивіє, а з віком з’являються зморшки. Це цілком природно, але стає предметом жалості й насмішок. Тому феміністки започаткували бодіпозитив. Вони називають це вченням про прийняття власного тіла. Концепція бодіпозитиву полягає в тому, що будь-яке тіло чудове. Люди повинні полюбити себе такими, якими вони є.
Від самого початку йшлося про тих людей, хто потрапив в аварію і втратив кінцівки. Про дівчат та чоловіків, яким в обличчя бризнули кислотою та про жінок після мастектомії (видалення грудей). Тобто мова велася про людей з інвалідністю та проблемами з тілом, які неможливо виправити, але можна прийняти.
Для багатьох людей бодіпозитив став можливістю заявити про свою проблему. Інколи з фізичними вадами люди народжуються, з деякими стикаються у важкому підлітковому віці, а з іншими – у старості. Людям з особливостями важко не стати об’єктом насмішок, критики чи засудження. Найважливішим завданням бодіпозитиву є можливість створити для них сприятливе середовище. Донести до суспільства, що бувають обставини, які людина не в змозі виправити.
Лікарі побоюються, що бодіпозитив може стати пропагандою нездорового способу життя. Жінки, які витрачають багато сил та часу на догляд за собою, називають бодіпозитив прикриттям ліні, а психологи розмірковують про баланс нашого самосприйняття.
Жінки повинні мало їсти, багато тренуватися і ретельно приховувати ознаки віку й материнства. Бодіпозитив дає право бути красивим просто так, залишаючись собою. Дехто почав використовувати рух для виправдання власного недбайливого ставлення до свого тіла. З гордістю демонструвати мозолі на ногах, кольорові пахви, ожиріння (що приховує діабет, проблеми із серцево-судинною системою, проблеми із суглобами) й в усьому шукати обмеження своєї гідності.
Де межа між любов’ю до себе та лінню
Бодіпозитив став для деяких жінок своєрідним виправданням слабкостей. Бо тепер можна не доглядати за собою, і ніхто тебе за це не осудить, бо це ж «бодіпозитив». Можна не слідкувати за харчуванням, не займатись спортом, аж поки цифра на вагах не перейде за космічну позначку, і не почнуться проблеми зі здоров’ям.
Хоч бодіпозитив і закликає любити себе будь-якою, це питання не лише зовнішності, а в першу чергу здоров’я, яке в людей з ожирінням не в порядку. По-перше, зайва вага приводить до серйозних проблем із серцево-судинною системою, суглобами, хребтом. Ожиріння – одна із головних причин діабету. З погляду здоров’я, страх бути товстим виправданий.
Радикальних бодіпозитивісток критикують за те, що вони знайшли виправдання своїй ліні й розбещеності, не слідкують за своїм здоров’ям, не займаються спортом, переїдають. І замість того, щоб позбавлятись своїх комплексів, вдаються до агресивних та епатажних способів їхнього приховування. Їх звинувачують у пропагуванні нездорового способу життя, ожиріння, недбалого ставлення до свого тіла. Здебільшого радикальний бодіпозитивізм – публічний, епатажний, шокуючий – це своєрідний механізм привернення уваги до проблеми нав’язуваних стандартів краси й заклик до жіноцтва вивільнятися із тенет суспільного диктату і ставати по-справжньому вільними.
Принципи бодіпозитиву
Через насадження стереотипів краси більшість жінок порівнюють себе зі штучно створеними міфічними красунями і страждають від «недосконалості». Мільярдні кошти осідають в індустрії краси: пластичні операції, б’юті-процедури, косметичні засоби, сумнівні препарати та біодобавки для схуднення, спортивні та фітнес-програми для корекції фігури. Багатьох попри докладені зусилля чекають розчарування, депресія і купа комплексів…
Бодіпозитив виник як реакція на нездорові тенденції в суспільстві, зокрема, на соціальну стигматизацію, тобто приписування певних – зазвичай негативних – якостей людям з особливостями. Тож серед основних догм течії бодіпозитиву є:
- Не прагнути недосяжного ідеалу, не зважати на стандарти краси, які нам нав’язують, та на думку інших про вашу зовнішність.
- Не фокусуватися на окремих проблемних частинах тіла, а сприймати його в цілому – в усій його унікальності й неповторності.
- Відчувати себе комфортно у своєму тілі й своєю чергою дарувати йому відчуття комфорту завдяки зручному одягу та взуттю.
- Дослухатися до вродженої мудрості свого тіла, керуватися в догляді за ним любов’ю, прощенням і гумором.
- Любити своє тіло, балувати його, дарувати радість і водночас дбати про його здоров’я.
- Доглядати й удосконалювати своє тіло з позиції насолоди життям – здоровою корисною їжею, невиснажливими фізичними навантаженнями, цікавими й приємними видами спорту, міцним достатнім сном.
- Не знущатися зі свого тіла і не примушувати його страждати через зайві пластичні операції, болісні б’юті-процедури та надмір косметики.
- Цінувати власне здоров’я, свою природну красу та індивідуальність.
- Перетворювати вади тіла на «родзинки» своєї краси й неповторності.
- Легко і з вдячністю приймати свої вікові зміни.
- Пам’ятати, що ваше тіло – це і є ви.
- Оточувати себе позитивними людьми, які приймають вас із усіма вашими особливостями і поділяють ваші погляди.
Більшість послідовниць бодіпозитиву в прагненні приймати себе такими, як є, і любити своє тіло забувають так само сильно любити своє здоров’я. Ба більше, неправильне трактування руху пішло в мас-медіа, де завдяки деяким фотомоделям категорії plus-size (наприклад, Тесс Голлідей, яка навіть запустила хештег #EffYourBeautyStandards (з англ. – до біса ваші стандарти краси)), співачкам та акторкам жінки починають забуватись та сліпо вірити в правильність подібних тверджень, іноді навіть прикриваючи свої внутрішні переживання, комплекси чи лінощі.
Ми всі різні
На рівні генетики й біохімії ми маємо різні фігури: у когось тендітні плечі й груди, і при цьому масивні стегна й ноги. В інших худі ноги та пишний бюст, але складно «зробити талію». «Річ у тім, що рецептори гормонів естрогенів та адреналіну, які впливають на поглинання та віддачу жиру, у різних людей мають різну щільність на різних частинах тіла. Ми худнемо не рівномірно всією поверхнею, а передусім тими ділянками, молекулярна природа яких дозволяє жир легко втрачати. Людською мовою це перекладається так: набирають жир «проблемні» ділянки, а віддають його худі частини тіла», – пояснює біологиня, наукова блогерка, Дар’я Озерна.
Слід запам’ятати такі речі, щоб сприймати своє тіло таким, яке воно є:
По-перше, відкладання жиру на стегнах – еволюційний здобуток. Запаси омега-3 поліненасичених жирних кислот, що під час вагітності використовуються для росту мозку плоду та утворення згодом грудного молока.
По-друге, жир потрібен для гормонального здоров’я. Жирова тканина – це ще одне джерело естрогенів, і коли її стає менше за 10%, припиняється менструальний цикл – настає аменорея. Вона притаманна балеринам чи елітним атлеткам, наприклад.
Нарешті, грушоподібна фігура – це захист від розвитку серцево-судинних хвороб. Це не означає, що слід наїсти 54 розмір, аби не було інфаркту. Просто стегна – це більш безпечне місце для жирових запасів, аніж живіт.
Україна і світ: нові тренди у стандартах краси
Україна не стоїть осторонь загальносвітових соціальних процесів. Індустрія моди та краси хоч і повільно, але вже відчутно відходить від жорстких стандартів жіночої привабливості: з’являються моделі з різною масою тіла, зовнішністю, навіть з видимими недоліками та іншими ознаками нестандартності. Сторінки глянцевих журналів та подіуми підкорили «пишні» моделі plus-size, моделі у віці та ті, хто має проблеми із тілом чи шкірою. В Україні так само з’являються «пишні» моделі. Згадайте хоча б українське модельне реаліті-шоу «Модель XL» (канал «1+1»). Все рідше застосовують фотошоп для ретушування тіла та зовнішності моделей і зірок. Значною мірою все це відбувається завдяки бодіпозитивним тенденціям.
Відома українська співачка Alyona Alyona відзначається своїм бодіпозитивним мисленням та демонструє його у своїх кліпах. Свою пісню «Рибки» реп-співачка написала про саму себе й для дівчат, яких не приймає суспільство.
Читайте також: Чи дочекаються цього року відпочиваючих запорізькі курорти
